Ухвала суду № 37202505, 18.02.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/25/14 Головуючий по 1 інстанціїКатегорія: ст.ст. 212ч.3, 366 ч.1 КК України Вітер Л.А Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Суходольського М.І.

суддів Неділька М.І., Шкреби Р.Д.

за участю прокурора Бондаренко М.Ю.

адвоката ОСОБА_3

виправданого ОСОБА_4

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Бондаренко М.Ю. на вирок Христинівського районного суду від 29 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,

виправданий по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.212 ч.3, 366 ч.1, 358 ч.4 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що він будучи директором ТОВ «Укртрансдізель», що зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, являючись особою, відповідальною за правильність та своєчасність нарахувань і сплати податків і обов'язкових платежів до державного бюджету, умисно, з метою ухилення від сплати податків в повному об'ємі, в період з 01.01.2007 по 31.12.2010 року, в порушення п.п.7.2.6, 7.4.1, 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року відобразив в бухгалтерському обліку та в податковій звітності ТОВ «Укртрансдизель» безтоварні фінансово-господарські операції з нібито придбання товарів (запчастин) у СГД, що мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ «Фалбі-Контракт», ТОВ «Київ-Контракт», ПП «Сантар-Торг», ТОВ «Уніторгсервіс», ПП «Парвус», ПП «Ді-Трейд» завдяки чому завищив податковий кредит та знизив суму податку на додану вартість і не сплатив до бюджету держави 715512 грн.32 коп.

Він же обвинувачується в тому, що в період з 01.01.2007 по 31.12.2010 років вніс до офіційних документів (податкових декларацій) завідомо неправдиві відомості щодо обсягів фінансово-господарських операцій та сум ПДВ, чим збільшив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, внаслідок чого до державного бюджету не надійшло податків на прибуток на суму 894390 грн. 53 коп., а всього на суму 1609902 грн. 85 коп.

Крім цього ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що в період з 01.01.2007 по 31.12.2010 років з метою ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету держави, внісши неправдиві відомості до офіційних документів, використав їх - подавши їх до ДПІ Христинівського району Черкаської області.

Суд виправдав ОСОБА_4 за всіма пунктами обвинувачення за відсутністю в його діях складу злочинів.

На вирок суду прокурор Бондаренко М.Ю. подала апеляцію, в якій просить вирок місцевого суду скасувати, постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.212 ч.3, 366 ч.1, 358 ч.4 КК України та призначити покарання:

- за ст.212 ч.3 КК України - штраф в сумі 1609902 грн. 85 коп. з позбавленням права займати посади, пов'язані з керівництвом суб'єктами господарювання та веденням бухгалтерського і податкового обліку строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ст.366 ч.1 КК України - штраф в сумі 4250 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з керівництвом суб'єктами господарювання та веденням бухгалтерського і податкового обліку строком на 3 роки;

- за ст.358 ч.4 КК України - штраф в сумі 850 грн.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді штрафу на суму 1609902 грн. 85 коп. з позбавленням права займати посади, пов'язані з керівництвом суб'єктами господарювання та веденням бухгалтерського і податкового обліку строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не дана оцінка зібраним у справі доказам, які викривають обвинуваченого у вчиненні злочинів. Не обґрунтував чому він взяв до уваги одні докази, а інші відхилив.

Виправданий ОСОБА_4 на апеляцію прокурора подав заперечення, в якому вважає апеляцію прокурора безпідставною, тому просить суд апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку своєї апеляції, пояснення виправданого та його захисника про залишення апеляції прокурора без задоволення, а вироку суду без змін, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.323 КПК України (1960 р.) вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Перевірені матеріали кримінальної справи свідчать про те, що судом не дотримані дані вимоги закону, суд не дав належної оцінки зібраним у справі доказам, не мотивував своє рішення по всіх категоріях злочинів пред'явленого обвинувачення та постановив поспішне виправдувальне рішення.

Так відповідно до змісту ст.ст.332, 334 КПК України вирок повинен складатися з трьох частин - вступної, мотивувальної і резолютивної.

Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлено підсудному і визнане судом не доведеним, а також підстави для виправдання підсудного і зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Якщо в справі є суперечливі докази, то суд повинен обґрунтувати чому він одні докази приймає до уваги, а інші відхиляє.

Аналіз матеріалів кримінальної справи та мотивувальної частини виправдувального вироку свідчить про те, що судом наведені суперечливі докази виправдання ОСОБА_4 за ст.212 КК України.

У вироку суд вказав, що між ТОВ «Укратрансдизель» та ТОВ «Фалбі-Контракт», ПП «Ді-Трейд», ТОВ «Київ-Контракт ЛТД», ПП «Парвус», ПП «Сантар-Торг», ТОВ «Уніторгсервіс» в період з 01.-1.2007 по 31.12.2010 року відбувалися фінансово-господарські операції згідно укладених договорів, що підтверджено відповідними накладними, роздруківками із журналів проводок та виписками із банків.

Разом з тим, тут же суд наводить пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які пояснили, що вони на прохання невстановлених слідством осіб реєстрували підприємства, рахувались їх керівниками, відкривали рахунки в банках, однак фінансово-господарських операцій не проводили. Дані пояснення викривають ОСОБА_4 у вчиненні кримінального діяння і підтверджує версію обвинувачення щодо безтоварності фінансово-господарських операцій ТОВ «Укртрансдизель» з фірмами-контрагентами, що мають ознаки фіктивності.

Про відсутність фінансово-господарських операцій ТОВ «Укратрансдизель» з фірмами-контрагентами ТОВ «Фалбі-Контракт», ТОВ «Київ-Контракт ЛТД», ПП «Парвус», ПП «Сантар-Торг», ПП «Ді-Трейд», ТОВ «Уніторгсервіс» підтвердили свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ОСОБА_16, які не пам'ятають назви даних фірм та де вони розташовані.

Крім того, це не підтверджується товарно-транспортними накладними про перевезення товарів.

Неправильним є висновок суду про те, що висновок судово-економічної експертизи проведений на підставі документальної перевірки скасований постановою Черкаського окружного адміністративного суду, оскільки суд скасував рішення-повідомлення податкових органів про стягнення з ТОВ «Укртрансдизель» податку. Висновок експерта можна взяти до уваги, або відхилити, а скасуванню він не підлягає.

Таким чином суд постановив виправдувальний вирок на суперечливих доказах, не мотивував і не спростував пред'явлене обвинувачення за ст.212 КК України.

Суд також не вник в суть самого обвинувачення і обґрунтував своє рішення лише на тому, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Укртрансдизель» з фірмами-контрагентами проводились. Державне обвинувачення вказує на те, що ОСОБА_4 внісши неправдиві відомості в офіційні документи, використав такі документи з метою завищення податкового кредиту та зменшення сум сплати податку до бюджету держави.

Суд жодним словом не спростував доводи обвинувачення, тим самим не обґрунтував і не мотивував своє рішення, а викладені ним висновки суперечать фактичним обставинам справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що такий виправдувальний вирок підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді слід ретельно дослідити всі зібрані докази, дати їм належну правову оцінку і прийняти законне, обґрунтоване та мотивоване рішення.

Арешт на майно ОСОБА_4 як нерухоме так і рухоме залишити без змін.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 залишити попередню - підписку про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366, 369 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора Бондаренко М.Ю. задоволити частково.

Виправдувальний вирок відносно ОСОБА_4 за ст.ст. 212 ч.3, 366 ч.1, 358 ч.4 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Арешт на майно ОСОБА_4 як на нерухоме так і на рухоме залишити без змін.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді