Рішення № 37219628, 14.02.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/777/14

Справа № 645/9304/13-ц Головуючий 1 інстанції Бондарева І.В.

Категорія: договірні Доповідач: Овсяннікова А.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Сащенко І.С.

при секретарі - Нестерцової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Приватного підприємства «ЯТЕСС» на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 09 грудня 2013 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС», Приватного підприємства «ЯТЕСС» про визнання правочинів недійсними , стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС», Приватного підприємства «ЯТЕСС» про визнання правочинів недійсними, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказав, що 11 липня 2013 року між ним та ТОВ ЯТЕСС» укладено договір № 017272 про отримання позики на умовах діяльності програми «Ренесанс».

Йому було пояснено умови, необхідні для отримання грошей, а саме : він повинен був укласти з ПП «ЯТЕСС» договір про надання інформаційних послуг на суму 5 705,00 грн., та оплатити на рахунок ТОВ «ЯТЕСС» платіж за юридичний супровід і платіж до Фонду учасників на загальну суму 1701,39 грн.

Обумовлену суму у розмірі 125000 грн. він мав отримати як безвідсоткову позику одразу ж після сплати цих платежів.

На виконання вищевказаних умов договору він 11 липня 2013 року уклав з ПП «ЯТЕСС» договір про надання інформаційних послуг № 017272 від 11 липня 2013 року, здійснив оплату послуг ПП «ЯТЕСС» у розмірі 5705,00 грн. та комісію банку у розмірі 45,64 грн. за переказ коштів.

Представник ТОВ «ЯТЕСС» пояснила, що гроші він отримає протягом 2-3 днів після отримання ним смс-повідомлення про активацію договору з ТОВ «ЯТЕСС».

Через 2 дні йому на мобільний телефон прийшло повідомлення про активацію договору, але грошей на рахунку не було.

Після звернення до представника ТОВ «ЯТЕСС» та на «гарячу лінію» йому повідомили, що грошові кошти він одразу не отримає, а розподіл коштів з Фонду Учасників відбудеться лише 29 серпня 2013 р.

Вважає, що при укладенні вищевказаних договорів з відповідачами його було введено в оману, оскільки він справно сплатив усі необхідні платежі, але позику йому надавати не збиралися.

На його питання про те, що необхідно зробити аби 29 серпня 2013 року гарантовано отримати позику представник ТОВ «ЯТЕСС» пояснила, що йому необхідно зробити найбільшу кількість платежів до Фонду Учасників та порадила внести одразу 15 платежів.

14.серпня 2013 року він сплатив Фонду учасників 15 платежів по 1388,19 грн. на загальну суму 20833,35 грн. та 15 платежів за юридичний супровід по 312,50 грн. на загальну суму 4687,50 грн., комісія банку склала 59,00 грн.

Крім того, 21серпня 2013 року він сплатив ще 10 платежів по 1388,19 грн. на загальну суму 13888,90 грн., та 10 платежів за юридичний супровід по 312,50 грн. на загальну суму 3125,00 грн., комісія банку склала 59 грн. (50,00+9,00).

Таким чином, усього ним було внесено 25 платежів на загальну суму 42534,25 грн., але позику він не отримав.

Вважає, що розподіл Фонду учасників проходить по пірамідальний схемі, що порушує вимоги п.7 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів»; умови спірних договорів є несправедливими та непрозорими, відповідачі здійснюють нечесну підприємницьку практику; вони не мають права здійснювати фінансові послуги, оскільки не мають дозвільних документів. Оспорювані правочини не відповідають чинному законодавству та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, вчинені з введенням в оману позивача щодо істотних умов.

Просить суд визнати недійсними обидва договори № 017272 від 11 липня 2013 року, укладені з відповідачами, стягнути з відповідачів збитки, у подвійному розмірі понесених ним витрати, а саме: з ТОВ - 85305,50 грн. ((42534,75+118)х2), з ПП - 11501,28 грн. ((5705,00+45,64)х2).

Крім того, стягнути моральну шкоду 50 000 грн., яка полягає в душевних стражданнях, та відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представник ТОВ «ЯТЕСС» позовні вимоги в судовому засіданні не визнав.

Представник ПП «ЯТЕСС» позовні вимоги в судовому засіданні не визнав.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 09 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним договір № 017272 від 11 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ЯТЕСС».

Визнано недійсним договір про надання інформаційних послуг № 017272 від 11 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «ЯТЕСС».

Стягнуто з ТОВ «ЯТЕСС» на користь ОСОБА_1 42534,25 грн. як безпідставно отримані кошти, комісію банку у розмірі 118,00 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн., та судовий збір у розмірі 114,71 грн., а всього стягнуто 52766 грн. 96 коп.

