Рішення № 37219788, 13.02.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/14859/13-ц

Провадження № 2/520/476/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2014 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Васильків О.В.

при секретарі - Площинській Т.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 14000 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн. При цьому позивач посилається на те, що 17.06.2013 року ОСОБА_2, який є колишнім чоловіком позивача, наніс їй побої. 04.09.2013 року Київським районним судом м. Одеси ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України. Своїми діями відповідач заподіяв позивачу майнову шкоду, яка складається з лікування в лікарні - 5000 грн. та лікування в санаторії - 9000 грн., а також позивачу було заподіяну моральну шкоду, яку вона оцінює в 10000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення, просить в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, з вироку Київського районного суду м. Одеси від 04.09.2013 року вбачається, що 17.06.2013 року о 17.30 ОСОБА_2, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, в ході суперечки зі своєю дружиною - потерпілою ОСОБА_1, на грунті розподілу квартири, умисне спричинив потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у виді синців лівого плеча, тулуба та правої гомілки, які згідно висновку експерта №2022 від 22.07.2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказаним вироком ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. у дохід держави /а.с.26/.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

На підтвердження понесених витрат на лікування позивачем надано товарний чек від 20.06.2013 року на суму 5095,00 грн. /а.с.40/, однак позивачем ОСОБА_1 не доведено причинно-наслідкового зв'язку між отриманими нею тілесними ушкодженнями та придбанням медичних препаратів, зазначених в товарному чеку, оскільки суду не надано документів, що підтверджують призначення лікарем саме цих препаратів, які вказані в наданих суду чеках. При цьому суд погоджується з доводами представника відповідача, що наявність переліку тілесних ушкоджень, встановлених висновком експертизи №2022 від 26.06.2013 року, проведеної КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», а саме: синці лівого плеча, тулуба, правої гомілки, та посилання на призначення лікарем ліків, вказаних в чеках, не підтверджують доводів позивача.

В ході судового розгляду судом досліджені надані позивачем докази її перебування на санаторно-курортному лікуванні в санаторії «Світанок» санаторно-курортного комплексу «Моршинкурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» /а.с.4-12/, однак позивачем не надано належних доказів стосовно витрат, понесених в зв'язку з придбанням санаторно-курортної путівки, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 13.02.2014 року позивач надала суду копії квитків на поїзд, за якими вона їхала до санаторія та назад, однак на питання суду стосовно того, чи бажає позивач збільшити розмір позовних вимог, ОСОБА_1 відповіла, що бажає лише залучити вказані копії до матеріалів справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення майнової шкоди не підлягають задоволенню, так як не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд погоджується з доводами позивача стосовно завдання їй моральної шкоди відповідачем, однак суд вважає, що розмір моральної шкоди, визначений в позовній заяві є завищеним, в зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За таких обставин, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167, 1195 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 4500 грн. /чотири тисячі п'ятсот гривень/.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 45 грн.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення.

Суддя Васильків О. В.