Ухвала суду № 37209273, 14.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"14" лютого 2014 р. Справа №910/11861/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Доманської М.Л.

Копитової О.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Чутченка Сергія Олексійовича на ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року у справі № 910/11861/13 (суддя Пасько М.В.)

за заявою публічного акціонерного товариства "Акціонерий банк "Експрес-Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року у справі № 910/11861/13 (суддя Пасько М.В.) визнано кредиторами товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго":

- Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Експрес-Банк" на суму 45 524 108, 62 грн., з яких: 42 454 406, 79 грн. - вимоги IV черги, 3 069 701, 83 грн. - вимоги VI черги;

- Гуленка Володимира Володимировича на суму 4 468, 07 грн. вимоги - І черги;

- Горкушу Миколу Васильовича на суму 2 185, 48 грн. - вимоги І черги;

- Тюпу Михайла Івановича на суму 3 862, 87 грн. - вимоги І черги;

- Цвітайло Олену Олександрівну на суму 134, 42 грн. - вимоги І черги;

- Черпакову Анну Євгенівну на суму 2 956, 81 грн. - вимоги І черги;

- Чутченка Сергія Олексійовича на суму 13 265, 23 грн. - вимоги І черги.

Затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 45 550 981, 50 грн. Зобов'язано розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансенерго" арбітражного керуючого Корольова В.М. протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори; надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Призначено дату судового засідання у справі № 910/11861/13 на 10.12.2013.

До Київського апеляційного господарського суду 17.01.2014 року надійшла апеляційна скарга Чутченка С.О. на ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року та постанову господарського суду міста Києва від 10.12.2013 року у справі № 910/11861/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 року апеляційну скаргу Чутченка С.О. на ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року та постанову господарського суду міста Києва від 10.12.2013 року у справі № 910/11861/13 було повернуто скаржнику без розгляду.

12.02.2014 року Чутченко С.О. повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року у справі № 910/11861/13, в якій просить на час розгляду даної апеляційної скарги судом апеляційної інстанції провадження в суді першої інстанції зупинити; скасувати ухвалу суду від 14.11.2013 року про затвердження вимог кредиторів у справі № 910/11861/13; прийняти нове рішення, яким вимоги кредиторів першої черги збільшити з урахуванням індексації та компенсації, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Частиною 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3 ст. 97 ГПК України передбачено повторне подання апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали оскарження, розглянувши апеляційну скаргу Чутченка С.О. та додані до неї матеріали, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги наведені в статті 94 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 3 якої до скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

Однією з умов прийняття апеляційної скарги є її відповідність ст. 94 ГПК України, якою передбачено, зокрема, обов'язкове приєднання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору (ч. 3 ст. 94).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р. (із змінами та доповненнями), що набрав чинності 01.11.2011 року.

Відповідно до ст. 4 названого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання апеляційних та касаційних скарг у справі про банкрутство - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Тобто скаржником за подання апеляційної скарги у справі про банкрутство, мало бути сплачено судовий збір у розмірі 609 грн. 00 коп., але, згідно доданої до апеляційної скарги платіжної квитанції № 728.298.1 від 18.12.2013, скаржником сплачено судовий збір у меншому розмірі.

Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що скаржником в порушення ч. 3 ст. 94 ГПК України, до апеляційної скарги не додані належні докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до неї не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірах.

Крім того, згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Так, ухвалу господарського суду міста Києва було винесено 14.11.2013 року.

Всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України вперше апеляційна скарга була направлена скаржником до господарського суду міста Києва лише 20.12.2013 року, тобто з порушенням строку передбаченого ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

В апеляційній скарзі апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 14.11.2013 у справі № 910/11861/13 та прийняти апеляційну скаргу до розгляду, що за своєю суттю є клопотанням про відновлення пропущеного строку. Причину пропуску апелянт обґрунтовує несвоєчасним отримання оскаржуваної ухвали суду.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні. Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року.

В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" від 15.03.2007 № 01-8/123 зазначено: "Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк".

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Виходячи з положень ст. 53 та ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний суд при розгляді клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги має враховувати, що відповідно до норм ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску строку.

Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку мають бути підтверджені належними доказами у справі відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України та оцінюватись відповідно до норм ст. 43 ГПК України.

Відповідна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 14.03.2012 року у справі № 50/206-б.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що у скаржника не існувало жодних об'єктивно непереборних, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами обставин для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки скаржником взагалі не зазначено таких підстав, не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги; не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.

При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено, а повторне подання апеляційної скарги після усунення обставин, зазначених у пункті 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, частиною 4 даної статті не передбачено.

За даних обставин апеляційна скарга не приймається судом до розгляду і повертається скаржнику у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про його поновлення відхилено, а також тому, що до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 3, п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Чутченка Сергія Олексійовича про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Чутченка Сергія Олексійовича на ухвалу попереднього засідання господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року у справі № 910/11861/13 повернути скаржнику з доданими документами.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Доманська

О.С. Копитова