Рішення № 37207138, 22.01.2014, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

Справа №:121/3307/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кулєшова О.І.№ провадження:22-ц/190/248/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Новіков Р. В. ___________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Новікова Р.В. суддів:Берещанської І.І., Мясоєдової Т.М. при секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 травня 2013 р., -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 24 860, 64 грн за здійснене ним самовільне підключення до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Рішенням суду позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 24 860, 64 грн. та судові витрати.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в позові у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального законів.

Зокрема, апелянт посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його повної обґрунтованості та встановлення актами позивача факту самовільного підключення відповідача до системи централізованого водопостачання.

Проте, з цими висновками суду погодитися неможливо, зважаючи на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 20 серпня 2012 р., 31 серпня 2012 р. працівниками позивача складено акти щодо самовільного підключення відповідача до централізованої системи водопостачання (л.с. 12-14).

Це потягло за собою, відповідно до положень п. 4.2, 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190 (далі - Правила) нарахування йому рішенням комісії грошової суми 24 860, 64 грн (за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху 2,0 м/сек та дією її повним перерізом 24 год. на добу).

Зазначену грошову суму відповідач відмовився сплатити, заперечуючи сам факт його самовільного підключення до відповідної централізованої системи та наявність договору сторін про надання послуг з водопостачання і водовідведення від 11 жовтня 2012 р (л.с. 6-9).

Всі вказані обставини не заперечуються сторонами.

Відповідно до положень п. 4.2. Правил в редакції від 27.03.2012 р. забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів). У разі самовільного приєднання розрахунок здійснюється згідно з п. 3.3 цих Правил.

Таким чином, відповідні санкції застосовуються лише у разі наявності факту самовільного підключення до відповідної централізованої системи.

Проте, докази щодо допущення відповідачем зазначеного порушення, тобто здійснення саме ним самовільного приєднання до діючої системи централізованого водопостачання ряду об'єктів водоспоживання, в тому числі і таких, право власності відповідача на які взагалі не доведено, - відсутні.

Матеріали справи свідчать про укладення 16.02.2001 р. договору № 1109 на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію (л.с. 148).

Сторонами вказаного договору є позивач та санаторій «Гірське сонце», на балансі якого знаходилася квартира відповідача (л.с. 15, 16), що підтверджується технічним паспортом на квартиру (л.с. 64) і сторонами не заперечується.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 липня 2009 р. у справі № 2-29/2511-2008 зазначено про знаходження будинку, в якому розташована і квартира відповідача, на балансі санаторія «Гірське сонце»; надання позивачем послуг водопостачання цьому санаторію і спожиття вказаних послуг мешканцями багатоквартирних будинків санаторію (л.с. 155-159).

При цьому, зазначено, що санаторій та багатоквартирні будинки мають єдину спільну точку приєднання до мережі міського водопроводу (л.с. 158).

Із копій прибуткових касових ордерів вбачається, що відповідачем за послуги водопостачання сплачено санаторію «Гірське сонце» МОЗ України: за січень-березень 2011 р. 364, 32 грн.; за квітень-червень 2011 р. 364, 32 грн.; за липень-вересень 2011 р. 364, 32 грн.; за жовтень-грудень 2012 р. 364,32 грн.; за січень-березень 2012 р. 364, 32 грн.; за квітень-червень 2012 р. 364, 32 грн.; за липень-вересень 2012 р. 364, 32 грн.; за жовтень-грудень 2012 р. 364,32 грн. (л.с.143-146).

Крім того, відповідачу було надано дозвіл (до заявки № 120972 від 16.08.2012 р.) на підключення до мереж водопроводу та каналізації позивача (об. л.с. 147).

Всі зазначені обставини свідчать як про відсутність самовільного підключення до єдиної мережі водопостачання, так і про відсутність взагалі доказів підключення, здійсненого саме відповідачем до такої мережі.

Тому і в основу судового рішення неможливо покласти складені працівниками позивача вищевказані акти, пояснення в суді апеляційної інстанції вказаних працівників: ОСОБА_7, ОСОБА_8 і надані ними фототаблиці: це спростовується сукупністю наведених вище доказів.

Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції допущене неповне з?ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими і рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 травня 2013 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді

Берещанська І.І. Мясоєдова Т.М. Новіков Р.В.

.