Ухвала суду № 37202563, 13.02.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/44/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ч. 1 ст. 310 КК України Бащенко С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСоломки І.А. суддівМунька Б.П., Гончарука І.М.,з участю прокурораСуботіної С.А., при секретарі Чорній Я.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження № 12013250040002488 за апеляціями прокурора прокуратури м. Черкаси Бицюка О. та обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 05.07.2011 р. Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, -

засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, на 3 місяці арешту.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.07.2011 року і остаточно визначено ОСОБА_6 до відбуття - 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

Вирішено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальні витрати на залучення експертів під час здіснення досудового розслідування в сумі 244 грн. 72 коп.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України вирішено питання про речові докази.

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що він на початку травня 2013 року на земельній ділянці, що неподалік від садового центру «Оазіс», що по вул. Руставі, 1 в м. Черкаси, незаконно, без мети збуту, висіяв та вирощував, а саме: прополював та проріджував 15 рослин коноплі, які згідно висновку судово-хімічної експертизи є рослинами роду коноплі (Cannabis), що містять в своєму складі психотропну речовину, які він вирощував до 17.06.2013 року та цього ж дня були виявлені та вилучені працівниками міліції.

На вказаний вирок подано апеляції:

- прокурором, який не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого, правильність кваліфікації його дій, вважає вирок суду незаконним та просить його скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 310 КК України - 6 місяців арешту, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначити йому до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі; в змінах до апеляції прокурор просив вирок суду змінити та вважати ОСОБА_6 засудженим на підставі ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі за сукупністю даного вироку та вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.07.2011 року;

- обвинуваченим ОСОБА_6, який просив змінити вирок суду в частині призначеного йому покарання, застосувавши вимоги ст. 75 КК України та звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_6, який підтримав свою апеляцію та погодився зі зміненою апеляцію прокурора; думку прокурора, який підтримав зміни до апеляції прокурора прокуратури м. Черкаси Бицюка О. та заперечив проти задоволення апеляції обвинуваченого ОСОБА_6; вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, досліджених судом в порядку ч. 3 ст. 349 КК України, які об'єктивно оцінені та обґрунтовано покладені в основу вироку, і ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані районним судом за ч. 1 ст. 310 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 районний суд достатньо виконав вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий, з врахуванням обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та за відсутності обтяжуючих покарання обставин, обґрунтовано призначив ОСОБА_6 покарання в межах санкцій кримінального закону, яке є мінімальним та частково приєднав, відповідно до ст. 71 КК України невідбуте покарання за попереднім вироком суду.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 4 років одного місяця позбавлення волі відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 був засуджений 05.07.2011 року вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, а новий злочин вчинив в травні-червні 2013 р., тобто в період іспитового строку.

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі, коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (ст.75 КК України), і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд не вправі застосовувати повторно звільнення від відбування покарання з випробуванням під час розгляду справи про новий злочин, а зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначається більш м»який вид покарання, що й зробив суд першої інстанції.

Тому, доводи апелянта ОСОБА_6 про призначення йому покарання з застосуванням вимог ст. 75 КК України є такими, що суперечать чинному законодавству та не підлягають до задоволення.

В резолютивній частині вироку суд допустив описку зазначивши, що ОСОБА_6 був засуджений 05.07.2013 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, що не відповідає дійсності, оскільки згідно вимоги УИАО УМВД України в Черкаській області (а.м. к.п. 39) ОСОБА_6 засуджений вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05.07.2011 року, а не 05.07.2013 року, тому вказана описка підлягає виправленню судом першої інстанції в порядку ст. 379 КПК України. Змінена апеляція прокурора з вказаних підстав не підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлений щодо ОСОБА_6 вирок є законним і обґрунтованим, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 405, ч.1 п.1 ст. 407 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_6 - залишити без змін, а апеляцію обвинуваченого ОСОБА_6 та змінену апеляцію прокурора прокуратури м. Черкаси Бицюка О. - без задоволення.

Головуючий :

Судді :