Ухвала суду № 37209650, 14.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"14" лютого 2014 р. Справа №910/11861/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Доманської М.Л.

Остапенка О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Тюпи Михайла Івановича на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.07.2013 року у справі № 910/11861/13 (суддя Копитова О.С.)

за заявою публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго", м. Київ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2013 року у справі № 910/11861/13 (суддя Копитова О.С.), зокрема, порушено провадження у справі № 910/11861/13; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк", який подав заяву про порушення справи про банкрутство до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго" на загальну суму 47 903 112, 62 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено по справі № 910/11861/13 розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Корольова Володимира Миколайовича.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Тюпа Михайло Іванович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в прохальній частині якої, просить суд на час розгляду даної апеляційної скарги судом апеляційної інстанції провадження в суді першої інстанції зупинити та скасувати ухвалу суду про порушення провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Корольова Володимира Миколайовича.

Також, в апеляційній скарзі апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 16.07.2013 у справі № 910/11861/13 та прийняти апеляційну скаргу до розгляду, що за своєю суттю є клопотанням про відновлення пропущеного строку. Причину пропуску апелянт мотивує тим, що про існування оскаржуваної ухвали дізнався при отриманні апеляційної скарги Чутченка С.О., лише 17.12.2013 року, а з повним текстом оскаржуваної ухвали юристи ознайомились в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25.12.2013 року.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги наведені в статті 94 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 3 якої до скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

Однією з умов прийняття апеляційної скарги є її відповідність ст. 94 ГПК України, якою передбачено, зокрема, обов'язкове приєднання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору (ч. 3 ст. 94).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р. (із змінами та доповненнями), що набрав чинності 01.11.2011 року.

Відповідно до ст. 4 названого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання апеляційних та касаційних скарг у справі про банкрутство - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Тобто скаржником за подання апеляційної скарги у справі про банкрутство, мало бути сплачено судовий збір у розмірі 609 грн. 00 коп., але, згідно доданої до апеляційної скарги платіжної квитанції № 728.298.1 від 18.12.2013, скаржником сплачено судовий збір у меншому розмірі.

Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що скаржником в порушення ч. 3 ст. 94 ГПК України, до апеляційної скарги не додані належні докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до неї не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірах.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Виходячи з положень ст. 53 та ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний суд при розгляді клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги має враховувати, що відповідно до норм ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску строку.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційна скарга була направлена скаржником до господарського суду міста Києва лише 26.12.2013 року та була повернута ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року скаржнику без розгляду на підставі п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки скаргу було подано після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про його поновлення відхилено, а також тому, що до скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи вище викладене та відповідно до ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, яка не передбачає повторне подання апеляційної скарги після усунення обставин, зазначених у пункті 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відхилити.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За даних обставин апеляційна скарга не приймається судом до розгляду і повертається скаржнику.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 3, п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Тюпи Михайла Івановича про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Тюпи Михайла Івановича на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.07.2013 року у справі № 910/11861/133 повернути скаржнику з доданими документами.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Доманська

О.М. Остапенко