Стягнуто з ПП «ЯТЕСС» на користь ОСОБА_1 5 705,00грн. як безпідставно отримані кошти, та комісію банку у розмірі 45,64 грн., а всього стягнути 5 750 грн. 64 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити :

Стягнути з ТОВ «ЯТЕСС» на його користь кошти в розмірі 85 305,50 грн., як незаконно отримані за наслідками укладення договору від 11 липня 2013 року;

Стягнути з ПП «ЯТЕСС» на його користь кошти в розмірі 11 501,28 грн., як незаконно отримані за наслідками укладення договору від 11 липня 2013 року;

Стягнути з ТОВ «ЯТЕСС» на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Посилається на те, що судом не прийнято його посилання на ст.. 230 ЦК України, в якій зазначено, що сторона ,яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

В апеляційній скарзі ПП «ЯТЕСС » просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом не в повному обсязі з'ясовано всі обставини по справі.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що скарги ОСОБА_1 та ПП «ЯТЕСС» підлягають задоволенню частково.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. та визнаючи недійсними: договір № 017272 від 11 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ЯТЕСС» та договір про надання інформаційних послуг № 017272 від 11 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «ЯТЕСС», а також стягуючи з ТОВ «ЯТЕСС» на користь ОСОБА_1 42534,25 грн. як безпідставно отримані кошти, комісію банку у розмірі 118,00 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн., та судовий збір у розмірі 114,71 грн., а всього стягуючи 52766 грн. 96 коп. і з ПП «ЯТЕСС» на користь ОСОБА_1 5 705,00грн. як безпідставно отримані кошти, та комісію банку у розмірі 45,64 грн., а всього стягнути 5 750 грн. 64 коп., сплачені на виконання умов договору суд першої інстанції виходив з тих обставин, що спірні договори здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживача шляхом залучення його коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, виходячи з положень п.7 ч.3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Колегія суддів вважає, що погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що 11 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ ЯТЕСС» укладено договір № 017272 про отримання позики на умовах діяльності програми «Ренесанс» та укладено договір з ПП «ЯТЕСС» про надання інформаційних послуг № 017272 від 11 липня 2013 року.

На виконання умов договорів № 017272 від 11 липня 2013 року ОСОБА_1 сплатив: на рахунок ТОВ «ЯТЕСС» платежі на загальну суму 42 534,25 грн.; на рахунок ПП «ЯТЕСС» платіж на суму 5 705 грн.

Згідно п.1.1 договору товариство за згодою учасника зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні дії спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у додатку №1 до даного договору, на умовах діяльності програми «Ренесанс», що міститься в додатку №2 до даного договору і які є невід'ємними частинами цього договору, у тому числі: забезпечити обслуговування учасника за умовами договору; повідомити учаснику програми про реєстрацію договору; організовувати та проводити розподіл Фонду учасників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь учасника за рахунок Фонду учасників; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами у порядку та в строки, передбачені цим договором та додатками до нього (а.с.10).

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору учасник системи зобов'язується своєчасно , не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає у себе платіж до Фонду учасників, за рахунок якого товариство надає відповідні суми у безвідсоткову позику та платіж за юридичний супровід за програмою «Ренесанс» та суворо дотримуватися усіх умов даного договору та Додатків до нього.

Із умов програми "Ренесанс" (додаток №2 до договору) вбачається, що програма базується на створенні реєстрів Учасників, метою яких є надання безвідсоткової позики на термін, у порядку та на умовах, передбачених договором та додатками до нього.

Висновки суду першої інстанції відносно того, що угода була укладена сторонами всупереч ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", вчинена з використанням нечесної підприємницької практики, а тому є недійсною та такою, що порушує права позивача як споживача, не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняється здійснення нечесної підприємницької практики.

Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Законом України "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

В зазначеному Законі нормативне визначення поняття "пірамідальної схеми" не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до "пірамідальної схеми".

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: 1) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; 2) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; 3) відсутність продажу або споживання товару.

Для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак або хоча б однієї з них виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Визначена позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року № 6-40цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Предметом договорів №017272 від 11 липня 2013 року є надання учаснику програми послуг з метою отримання останнім безвідсоткової позики на умовах діяльності програми "Ренесанс".

Відповідно до додатку № 2 до договору програма "Ренесанс" це програма, метою якої є надання безвідсоткової позики на термін у порядку та на умовах передбачених договором та додатками до нього.

Зважаючи на зазначене, положення спірного договору не містять ознак щодо здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; надання компенсації за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; відсутність продажу або споживання товару, у зв'язку з чим є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи висновки суду щодо здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживача шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Договором зазначено, що сторони повністю розуміють значення, мову та умови цього договору, його правові наслідки та те, що цей договір не носить характеру фіктивного або удаваного правочину. Підписання цього договору та додатків до нього є свідченням того, що сторони дійшли повного порозуміння і визначили, що договірні умови є зрозумілими та обов'язковими для виконання сторонами .

В п.4.7 договору ОСОБА_1 засвідчує, що отримав усі пояснення від представника товариства, уважно прочитав та зрозумів умови та зміст договору за програмою "Ренесанс " , що і підтверджує своїм підписом.

За таких обставин вважати, що договори з ТОВ «ЯТЕСС» та ПП «ЯТЕСС» укладені з порушенням вимог закону і що є підстави для стягнення коштів (і в подвійному розмірі) не можна.

Що стосується посилання ОСОБА_1 на вимоги ст.. 227 ЦК України, то колегія виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

ОСОБА_1 зазначає, що діяльність відповідачів фактично є діяльністю з надання фінансових послуг, оскільки має характерні для таких послуг ознаки, але здійснюється відповідачами без відповідної ліцензії.

Пунктом 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Позивачем не надано доказів, що відповідачами надаються саме фінансові послуги.

Договір з ПП «ЯТЕСС» взагалі передбачає надання інформаційно - консультативних послуг.

За таких обставин підстав для задоволення позову ОСОБА_1 не вбачається.

Рішення суду підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними , стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 313, 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЯТЕСС » - задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 09 грудня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ЯТЕСС» , ПП «ЯТЕСС» про визнання правочинів недійсними , стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: