Рішення № 37205483, 13.01.2014, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/3106/13-ц

Провадження № 2/626/56/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

09.01.2014 року Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючої - судді Тарасенко Л.І.

при секретарі Деревинській Л.М.,

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді справу за позовом Наталинського підприємства житлово-комунального господарства з 3-ю особою без самостійних вимог на стороні позивача Наталинською сільською радою Красноградського району Харківської області до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування житлом та про зняття з реєстрації з зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 про усунення перешкод в користування житлом та вселення в квартиру,-

В С Т А Н О В И В:

Наталинське підприємство житлово-комунального господарства звернулось до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_2 та зняття їх з реєстрації за вказаною адресою.

Відповідач ОСОБА_4 подав до суду зустрічну позовну заяву до Наталинського підприємства житлово-комунального господарства та Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_2 та вселення в зазначену квартиру.

В судовому засіданні представник позивача Наталинського ПЖКГ Худаш О.М. позов підтримала та просила задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовити та пояснила суду, що житловий будинок № 27 на рівні з іншими будинками, які належали колишньому "Аеродорбуду-870", на підставі рішення Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області від 30.05.2005 року переданий в експлуатацію Наталинському ПЖКГ. Відповідач по справі ОСОБА_4 на підставі ордеру на жиле приміщення отримав право на проживання в квартирі АДРЕСА_2 в 1992 року. ОСОБА_3 був зареєстрований у вказаній квартирі у 2003 році, з яких підстав, не відомо. На даний час квартира не приватизована, відповідачі, які в ній зареєстровані, протягом тривалого часу, понад 10 років, за вказаною адресою не проживають, квартирну плату не сплачують, заборгованість якої станом на 01.11.2013 року складає 1529,06 грн. При перевірці паспортного режиму у ж.м. БУ-870 в 2008 та 2012 році також було підтверджено, що відповідачи за місцем реєстрації не проживають. 15.11.2013 року комісія, до складу якої ввійшли: вона як начальник Наталинського ПЖКГ, паспортист Наталинського ПЖКГ Попова О.М., ст. дільничний інспектор Красноградського РВ ГУМВС України Луньов А.Ф., депутати Наталинської сільської ради Красноградського району Сохіна В.М. та ОСОБА_11, здійснили виїзд огляду приміщення за адресою: АДРЕСА_2. Комісією було встановлено, що в даному житловому приміщенні тривалий час вже ніхто не проживає, оскільки в ньому було багато пилу та павутиння, саме приміщення та прибудинкова територія знаходяться в занедбаному стані, підлога та покрівля потребують капітального ремонту, одна з житлових кімнат перетворена на комірчину, стан приміщення зафіксований фотографіями. Вказане житлове приміщення зовсім не придатне для житла, оскільки в ньому не має опалення та електроенергії, відповідачі по справі не користуються послугами з водопостачання, також відсутній туалет на прибудинковій території. Перешкод у користуванні житлом відповідачі не мали, замки у вхідних дверях не змінювались, отже вони мали можливість потрапляти до квартири. Оскільки відповідачі не проживають в квартирі АДРЕСА_2 більше 10 років, не сплачують плату за її користування, не несуть ніяких витрат по її утриманню, просила визнати їх такими, що втратили право користування вказаною квартирою.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов Наталинського ПЖКГ про визнання його такими, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 не визнав та просив задовольнити його зустрічний позов про усунення перешкод у користуванні житлом та вселити його в зазначену квартиру. При цьому пояснив, що в зазначеній квартирі він проживає з 1992 року та іншого житла не має. Також в даній квартирі проживає його брат ОСОБА_3 який на даний час навчається. З часу вселення і до теперішнього часу місце проживання не змінював і тільки починаючи з 15.11.2013 року він вимушено не проживає в квартирі, оскільки в цей день коли він перебував на роботі, члени комісії під головунням начальника Наталинського ПЖКГ, зламали замок на вхідних дверях, проникли до його житла та винесли його з братом речі. Після чого встановили на вхідних дверях навісний замок, ключі від якого знаходяться у відповідачів, у зв'язку з чим він не має можливості проживати в своїй квартирі. Також пояснив, що квартирну плату він не сплачував, оскільки на його адресу жодного разу не проходило квитанцій на її оплату та він не знав, що необхідно було звернутися до Наталинського ПЖКГ за отриманням спеціальної книжки на оплату послуг. Одна житлова кімната в квартирі дійсно виділена під комірчину. В квартирі дійсно немає опалення та енергопостачання. У зв'язку з тим, що його мати є інвалідом, він тривалий час перебував у неї АДРЕСА_1, оскільки вона потребувала стороннього догляду, але проживати в квартирі він не переставав.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов Наталинського ПЖКГ не визнав та пояснив суду, що він за місцем свого постійного проживання в квартирі АДРЕСА_2 на даний час дійсно тимчасово відсутній, оскільки виїхав на навчання до м. Москви, де тимчасово проживає та навчається в Московській міжнародній вищій школі бізнесу та центру, у зв'язку з чим відповідно до ЖК України за ним зберігається жиле приміщення в якому він проживає. В квартирі АДРЕСА_2 проживає його брат ОСОБА_4 та в даній квартирі знаходиться його майно.

