Постанова № 37217201, 12.02.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 902/542/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Мулявка М.П.

за участю представників сторін:

прокурор: Чоп Ю.В.

позивача 1: представник не з'явився

позивача 2: представник Томчук М.А.

відповідача: Творун П.Н. - директор, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.13р. у справі № 902/542/13 (головуючий суддя Грабик В.В., судді Банасько О.О., Матвійчук В.В.)

за позовом заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі позивача 1 Міністерства оборони України та позивача 2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці

до відповідача Регіональнного відділення міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця"

про про стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі №902/542/13 від 11.12.13р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 860,25 грн. (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.).

Стягнуто з Міністерства оборони України в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 860,25 грн. (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.).

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що з урахуванням ст.774 ЦК договір суборенди частини нерухомого майна №168 від 01.04.2007 року на дату його укладення підлягав нотаріальному посвідченню (ст.793 ч.2 ЦК) та державній реєстрації (ст.794 ч.1 ЦК). Із змісту договору вбачається, що договір оренди не був нотаріально посвідчений та не здійснювалася його державна реєстрація. Отже, цей договір є нікчемним та недійсним з моменту його вчинення. Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, неустойки за фактичне користування приміщеннями, компенсації податку за землю, заборгованості з теплового навантаження, заборгованості за електричну енергію, донарахованої неустойки в ході ревізії та пені за її несвоєчасну сплату задоволенню не підлягають, з огляду на те, що договір суборенди від 01.04.2007 року не є укладеним і не створює прав та обов'язків для сторін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, заступник Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 11.12.13р. у справі 902/542/13 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що висновок суду щодо недійсності Договору суборенди суперечить рішенню господарського суду Вінницької області від 19.12.12 р., яке набрало законної сили. Також на думку скаржника, судом при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача 2 доводи апеляційної скарги підтримали.

Позивач 1 не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності ч.2 ст.96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту.

Представником позивача 2 подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги.

Просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача 1 в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали суду, а.с. -38, т.І).

Колегію суддів зазначене процесуальне питання винесено на обговорення.

Представники сторін та прокурор висловилися за продовження розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача 1.

Оскільки явка позивача 1 в судове засідання обов'язковою не визнавалася, він належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача 1.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.13р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.11.2003р. між Будинком офіцерів Військово-повітряних сил Збройних Сил України (далі по тексту - Будинок офіцерів ВПС ЗС України - у відповідних відмінках) та приватним підприємцем Матвєєвою Л.В. було укладено договір №36. Договором передбачено наступне: орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування приміщення площею 51,50 кв.м №32,33,34 та частину майданчика з благоустроєм площею 583,60 кв.м. Будинку офіцерів ВПЗ ЗС України м. Вінниця пл. Перемоги 1, що знаходиться на балансі Будинку офіцерів ВПС ЗС України, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток №3) і становить кім.№32;33;34 - 32464,00 грн.; частина майданчика з благоустроєм - 20101,00 грн.(п.1.1.); орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ і складає 1685,76 грн. за рік (п.3.1); орендна плата за перший місяць оренди (листопад 2003р.) розраховується згідно з додатком №4 до цього договору та складає 140,48 грн.. Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету не пізніше 5 числа місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п.3.2); орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати внесення орендної плати (п.5.2); орендар має право передавати з дозволу орендодавця приміщення орендованого майна в суборенду за умови, що не тягне зміни вартості майна і не порушує інших положень цього договору (п. 6.5); даний договір діє з 1 листопада 2003 р. по 1 листопада 2018 року, строком на 15 (п'ятнадцять) років (п.10.1.); в п.12.1 перераховані додатки до договору (т.2 а.с.132-208). Факт передачі приміщень та частини майданчика підтверджується актом прийому-передачі від 01.11.2003 року (т.2 а.с.142).

