Ухвала суду № 37210310, 12.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 9104/41812/12 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Берегівський радіозавод» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У вересні 2010 року позивач ПАТ «Берегівський радіозавод» (на даний час ПАТ «Флекстронікс Сервіс УА») звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Берегівської ОДПІ Закарпатської області (на даний час Берегівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000752340/0 від 11.08.2010 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 р. в розмірі 31659 грн..

Відповідач Берегівська ОДПІ не погодився із позовними вимогами, подав суду першої інстанції письмове заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Берегівської ОДПІ від 11.08.2010 р. № 0000752340/0, яким зменшено ПАТ «Берегівський радіозавод» бюджетне відшкодування по ПДВ за червень 2010 р. в розмірі 31659 грн..

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції від 10.03.2011 р. відповідач Берегівська ОДПІ оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що Берегівська ОДПІ при проведенні позапланової перевірки ПАТ «Берегівський радіозавод» керувалася Законом України «Про податок на додану вартість» та роз'ясненнями наданими листами ДПА України. Зазначає апелянт, що в порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством включено до складу податкового кредиту ПДВ по імпортованому обладнанню на умовах оперативного лізингу та картонних коробках на безоплатній основі. Оскільки ввезене обладнання та картонні коробки не є придбаними, а лише отриманими у користування, то сума ПДВ, сплачена при їх ввезенні до податкового кредиту не відноситься. Вважає апелянт, що Берегівською ОДПІ правомірно прийнято оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 10.03.2011 р. та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач ПАТ «Берегівський радіозавод» подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін. В запереченнях, зокрема, вказується, що згідно положень п.п.3.1.2 п.3.1 ст.3 та п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду. Операції по ввезенню на митну територію України обладнання та виробів з гофрованого картону і паперової маси за договором оренди від 22.03.2006 р. та додаткової угоди до даного договору від 05.06.2007 р. в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» віднесені до імпортних.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що на підставі проведеної відповідачем Берегівською ОДПІ позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2010 р. по 31.05.2010 р., податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.7.7 п. 7.4, 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ПАТ «Берегівський радіозавод» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 р. в розмірі 31659 грн.; та порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ПАТ «Берегівський радіозавод» завищено суму податкового кредиту за травень 2010 р. в сумі 31659 грн., за червень 2010 р. в сумі 31047 грн.. За результатами перевірки відповідачем складено акт № 76-23/011/14313783 від 11.08.2010 р. (а.с. 8-20).

На підставі вказаного вище акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000752340/0 від 11.08.2010 р., яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 31659 грн. за червень 2010 р. (а.с. 34).

Суд апеляційної інстанції вважає правильними і об'єктивними висновки суду першої інстанції щодо безпідставності висновків Берегівської ОДПІ про порушення позивачем податкового законодавства і щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення від 11.08.2010 р., з врахуванням наступного.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на час розглядуваних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюються: зокрема, операції з ввезення на митну територію України об'єкта лізингу (крім повернення об'єкта оперативного лізингу раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України; товарів (супутніх послуг) за будь-якими іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (супутні послуги) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язано з поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Враховуючи наведене вище, ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено, що розглядувані операції по ввезенню на митну територію України на безоплатній основі виробів з паперової маси, картон для відокремлення готового виробу, комплектів електричних кабелів до легкових автомобілів та обладнання за договором оренди від 22 березня 2006 року та додаткової угоди до даного договору від 05 червня 2007 року, підпадає під ознаки переміщення товарів через митний кордон України в режимі імпорту (а.с. 39-59, 60-78).

Відповідно до пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Факт сплати позивачем до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями, що податковим органом не оспорюється. Суми ПДВ, заявлені до відшкодування у податковій декларації за червень 2010 року, визначені з врахуванням вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і складається з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах (а.с. 21-33).

Судом першої інстанції вірно враховано, що згідно положень пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 та пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та не допустив порушення норм процесуального та матеріального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують обгрунтованих висновків суду першої інстанції, викладених у оскарженій постанові від 10.03.2011 року, а тому відсутні підстави для скасування цієї постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Берегівський радіозавод» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 14.02.2014 року.