Представник відповідачів ОСОБА_1 в судовому засіданні позов Наталинського ПЖКГ про визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користуватися житлом не визнав та просив задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення в квартиру АДРЕСА_2, оскільки ОСОБА_4 постійно проживає у спірній квартирі, а ОСОБА_3 навчається у м. Москва, тому за ним зберігається житло на час навчання.

Представник третьої особи на стороні позивача сільський голова Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області Боровська В.П. позов Наталинського підприємства житлово-комунального господарства підтримала та просила задовольнити, а також пояснила суду, що відповідно до рішення Наталинської сільської ради Красноградського району від 30.06.2005 року «Про прийняття на баланс будинків бувшого «Аеродорбуду-870» прийнято в комунальну власність територіальної громади с. Наталине житлове містечко «Аеродорбуду-870» в тому числі і будинок № 27, який у рішенні зазначений за №28, оскільки на той час не була відрегульована нумерація зазначених будинків, та переданий в експлуатацію Наталинського ПЖКГ. У вказаній квартирі спочатку проживала вся родина ОСОБА_3, доки мати відповідачів не отримала по ордеру 3-х кімнатну квартиру на себе, свого чоловіка та сина ОСОБА_3, Після цього в цій квартирі залишився проживати ОСОБА_4 з сім'єю. На підставі чого в спірній квартирі зареєструвався ОСОБА_3, який був забезпечений іншим житлом, сільській раді не відомо. Відповідачі на протязі останніх 10 років вказаною квартирою не користуються. Договір найму квартири не укладали, комунальні послуги не сплачують, Квартира приведена в непридатний для проживання стан, відсутне єнергопостачання та опалення. На даний час квартира не приватизована та в ній зареєстровані відповідачі по справі, які в ній не проживають.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає що позов Наталинського ПЖКГ про визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житлом підлягає задоволенню, а в задоволені зустрічного позову ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житлом необхідно відмовити, враховуючи наступне.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області «Про прийняття на баланс будинків бувшого «Аеродорбуду-870» прийнято в комунальну власність територіальної громади с. Наталине житлове містечко «Аеродорбуду-870» в тому числи і будинок №27 (який зазначений під номером 28) та на підставі вказаного рішення та акту приймання-передачі житлових будинків ж.м. БУ-870 переданий в експлуатацію Наталинському підприємству житлово-комунального господарства (а.с. 15-17).

Відповідач по справі ОСОБА_4 на підставі ордеру на жиле приміщення від 23.10.1992 року отримав право проживання в квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_2, договір найму житлового приміщення сторони не укладали, дана квартира не приватизована та в ній зареєстровані відповідачі. На підставі чого ОСОБА_3 зареєстрований у вказаній квартирі з 19.04.2003 року судом не встановлено (а.с.7-8).

Дані обставини визнаються сторонами по справі, а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» в силу ст.61 ЖК України житлово-експлуатаційна організація, а при її відсутності - підприємство, установа, організація як наймодавець можуть бути стороною в спорах, що виникають з договорів найму жилого приміщення.

Вони вправі, зокрема, пред'являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розірвання договору найму жилого приміщення і виселення в зв'язку з систематичним порушенням правил співжиття, псуванням і руйнуванням жилих приміщень.

Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строки.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених правових норм особа, може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням, з підстав відсутності понад шість місяців у цьому жилому приміщенні, якщо він був відсутній протягом цього строку підряд без поважних причин тобто при вирішенні питання про втрату особи права на користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягають термін його відсутності та поважність причин такої відсутності.

Актом перевірки паспортного режиму по жилмістечку БУ- 870 від 15.09.2008 та 22.11.2012 року підтверджується, що в будинку № 27 є зареєстрованими, але не проживають ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (а.с. 84-93).

На підставі п. 4 Протоколу № 11 від 15.11.2013 року засідання позачергової комісії з питань техногенно-економічної безпеки і надзвичайних ситуацій та Розпорядження Наталинського сільського голови № 91 від 15.11.2013 року комісією було вскрито квартиру АДРЕСА_2, в якій зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на момент вскриття квартири було встановлено:

- квартира знаходиться в занедбаному стані;

- система опалення, електропостачання, підлога та покрівля потребують капітального ремонту;

- прибудинкова територія заросла бур'янами та чагарником.

З довідки ККП «Водоканал» від 16.12.2013 року видно, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які зареєстровані в АДРЕСА_2 ніколи не укладали договорів на користування послугами з водопостачання, тобто не користувались зазначеними послугами та не сплачували за них (а.с. 64).

Довідкою АК «Харківобленерго» від 25.12.2013 року підтверджується, що договір про користування електричною енергією між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та АК «Харківобленерго» за адресою: АДРЕСА_2 ніколи не укладався (а.с. 69).