01.04.2007р. за погодженням з Вінницьким КЕВ між приватним підприємцем Матвєєвою Л.В. (орендодавець) і "Центр-Вінниця" (суборендар) було укладено договір суборенди №168. Договором передбачено наступне: орендодавець здав, а суборендар прийняв в строкове платне користування приміщення площею 51,5 м.кв. №32,33,34 Будинку офіцерів ПС ЗС України м. Вінниця, пл. Перемоги 1, що знаходиться на балансі КЕВ м. Вінниці, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток №3) і становить 32464 тис. грн. (п.1.1.); термін оренди становить 11 (одинадцять) років 6 (шість) місяців з моменту прийняття орендованого об'єкта за актом прийому-передачі (п.3.1.); даний договір діє з 01 квітня 2007 року по 01 листопада 2018 рік строком на 11 (одинадцять) років 6 (шість) місяців (п.7.1.). Додатки до договору: додаток №1 - акт інвентаризації з поверховим планом приміщень та викопіювання з плану з експлікацією, додаток №2 - акт прийому-передачі, додаток №3 - розрахунок орендної плати на конкретну дату, додаток №4 - розрахунок комунальних та експлуатаційних витрат на утримання орендованого майна, додаток №5 - копія свідоцтва про державну реєстрацію суборендаря (п.9.1-9.5). Договір не посвідчувався нотаріально, не містить відмітки про його державну реєстрацію (т.2 а.с.222-225). Факт передачі приміщень підтверджується актом від 01.04.2007р. (т.2 а.с.226).

Згідно довідки МКП-ЖЕК №18 №961 від 24.03.2011р. Матвєєва Л.В. була зареєстрована у м. Вінниці по вул. Карла Маркса буд. 14а, квартира №18 з 31.05.2002р. по день її смерті 21.02.2010р. і знята з реєстрації 19.03.10р. (т.1 а.с.17).

15.04.2011 року КЕВ м. Вінниці рекомендованим листом направило директору "Центр-Вінниця" Творуну П.Н. лист №676 від 10.03.2011р. з вимогою протягом трьох днів з моменту отримання даного листа звільнити займане приміщення та передати його згідно акту прийому-передачі КЕВ м. Вінниця в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду. Лист вручено уповноваженій особі 20.04.2011р. (т.1 а.с.200-201).

Актом ревізії фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Вінниці за період з 01.06.2010 по 01.02.2012 від 27.04.2012 №08-07/11, окрім іншого, встановлено наступне.

КЕВ м. Вінниці за період з 25.03.2011 року (дата надходження довідки про смерть Матвєєвої Л.Б.) по 13.03.2012 рік не виставлені рахунки СПД Педоренко Л.Б. та відділенню Міжнародної асоціації у Вінницькій області "Центр-Вінниця" у подвійному розмірі, чим порушені вимоги ч.2 от. 785 Цивільного Кодексу України, де передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмір подвійної плати за користування річчю (майном) за час прострочення. Вказане порушення допущено начальником КЕВ м. Вінниці, оскільки керівник установи зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, як наслідок недоотримано доходів спеціальним фондом КЕВ м. Вінниці на загальну суму 26950,31 грн. (СПД Педеренко Л.Б. - 10424,13 грн., Відділення Міжнародної асоціації у Вінницькій області "Центр-Вінниця - 16526,18 грн.) та суперечить вимогам ч.1 ст. 3, ч.2,3,6 ст. 8, ч.7 ст.8, ч.8 ст. 9 Закону №996 (т.1 а.с.93-97).

Положенням про КЕВ м. Вінниці передбачено наступне: квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниці є державною установою, яка заснована на базі Вінницької квартирно-експлуатаційної частини району згідно директиви Міністерства оборони України №322\1\10 від 20 квітня 2005 року та створене Міністерством оборони України і підпорядковано Західному Територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниці є правонаступником Вінницької КЕЧ району (преамбула ) (т.1 а.с.23-26).

Актом огляду приміщень, затвердженим начальником КЕВ м. Вінниці 07.05.2013р., встановлено, що приміщення №32,33,34 60 будинку офіцерів використовує Регіональне відділення міжнародної асоціації офіцерів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю "Центр" у Вінницькій області "Центр-Вінниця". На даний час договір оренди відсутній. Приміщення знаходиться у задовільному стані (т.1 а.с.92).

Згідно письмового розрахунку, проведеного КЕВ м. Вінниці, з відповідача слід стягнути 50 536,32 грн., з яких орендна плата - 7221,53 грн., неустойка за фактичне користування - 11 772,94 грн., холодна вода - 58,14 грн., компенсація податку за землю - 371,80 грн., теплове навантаження - 8404,09 грн., електроенергія - 487,36 грн., донарахована неустойка в ході ревізії ДФІ - 22220,46 грн. (т.1 а.с.,18-21).

