Ухвала суду № 37207873, 17.02.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 лютого 2014 рокум. ПолтаваСправа № 816/193/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представника позивача - Чирвона О.І.,

представників третьої особи - Король Т.В. та Проніної Л.М.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області, третя особа - Октябрський відділ Державної виконавчої служби міського управління юстиції м. Полтави про визнання бездіяльності протиправною, -

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2014 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року провадження у справі відкрито.

29 січня 2014 року позивачем надано уточнення позовних вимог, відповідно до яких прохав визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області щодо невиконання платіжного доручення № 3533 від 08.10.2013 року про перерахування боргу у сумі 187347,96 грн.

Судом було зроблено запит до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області з вимогою надати інформацію стосовно відомостей чи отримувалося від Октябрського відділу Державної виконавчої служби міського управління юстиції м. Полтави платіжне доручення від 08.10.2013 року № 3533 та чи перераховувалися кошти на користь ПАТ "КБ "Надра", якщо так - то коли та в якому розмірі.

Через канцелярію суду представником Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області було передано лист про надання інформації від 04.04.2014 року № 02-66/289, в якому зазначено: "... 21 січня 2014 року кошти у сумі 187347,96 грн. були перераховані в повному обсязі на користь ПАТ "КБ "Надра" згідно платіжного доручення Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ № 3533 від 21.01.2014". До вказаного листа надано копію вказаного платіжного доручення.

Ухвалою від 10 лютого 2014 року замінено відповідача на належного, а саме - Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області, а також зобов'язано відповідача у разі заперечення проти позову надати до суду у строк до 12 лютого 2014 року всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов, а також відомості стосовно дати отримання від Октябрського відділу Державної виконавчої служби міського управління юстиції м. Полтави платіжне доручення від 08.10.2013 № 3533 та належним чином завірені докази на підтвердження даного факту.

Вказана ухвала відповідачем отримана 11 лютого 2014 року, що підтверджується розпискою про вручення відправлення.

Однак, в судове засідання 13 лютого 2014 року відповідач не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Вимоги даної ухвали залученим відповідачем не виконані належним чином, у зв'язку з чим у судовому засіданні, призначеному на 13 лютого 2014 року, постановлено ухвалу, якою, зокрема, витребувано від Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області належним чином завірену копію платіжного доручення від 21 січня 2014 року № 3533 за призначенням платежу: погашення боргу ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ Надра у сумі 187347,96 грн, незавірена копія якого була надана разом з відповідями від 04 лютого 2014 року № 02-66/289 та оригінал вказаного платіжного доручення для огляду у судовому засіданні. Також, покладено персональну відповідальність за виконання вказаного пункту резолютивної частини ухвали на відповідача, повідомивши, що за невиконання судового рішення передбачена відповідальність за ст. 382 Кримінального кодексу України, а за прояв неповаги до суду - відповідальність за ст. 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання, призначене на 17 лютого 2014 року, відповідач явку свого представника не забезпечив, вказаних відомостей та належним чином завірених документів на їх підтвердження суду не надав, хоча повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином.

Представником третьої особи Октябрським ВДВС ПМУЮ на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів було надано належним чином засвідчену копію платіжного доручення № 3533 від 08.10.2013 року та надано оригінал платіжного доручення для огляду в судовому засіданні. Крім того, представником третьої особи, бухгалтером Октябрського ВДВС ПМУЮ було надано пояснення, що вона не складала, не підписувала та відповідно не передавала казначею Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області платіжне доручення №3533 від 21.01.2014 року по сплаті коштів на користь ПАТ "КБ "Надра" в розмірі 187347,96 грн. Однак, було надано пояснення, що відповідно до реєстру виписаних Октябрським ВДВС ПМУЮ платіжних доручень нею передавалося до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області платіжне доручення № 3533 від 08.10.2013 року по сплаті коштів на користь ПАТ "КБ "Надра" в розмірі 187347,96 грн.

У зв'язку із наданою інформацією від Октябрського ВДВС ПМУЮ про те, що ним не підписувалося платіжне доручення №3533 від 21.01.2014 року по сплаті коштів на користь ПАТ "КБ "Надра" в розмірі 187347,96 грн та разом з тим - виходячи із наданого представником Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області копії такого платіжного доручення №3533 від 21.01.2014 року по сплаті коштів на користь ПАТ "КБ "Надра" в розмірі 187347,96 грн і водночас ухилення від вимоги суду надати оригінал такого платіжного доручення для огляду та докази його отримання від Октябрського ВДВС ПМУЮ - у суду є підстави вважати про можливе надання представником Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області недостовірної інформації та залучення до справи сфальсифікованих документів. Суд звертаю увагу, що у випадку підтвердження та/або не спростування такої інформації, ним буде вжити заходи на направленню окремої ухвали до органів прокуратури з метою встановлення факту підробки документів та притягнення винних осіб до відповідальності.