Свідки на стороні позивача Наталинського підприємства житлово-комунального господарства в судовому засіданні пояснили:

- свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона з 2001 року проживає в будинку АДРЕСА_3, в даному будинку також проживає ОСОБА_5 разом з нею проживає її син ОСОБА_4, вона так вважає, оскільки бачить його постійно в дворі, або в гаражі біля автомобіля, де він проводить час до пізнього вечора, також не одноразово бачить його на балконі, другого відповідача по справі вона у матері бачить дуже рідко;

- свідок ОСОБА_11 пояснила, що починаючи з 2010 року вона є депутатом Наталинської сільської ради Красноградського району, проживає вона в АДРЕСА_4. За цей часу вона не бачила, щоб ОСОБА_4 проживали в квартирі АДРЕСА_2, їй це відомо оскільки вона, як депутат, приймає активну участь у житті житлового містечка, організовує суботники з прибирання містечка, в яких ОСОБА_4 жодного разу участі не приймали, їх двір знаходиться в занедбаному стані, в якому ростуть бур'яни. Вона була членом комісії при відкритті вказаної квартири, коли її відкрили то було видно, що в ній ніхто не проживає, світла в квартирі не було. Іноді вона допомагає контролерам розносити по житловому містечку квитанції на оплату послуг з водопостачання, то ОСОБА_4 жодного разу не приходило ніяких квитанцій. В кого не має водопостачання в квартирах то ті користуються колонкою на дворі, за користування якою необхідно оплачувати послуги ККП «Водоканал».

Свідки на стороні відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснили:

- свідок ОСОБА_14 пояснив, що він знає ОСОБА_4 оскільки дружить з ним по роботі протягом 10 років, він не одноразово забирав його на рибалку, або з житлового містечка БУ-870, або від матері, в квартирі він у нього ні разу не був, сім'ями вони не дружать;

- свідок ОСОБА_15 пояснила, що знає ОСОБА_4, оскільки протягом 2005-2008 років проживала з ним по сусідству в житловому містечку. ОСОБА_4 проживав один, ОСОБА_3 вона не бачила. Користувався ОСОБА_4 електроенергією чи водою їй не відомо. Де він проживає після того як вона виїхала з містечка, тобто з 2008 року, вона не знає.

- свідок ОСОБА_16 пояснив, що він проживає ж.м. БУ-870 в с. Наталине, також в житловому містечку проживав ОСОБА_4. Коли той навідувався до містечка, то заходив до нього в гості, але чи заходив він до себе у квартиру не знає, оскільки про це в нього не запитував, через двір відповідачів він не ходить, а тому не може пояснити що там робиться у дворі.

- свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона проживала в житловому містечко десять років тому назад, її квартира на даний час вільна, в занедбаному стані зараз перебуває усе житлове містечко, а не тільки квартира ОСОБА_4, на її думку ОСОБА_4 проживають в житловому містечку БУ-870.

Відносно заперечень позивача ОСОБА_3 про те, що квартира АДРЕСА_2 є його єдиним житлом та на даний час він не втратив право користування нею, так як навчається, то з цього приводу суд зазначає, що ОСОБА_3 відповідно до довідки Московської міжнародної вищої школи бізнесу є студентом МІРБІС з 22.10.2009 року до теперішнього часу (а.с. 25) але судом згідно наданих доказів позивача встановлено, що він в квартирі АДРЕСА_2 не проживає з 2008 року, а отже втратив право користуватися нею, ще до того як почав навчатися. Крім цього слід зазначити, що відповідно до Ордера на житлове приміщення від 25.01.1991 року ОСОБА_3 набув право на проживання в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 48).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення свідків на стороні- позивача та відповідачів, з яких слідує, що відповідачі ніколи не укладали договір найму спірної квартири після того, як будинок було передано в комунальну власність Наталинської сільської ради з 30.06.2005 року, не сплачували за комунальні послуги, в квартирі відсутне тепло- та енергопостачання, відповідачі не користуются водопостачанням та не мають туалету, що безспірно підтверджує той факт, що відповідачі в указаній квартирі не проживають, будучи там зареєстрованими та зберігаючи старі речі, незаконно утримують за собою дане житло.

На підставі викладеного та ст.ст. 71,72 ЖК України, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2, оскільки вони були відсутності понад шість місяців, а саме остаточно з 2008 року у цьому жилому приміщенні.

Щодо вимог позивача про зняття відповідачів з реєстрації за адресою: ж.м. БУ-870, с. Наталине, Красноградського району, Харківської області, то суд вважає ці вимоги зайвими, оскільки за положенням ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року N 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється органами реєстрації, зокрема, на підставі остаточного рішення суду про позбавлення особи права користування житловим приміщенням.

Згідно з абз. 4 п. 10 Пленуму ВСУ № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

Отже в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Наталинського ПЖКГ та Наталинської сільської ради про усуненні перешкод у користуванні житлом та про вселення у квартиру АДРЕСА_2 слід відмовити з підстав відсутності його в житловому приміщенні понад встановлені законом строки, а саме з 2008 року, без поважних причин, коли відповідачам ніхто не перешкоджав користуватись вказаною квартирою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 29 ЦК України, 71,72 ЖК України, ст.ст. 3,4, 57-60 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Наталинського підприємства житлово-комунального господарства задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 .

В задоволенні позову ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселенні в квартиру відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а для осіб які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Харківської області через Красноградський райсуд.

Суддя