Згідно ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час укладення договору оренди та договору суборенди) відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах" (в редакції чинній на час укладення договору оренди та договору суборенди) порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В п.1 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №778 від 11.05.2000 року (в редакції чинній на час укладення договору оренди та договору суборенди) зазначено, що цей порядок визначає процедуру надання дозволу військовим частинам, закладам, установам та організаціям Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого військового майна в оренду.

Вказане спеціальне законодавство врегульовує відносини оренди нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, разом з тим не містить вказівок щодо форми укладення договору, яка з урахуванням ст. 639 ЦК встановлена для такого роду правочинів ст. ст.793, 794 ЦК України.

З урахуванням ст.774 ЦК договір суборенди частини нерухомого майна №168 від 01.04.2007р. на дату його укладення підлягав нотаріальному посвідченню (ст.793ч.2 ЦК) та державній реєстрації (ст.794 ч.1 ЦК). Із змісту договору вбачається, що договір оренди не був нотаріально посвідчений та не здійснювалася його державна реєстрація. Отже, з урахуванням наведеного вище, змісту ст.ст.210 ч.1, 640 ч.3 та на підставі ст.215 ч.1, ч.2, ст.236 ч.1 ЦК цей договір є нікчемним та недійсним з моменту його вчинення.

Оскільки відповідно до ст.216 ч.1 ЦК та з урахуванням змісту п.2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", абз.2 п.2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, то вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, неустойки за фактичне користування приміщеннями, компенсації податку за землю, заборгованості з теплового навантаження, заборгованості за електричну енергію, донарахованої неустойки в ході ревізії та пені за її несвоєчасну сплату задоволенню не підлягають, з огляду на те, що договір суборенди від 01.04.2007 року не є укладеним і не створює прав та обов'язків для сторін.

Та обставина, що договір суборенди частини нерухомого державного майна від 01.04.2007 року підлягав і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, а не тільки потребував досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору (ст.12 ч.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна") випливає також з положень ст.283 ч.6 Господарського кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 09.09.2008 року у справі за позовом ПП "Надежда-К.С." до Новосвітської селищної ради м.Судака про визнання дійсним договору оренди комунального майна. Відмова в задоволенні заявлених вимог, з підстав вказаних вище, не є перешкодою для захисту інтересів держави, у разі доведеності їх порушення, у інший спосіб, передбачений цивільним законодавством України.

Вимоги до "Центр Вінниця" на підставі договору оренди від 01.11.2003 року, укладеного між Будинком офіцерів ВПС ЗСУ та СПД-ФО Матвєєвою Л.В., з урахуванням змісту ст.626 ч.1., ст.629 ч.1 ЦК задоволенню також не підлягають, оскільки відповідач не був стороною вказаного правочину, а отже не набув в зв'язку з його укладенням та припиненням в результаті смерті Матвєєвої Л.В, а ні прав, а ні обов'язків.

Таким чином, з підстав, вказаних в позові, заявлені прокурором вимоги задоволенню не підлягають.

Посилання прокурора на рішення господарського суду Вінницької області від 19.12.12 р., яке набрало законної сили у справі №18/64/2012/5003 з приводу того, що договір суборенди №168 не є нікчемним, судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки у даному судовому рішенні не надавалася судом першої інстанції оцінка порядку, умовам та обставинам укладення договору суборенди №168, а відтак відсутній правовий висновок про те, чи є такий договір нікчемним чи не є.

З урахуванням ціни позову, яка становить 50 536,32 грн., та у зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги з Міністерства оборони України та КЕВ м. Вінниці відповідно до ст.49 ГПК України та відповідно до п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", за відсутності доказів звільнення від сплати судового збору, слід стягнути в доход Державного бюджету України по 430,12 грн. судового збору.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені заступником Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері від 26.12.13р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 11 грудня 2013 року у справі №902/542/13 залишити без змін.

Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (код ЄДРЮОФОП 08320218, вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця, 21007) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 430,12 грн. (чотириста тридцять грн. 12 коп.).

Стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРЮОФОП 00034022, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 430,12 грн. (чотириста тридцять грн. 12 коп.).

Видачу наказів слід доручити господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №902/542/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.