Ухвала суду № 37212703, 27.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2014 р. м. Київ К/9991/505/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя

на постанову Окружного адміністративного суду від Севастополя від 02.04.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010

у справі № 2а-2948/09/2770

за позовом Комунального підприємства «Севміськводоканал» Севастопольської міської ради

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя

про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду від Севастополя від 02.04.2010, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010, позов задоволено повністю. Визнано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя від 10.12.2009 № 0000362301/0.

ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання із земельного податку в сумі 29483,79 грн., в т.ч. 19655,86 грн. основного платежу та 9827,93 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 06.11.2009 № 110/23-1/03358274/5901/10 за період з 01.01.2008 по 30.06.2009, про порушення вимог ст.ст. 2, 7, 12, 14, 15 Закону України «Про плату за землю», що полягало у ненарахуванні та несплаті за 2008 рік та 1 півріччя 2009 року земельного податку за передану в орендне користування земельну ділянку - водоохоронну зону Держзаповіднику «Байдарський», загальною площею 10,3 га.

Відповідач вважає, що оскільки позивач, який користується пільгами щодо земельного податку, здає у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, то відповідно до вимог останнього абзацу ст. 12 Закону України «Про плату за землю» податок за земельні ділянки, зайняті цими будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Як на доказ передачі в тимчасове користування земельної ділянки відповідач посилається на договір оренди нерухомого майна від 28.10.2008, за яким позивач передає, а орендар - ПП «Фірма «Волта» приймає в орендне користування нерухоме майно - споруди водосховища-відстійника на річці Байдарка загальною площею водного ставку 10,3 га, що перебуває на балансі позивача, строком до 19.11.2013.

Водночас відповідачем не доведено судам попередніх інстанцій фактичного укладення вказаного вище договору та фактичного використання ПП «Фірма «Волта» земельної ділянки.

До того ж судами встановлено, що нотаріальне посвідчення та державна реєстрація цього договору не були здійснені, як того вимагає ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України та домовленість сторін.

Відповідно, відсутні підстави для висновку про втрату позивачем у 2008 та І кварталі 2009 року права на застосування передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» пільги зі звільненні від сплати податку за землі заповідника.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду від Севастополя від 02.04.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун