Постанова № 37210316, 10.02.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/14/14

10 лютого 2014 року 11год. 34хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, нормативного регулювання обігу готівки та застосування РРО в сумі 533 303,30 грн,

ВСТАНОВИВ :

Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, нормативного регулювання обігу готівки та застосування РРО в сумі 533 303,30 грн.

Ухвалою судді від 10 січня 2014 року відкрито провадження та призначено судове засідання на 20 січня 2014 року.

Позивач у судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника податкової інспекції.

В свою чергу за клопотанням відповідача 20.01.2014 та 03.02.2014 судом відкладено розгляд справи в зв'язку з неможливістю його участі у судовому засіданні.

Разом з тим, 10.02.2014 відповідач вкотре в судове засідання не прибув, заперечень на адміністративний позов не подав, доказів поважності причин неявки у судове засідання та незабезпечення явки уповноваженого представника суду не надав, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України особи які беруть участь у справ і зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і обов'язками.

Відповідно до ст.. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року в справі "Мороз та інші проти України" зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, на тому, що саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа "Мороз та інші проти України").

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідач, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Дубенською районною державною адміністрацією Рівненської області 18.03.2008 та перебуває на обліку як платник податків у Дубенській ОДПІ.

Судом на підставі матеріалів адміністративної справи встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, нормативного регулювання обігу готівки та застосування РРО в сумі 533 303, 30 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012 №0000072353.

Відповідач не сплатив штрафну санкцію, а скористався своїм правом та оскаржив податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 30.11.2012 №0000072353 в сумі 533 303, 30 грн. до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 по справі № 817/42/13-а, адміністративний позов СПД - ФО ОСОБА_1 до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012 №0000072353 - залишено без розгляду. Ухвала суду набрала законної сили.

Податкові зобов'язання визначені податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2012 №0000072353 відповідач не сплатив.

Таким чином, заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.

Дані обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами письмовими доказами.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

В силу положень п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 34 п.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом в сумі 533 303 грн. 30 коп, яку перерахувати на р/р 31111104700103, код платежу 21080900, одержувач: Дубенське УК (м.Дубно), банк одержувача: ГУДКСУ у Рівненськіцй області, код ЄДРПОУ 38043480, МФО 833017.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.