Ухвала суду № 37212170, 14.02.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 лютого 2014 року Справа № 907/348/13 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Глос О.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановувід 17.12.2013Львівського апеляційного господарського судуу справі господарського суду Закарпатської області № 907/348/13за позовомХустської міської радидоФізичної особи - підприємця ОСОБА_4третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління з питань майна комунальної власності Хустської міської радипрозобов'язання звільнити нежитлове приміщення,В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У відповідності до ч. 4 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, докази її надсилання третій особі без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у справі - Управлінню з питань майна комунальної власності Хустської міської ради, відсутні взагалі.

Щодо сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Бюджетного кодексу України до набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період діють норми закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.

Пунктом 4 частини 2 статті 41 Бюджетного кодексу України встановлено, що соціальні стандарти та соціальні гарантії, у тому числі прожитковий мінімум, рівень його забезпечення, мінімальна заробітна плата, надання пільг, компенсацій і гарантій населенню, у поточному бюджетному періоді застосовуються у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" станом на 01.12.2013 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, судовими актами, які оскаржуються заявником в повному обсязі, позовні вимоги Хустської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення задоволено повністю, отже, ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги повинна складати 852,60 грн.

Разом з тим, до касаційної скарги скаржником додано квитанцію № 133 від 17.01.2014 про сплату судового збору в сумі 803 грн., тобто, недоплата складає 49,60 грн.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Втім, скаржник в поданій касаційній скарзі взагалі не зазначає порушення яких саме норм матеріального чи процесуального права припустилися суди.

Відповідно до пунктів 3, 4, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні у справі, документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки касаційна скарга не приймається до касаційного провадження, клопотання скаржника про відновлення пропущеного ним процесуального строку, встановленого ст. 110 ГПК України, не розглядається.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 у справі господарського суду Закарпатської області № 907/348/13 повернути скаржнику, а справу - до господарського суду Закарпатської області.

Судді Грейц К.В.

Бакуліна С.В.

Глос О.І.