Таким чином, наявними матеріалами справи підтверджується, що з моменту отримання відповідачем ухвали про заміну відповідача на належного та до судового засідання 17 лютого 2014 року, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області - не було виконано вимог ухвали суду від 10 лютого 2014 року та вимог ухвали про витребування доказів від 13 лютого 2014 року.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно частин 1-6 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім того, відповідно до вимог частин 1-5 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу;

- в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову;

- якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи;

- суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали;

- суд може збирати докази з власної ініціативи.

Проте, як було зазначено вище та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем не було надано належним чином завірену копію платіжного доручення від 21 січня 2014 року № 3533 за призначенням платежу: погашення боргу ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ Надра у сумі 187347,96 грн, незавірена копія якого була надана разом з відповідями від 04 лютого 2014 року № 02-66/289 та оригінал вказаного платіжного доручення для огляду у судовому засіданні, за наявності яких можливе встановлення його бездіяльності, оскарження якої є предметом розгляду даної адміністративної справи, у розумінні частини 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, чим було порушено вимоги частини 2 та частини 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, як суб'єктом владних повноважень. Тобто не було виконано обов'язку щодо надання на вимогу ухвали суду витребуваних документів.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України, суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може:

- прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача.

Як наголошувалося вище та підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем не було виконано вимог ухвали суду, а відповідно порушено вимоги пункту 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

З даного приводу суд також зазначає, що невиконання відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, вимог ухвали суду щодо надання доказів на підтвердження нормативно-правової позиції, сприймається судом як ухилення від виконання його прямого обов'язку щодо документального доказування своєї правової позиції, а відповідно обов'язку надання документів на вимогу суду, що встановлено ч. 1 ч. 2 та ч. 4 ст. 71 КАС України.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Ці положення також відображені у статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", із уточненням кола осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, та статтях 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищезазначені ухвали відповідачем не виконувались у строки, ними визначені.

За приписами статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В свою чергу, швидкий розгляд адміністративної справи та швидке виконання рішення суду є запорукою ефективності правосуддя. Це відображено, зокрема, і в рішеннях Європейського суду з прав людини, що після ратифікації Україною Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод стали частиною національного законодавства. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 Конвенції стороні на судовому етапі, втрачають сенс (справа Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року).

У даному випадку має місце затягування строків розгляду адміністративної справи через недобросовісне виконання таким відповідачем своїх обов'язків, а саме: невиконання ухвал суду про заміну відповідача у справі від 10 лютого 2014 року та про витребування доказів від 13 лютого 2014 року, відповідно суд не може в повній мірі дослідити всі фактичні обставини, що будуть мати значення при вирішенні справи по суті, що в свою чергу призводить до порушень прав позивача на забезпечення ефективного та належного судочинства.

Концепцією вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затвердженою Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006, встановлено, що судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як визначено частиною першою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне довести до відома Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області та Головного Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області факти порушення Управлінням Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області вимог чинного законодавства, які виражаються у зволіканні щодо виконання рішень суду, що, в свою чергу, призводить до затягування строків розгляду справи та порушення прав позивача на ефективне правосуддя, що забезпечить уникнення повторення у подальшому таких порушень та належного виконання в подальшому зазначеним суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків щодо надання витребуваних судом документів на вимогу ухвали суду.

Оскільки судом було виявлено порушення вимог чинного законодавства з боку відповідача, суд вважає за доцільне оголосити Управлінню Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області окрему ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтею 9, 14, 49, 71, 110, 122, 166 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Винести окрему ухвалу стосовно порушень Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень.

Окрему ухвалу направити до Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області та Головного Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області для вирішення питання щодо уникнення повторення у подальшому таких порушень чинного законодавства з боку Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області, та належного виконання в подальшому зазначеним суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків щодо надання витребуваних судом документів на вимогу ухвали суду.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області та Головне Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області надати суду повідомлення про вжиті заходи не пізніше одного місяця з дня отримання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлено 18 лютого 2014 року.

Суддя І.Г. Ясиновський