Ухвала суду № 37210029, 13.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16549/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Міжрегіонального ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників № № 0000463910 від 09 липня 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Міжрегіональне ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях із ПП «Фірма «Володар» по податку на прибуток за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року та податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року.

За результатами проведеної перевірки був складений акт № 725/39-10/34431547 від 20 червня 2013 року, яким встановлено порушення п. п. 8.1.2 п. 8.1 та п. п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено суму податку на прибуток на суму 4 711, 00 грн. за 4 квартал 2010 року.

На підставі висновків акта перевірки проведеної Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, ним же прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000463910 від 09 липня 2013 року, яким за порушення п. п. 8.1.2 п. 8.1 та п. п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5 889, 00 грн., у тому числі основний платіж - 4 711, 00 грн. та штрафні санкції - 1 178, 00 грн.

Крім того, при проведені перевірки відповідачем був отриманий акт від ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС № 72/23-1/31988783 від 31 січня 2012 року про неможливість проведення перевірки ПП «Фірма «Володар» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та кредит за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року. Актом контролюючого органу зазначено наступне: основні засоби у ПП «Фірма «Володар» відсутні, кількість працюючих на підприємстві складає 0 осіб у штаті, відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ПП «Фірма «Володар».

У вищезазначеному акті перевірки зазначено, що відповідно до отриманої службової записки № 519/15-240 від 30 вересня 2011 року ВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської області вбачається: ПП «Фірма «Володар» за юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса невідома; на підприємстві відсутні будь-які основні засоби та виробничі потужності; найманих працівників немає, директор, бухгалтер та засновник в одній особі є громадянкою Росії та на території України відсутня.

Згідно пояснення від 14 грудня 2011 року громадянка Російської Федерації ОСОБА_6, рік народження ІНФОРМАЦІЯ_1, яка згідно офіційної реєстраційної документації значиться керівником та головним бухгалтером ПП «Фірма «Володар» пояснила, що в серпні-вересні 2010 року вона погодилась на прохання її знайомого ОСОБА_7 виїхати у м. Київ, де вона взяла участь у реєстрації ПП «Фірма «Володар» без мети займатися фінансово-господарською діяльністю. Як пояснила ОСОБА_6, вона у м. Києві підписала статутні документи, проте ніякого майна та грошових коштів до статутного фонду ПП «Фірма «Володар» не вносила; окрім цього вона взяла участь у відкритті розрахункового рахунка в банківській установі, проте в подальшому ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності цього підприємства вона не мала та будь-яких документів цього підприємства вона не складала та не підписувала.

Крім того, проти ПП «Фірма «Володар» порушено кримінальну справу від 10 січня 2012 року за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» та ПП «Фірма «Володар» був укладений договір про надання послуг № 11/08-ппб від 13 серпня 2010 року.

Згідно умов договору ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» (Замовник, в особі директора Уповноваженого представника - громадянина Франції Ларівьєра Мішеля) замовляє, а ПП «Фірма «Володар» (Виконавець, в особі Уповноваженого представника - Шолохова А.В., який діє на підставі доручення № 11 від 06 серпня 2010 року) надати послуги Замовнику з надання інформаційно-консультаційних послуг та супровід вирішення будь-яких питань, що можуть виникнути під час проведення комплексної державної експертизи проектної документації по будівництву Торговельно-розважального комплексу «Ашан» по вул. Берковецькій, 6, у м. Києві; надання інформаційно-консультаційних послуг та супровід одержання висновку комплексної державної експертизи проектної документації по будівництву Торговельно-розважального комплексу «Ашан» по вул. Берковецькій, 6, у м. Києві; надання інформаційно-консультаційних послуг щодо перевірки, підготовки та подачі документації до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві щодо одержання Дозволу на виконання будівельних робіт по проекту будівництва Торговельно-розважального комплексу «Ашан» по вул. Берковецькій, 6, у м. Києві та супровід вказаних дій; надання інформаційно-консультаційних послуг та супровід одержання Дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на виконання будівельних робіт по проекту будівництва Торговельно-розважального комплексу «Ашан» по вул. Берковецькій, 6, у м. Києві; надання інформаційно-консультаційних послуг щодо перевірки, підготовки та подачі документації для створення та роботи комісії по прийняттю закінченого будівництвом об'єкту (Торговельно-розважального комплексу «Ашан» по вул. Берковецькій, 6, у м. Києві) до експлуатації (підписання Акту готовності об'єкта до експлуатації) та супровід вказаних дій; надання інформаційно-консультаційних послуг щодо перевірки, підготовки та подачі документації до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві для одержання Сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкту (Торговельно-розважального комплексу «Ашан» по вул. Берковецькій, 6, у м. Києві) та супровід вказаних дій.

Загальна вартість послуг за договором складає 1 121 904, 00 грн., в тому числі ПДВ - 186 984, 00 грн.

Виконання договору підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг б/н від 30 вересня 2010 року, платіжним дорученням № 1001535 від 05 жовтня 2010 року, а також податковою накладною № 300915 від 30 вересня 2010 року.

Отже, на підставі податкової накладної, виписаної контрагентом ПП «Фірма «Володар» позивачем формувався податковий кредит.

Відповідно до п п. 14.1.156, 14.1. 181 п. 14.1 ст. 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198. 3, ст. 198 ПК України, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198. 6 ст. 198 ПК України встановлено - що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201. 1 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201. 2 ст. 201 ПК України - форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частина 2 ст. 9 зазначеного Закону закріплює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача - ПП «Фірма «Володар» був зареєстрований як юридична особа та був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з вищезазначеним контрагентом - ПП «Фірма «Володар».

Доводи відповідача з приводу порушення відносно контрагента ПП «Володар» кримінальної справу за фактом фіктивного підприємництва, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Враховуючи, що обвинувальний вирок суду не постановлявся, а тому підстави вважати встановленими дії ПП «Володар» з приводу прикриття незаконної діяльності із надання послуг реально діючим суб'єктам господарювання по формуванню показників податкової звітності (отримання переважно податкової вигоди) шляхом складання фіктивних господарських угод та інших фіктивних первинних документів, відсутні.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 19 лютого 2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 18 лютого 2014 року.

.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.