Постанова № 37216933, 17.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 лютого 2014 року № 826/17995/13-а

кружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "КТБ-Інвест"

до

Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №136/26-58-15-03 від 25.10.2013 та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КТБ-Інвест" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №136/26-58-15-03 від 25.10.2013 та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, оскільки протягом періоду з вересня 2012 року по серпень 2013 року позивачем вчасно були подані до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, що підтверджується квитанціями № 2, які свідчили про наявність господарської діяльності в результаті якої сформовано податковий кредит за квітень - серпень 2013 року. Також позивач посилався на те, що довідка про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість не є документом на підставі якого податковий орган вправі приймати рішення про анулювання реєстрації платника на додану вартість.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 16.12.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просили відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №136/26-58-15-03 від 25.10.2013 було прийнято на підставі довідки про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість № 100/д/26-58-15-03 від 25.10.2013, якою було встановлено факт того, що позивач протягом останніх 12 послідовних податкових місяців подає декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання та податкового кредиту.

У судових засіданнях представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 09.01.2014 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

01.07.2012 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "КТБ-Інвест" свідоцтво № 200051348 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

25.10.2013 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "КТБ-Інвест" поданих з вересня 2012 року по серпень 2013 року за результатами якої складено довідку № 100/Д/26-58-15-03.

Відповідно до зазначеної довідки за результатами проведеної перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КТБ-Інвест" протягом останніх 12 послідовних податкових місяців не подає до податкового органу декларації з ПД та подає таку декларацію (розрахунок), яка свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

У висновках довідки № 100/Д/26-58-15-03 від 25.10.2013 зазначено наступне: "Враховуючи вищезазначене та на підставі Податкового Кодексу України №2755-VI в 02.12.2010р. податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.".

25.10.2013 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві у зв'язку з тим, що платник подає/не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з вересня 2012 року по серпень 2013 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн. та відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України прийнято рішення № 136/26-58-15-03 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яким анульовано державну реєстрацію платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "КТБ-Інвест".

Товариство з обмеженою відповідальністю "КТБ-Інвест" не погоджуючись з рішенням № 136/26-58-15-03 від 25.10.2013 звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податного кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

Підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1394 від 07.11.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за № 1369/20107 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" цього пункту) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання податковим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно з підпунктами 5.5.1 та 5.5.2 пункту 5 зазначеного Положення податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, у тому числі довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Таким чином, реєстрація платника податку на додану вартість діє до її анулювання, яка відбувається, зокрема, за рішенням органу державної податкової служби у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до рішення № 136/26-58-15-03 від 25.10.2013 його було прийнято на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податного кодексу України у зв'язку з тим, що платник подає/не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з вересня 2012 року по серпень 2013 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн.

Факт того, що позивачем декларації з податку на додану вартість за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року були подані до податкового органу сторонами не заперечується та підтверджується копіями відповідних декларацій та квитанцій № 2, якій наявні в матеріалах справи.

З аналізу наданих позивачем та відповідачем копій декларацій з податку на додану вартість за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року вбачається, що в деклараціях, за період з квітня 2013 по серпень 2013 року в графах 10.1 "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою", 16.1"коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1 " та 17 "Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 15.1 + 16 (- чи +)) колонки Б)" містяться числові показники та додано до них додатки № 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість" та № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", в яких відображено операції з придбання з податком на додану вартість, які дають право на формування податкового кредиту.

Таким чином позивачем в деклараціях з податку на додану вартість за період з квітня 2013 по серпень 2013 року задекларовано операції з придбання товарів за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Доказів на обґрунтувань на підтвердження факту існування інших підстав для скасування реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість крім посилань на те, що позивач подав податкові декларації з податку на додану вартість за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту відповідачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

З огляду на викладене, враховуючи те, що факт декларування позивачем операції з придбання товарів за рахунок яких сформовано податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість за період з квітня 2013 по серпень 2013 року підтверджується даними відповідних декларацій копії яких наявні в матеріалах справи, а також те, що відповідачем про наявність інших підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість зазначено не було, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для скасування реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість та видання рішення №136/26-58-15-03 від 25.10.2013.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановлено цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Оскільки позовна вимога щодо зобов'язання відповідача відновити реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість з моменту анулювання реєстрації спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи судом не були порушені, суд дійшов висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №136/26-58-15-03 від 25.10.2013.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанцій про сплату судового збору у сумі 137 грн. 64 коп.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві № 136/26-58-15-03 від 25.10.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «КТБ-Інвест» (код 35525562).

3.У іншій частині позовних вимог - відмовити.

4.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань солідарно за зобов’язаннями Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КТБ-Інвест» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім грн. 82 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов