Вирок № 37212840, 18.02.2014, Вишгородський районний суд Київської області

18.02.2014 №363/536/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Войнаренко Л.Ф.

при секретарі Клименко В.В..

за участю прокурора Синюка Д.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42013100150000448 про обвинувачення

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року м.Київ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, неодруженого, освіта середня, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб»єктів підприємницької діяльності і права власності, діючи в порушення ст.3 Господарського кодексу України, згідно якого «Підприємництво - це господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку», ст. 5 вищезгаданого Кодексу, якою передбачено, що « суб»єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства», і порушуючи інші норми законодавства України, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріального збитку охоронюваним законом інтересам держави і свідомо допускаючи їх настання, маючи намір на отримання незаконного доходу, умисно, з корисливих мотивів, здійснив фіктивне підприємництво, тобто створення суб»єкту підприємницької діяльності ( юридичної особи) без мети здійснення комерційної діяльності, а виключно з метою прикриття незаконної діяльності, яка виражалася б у сприянні за матеріальну винагороду різним суб»єктам підприємницької діяльності України, що реально діють, в проведенні безтоварних операцій, незаконному переказі безготівкових грошових коштів в готівку, в мінімізації зобов»язань з податку на додану вартість та штучному завищенні валових витрат, тобто в умисному ухиленні від сплати податків, з використанням реєстраційних документів, печаток і розрахункових рахунків підприємств, які здійснюють фіктивну діяльність.

Так, в грудні 2011 року, невстановлена слідством особа, під час знайомства в м. Києві по вул. Дніпровська - Набережна, запропонував ОСОБА_1 за грошову винагороду в сумі 550 грн. зареєструвати на своє ім»я ТОВ «Рубан». ОСОБА_1 усвідомлював, що якщо підприємство реєструється на нього як на підставну особу, то ж діяльність буде здійснюватись всупереч законодавству України. Переслідуючи матеріальну вигоду, з метою прикриття цієї незаконної діяльності він погодився на пропозицію невстановленого громадянина і виконуючи вказівки останнього, 20.12.2011 р. в м. Києві у приватного нотаріуса ОСОБА_2 підписав статут ТОВ «Рубан».

28.12.2011 р. на підставі підписаного ОСОБА_1 статуту у Вишгородській райдержадміністрації за № 13341020000003764 зареєстровано ТОВ «Рубан», за юридичною адресою: Київська обл., м. Вишгород, промисловий майданчик «Карат» буд. 5-а офіс 509. Державним Комітетом статистики України підприємству присвоєно код ЄДРПОУ №37868598. 29.12.2011 р. ОСОБА_1 подав до ДПІ у Вишгородському районі заяву для юридичних осіб, підписавши її як засновник ТОВ «Рубан». 08. 02. 2012 р. в ДПІ у Вишгородському районі ОСОБА_1 отримано свідоцтво №НОМЕР_1 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НОМЕР_2 на підставі виписаної довіреності від 22.12.2011 р. Таким чином ОСОБА_1 створив ТОВ «Рубан», а всі вищезазначені документи цього підприємства передав невстановленим особам, а сам в подальшому підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового та господарського характеру не складав, печаткою підприємства не користувався, податкової звітності не складав та не подавав, що надало змогу невстановленим слідством особам ставити підписи на документах податкової звітності ТОВ «Рубан» та вести незаконну діяльність, яка була прикрита з зовнішнього боку легальними діями по створенню суб'єкта підприємницької діяльності

Вищевказані дії ОСОБА_1 надали можливість невстановленим слідством особам в повному обсязі реалізувати свою мету, спрямовану на прикриття незаконної діяльності ТОВ «Рубан».

Своїми умисними діями, які виразились у створенні фіктивного підприємства, тобто створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205 КК України.

Під час судового розгляду між заступником прокурора Вишгородського району Київської області Синюком Д.О. , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1 31 січня 2014 року укладена угода про визнання підозрюваним винуватості.

За умовами угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1, останній повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.205 КК України та зобов'язується беззастережно визнати себе винуватим у судовому провадженні.

Крім того, сторони узгодили, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.1 ст.205 КК України у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 8500 вісім тисяч п»ятсот грн.., а також буде вирішено про стягнення судових витрат з підозрюваного в розмірі 384 грн.72 коп.

Угода підписана сторонами.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.468, ч.4 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які в судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та ОСОБА_1. як таку, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між заступником прокурора Вишгородського району Київської області та підозрюваним ОСОБА_1 від 31 січня 2014 року про визнання винуватості, відповідають вимогам КПК України, оскільки ОСОБА_1. щиро розкаявся в скоєному злочині, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому ОСОБА_1 узгодженої в угоді міри покарання.

Керуючись ст. ст. 100, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 січня 2014 року між заступником прокурора Вишгородського району Київської області Синюком Д.О.. та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.205 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 вісім тисяч п»ятсот грн..

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судові витрати в розмірі 384 триста вісімдесят чотиригрн. 72 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутись до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя Л.Ф.Войнаренко