Ухвала суду № 37201613, 31.01.2014, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/3281/13-ц

номер провадження 2-п/728/2/14

У Х В А Л А

31 січня 2014 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді - О.Ф. Костенко

при секретарі - Л.І. Кулик

за участю представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмачі справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Бахмацького райсуду Чернігівської області у справі за цивільним позовом ПАТ „Мегабанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, і про розірвання кредитного договору, від 08 січня 2014 року , -

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2014 року Бахмацьким райсудом Чернігівської області у цивільній справі за позовом ПАТ „ Мегабанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором, і про розірвання кредитного договору до ОСОБА_2 прийнято заочне рішення, яким повністю задоволені позовні вимоги ПАТ „ Мегабанк".

Копію заочного рішення від 08.01.2014 року ОСОБА_2 отримав 16 січня 2014 року відповідно до письмової розписки.

16 січня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Бахмацького райсуду із заявою про перегляд заочного рішення Бахмацького райсуду Чернігівської області від 08 січня 2014 року, посилаючись на те, що 08 січня 2014 року, він не з"явився до суду з поважної причини, бо 03 січня 2014 року він отримав судову повістку із апеляційного суду Чернігівської області про розгляд його апеляційної скарги у іншій справі 08 січня 2014 року об 11 годині. Отримавши судову повістку, він рекомендованим листом на адресу суду відправив письмове клопотання про те, що буде знаходитись в судовому засіданні апеляційного суду Чернігівської області і додав до нього судову повістку з конвертом про отримання , і фактично був позбавлений можливості бути присутнім в судовому засіданні та захищати свої права. З винесеним заочним рішенням в частині стягнення пені та штрафу він не може погодитись в зв"язку з тим , що судом не застосована позовна давність до пені і штрафу. Рішенням Бахмацького райсуду встановлено, що станом на 01.05.2010 року відповідач мав заборгованість по сплаті основного зобов"язання, тобто, відповідач вважає, що з 01.05.2010 року право позивача було порушене, в зв"язку з чим початок перебігу строку позовної давності починається з 01.05.2010 року. Відповідно до ст. 551 ч. 2 ЦК України, умов кредитного договору ( п.п 1.1., 3.2.1) розмір пені за прострочення виконання грошового зобов"язання, визначений у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов"язань за кожний день прострочення. За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов"язання, не обмежується.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені) застосовується позовна давність в 1 рік. Перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної дати або настання події, з якою пов"язано його початок - з 01.05.2010 р. Пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов"язання не буде виконано. ЇЇ розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. Природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення, обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день(місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Позивач почав нарахування пені з 01.11.2012 року, тобто, за останні 12 місяців перед зверненням до суду , що є порушенням норм ст.. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України. Судом неправильно застосовані норми ст. 61 Конституції України у зв"язку з одночасним стягненням пені та штрафів. Відповідач подвійно притягнутий до цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме порушення договірного зобов'язання. А тому, просить скасувати заочне рішення і призначити заяву до розгляду в загальному порядку.

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Представник ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала і просить її задовільнити. Представник заявника в судовому засіданні пояснила, що 08 січня 2014 року ОСОБА_2 не був присутній в судовому засіданні Чернігівського апеляційного суду.

Представник позивача - ПАТ „ Мегабанк" в судове засідання не з"явився. Про час і місце розгляду справи банк був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки уповноваженій особі. Банк надіслав до суду електронною поштою заперечення на заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення. В запереченнях банк зазначив, що судове засідання, яке було призначене на 25.12.2013 року по даній справі, було відкладено на підставі клопотання ОСОБА_2 про відкладення справи у зв"язку з призначенням на 25.12.2013 року в апеляційному суді Чернігівської області справи за його участі, хоча на судове засідання в апеляційному суді він не з"явився. Заяву про перегляд заочного рішення ОСОБА_2 обгрунтовує тим, що на 08.01.2014 року було призначено судове засідання за його апеляційною скаргою в апеляційному суді Чернігівської області. Повістку про засідання він отримав 03.01.14 року, але не зазначає, коли він отримав повістку по даній справі. В судовому засіданні апеляційного суду 08.01.14 року ОСОБА_2 фактично не був присутній, що підтверджується ухвалою апеляційного суду. Справа розглядається у місцевому суді з 19.11.2013 року і будь-яких доказів до заяви про перегляд заочного рішення додано не було, та і в самій заяві про перегляд посилань на докази не міститься. В позовній заяві банку і в Кредитному договорі передбачено тільки одноразове нарахування штрафу за невиконання зобов'язання та стягнення пені, які разом і складають відповідальність за невиконання зобов"язання позичальника перед кредитором - неустойку. Підставою, яка породжує обов"язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов"язання, яке визначається ст. 610 ЦК України. Відповідно до ст. 551 ч. 2 ЦК , умов договору ( п. 7.1) розмір пені за прострочення виконання грошового зобов"язання визначений у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов"язань за кожний день прострочення. Період, на який нараховується пеня за прострочення виконання зобов"язання, не обмежується. До вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені) застосовується позовна давність в 1 рік. Пеня - це санкція , яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов"язання не буде виконано. ЇЇ розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. Ст. 266 ЦК передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги ( стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно). Стягнення неустойки ( пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Щодо дати, зазначеної в заяві - 01.05.2010 року, то вона мала відношення до винесення Деснянським райсудом м. Чернігова заочного рішення 20.01.2011 року. Відповідно до ст. 264 ЦК позовна давність переривається у разі пред"явлення особою позову до одного або кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. А тому, банк просить залишити без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові заперечення банку, суд вважає, що заяву ОСОБА_2 слід залишити без задоволення з слідуючих підстав.

Згідно із ст. 232 ЦПК України „ заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи".

08 січня 2014 року ОСОБА_2 і його представник ОСОБА_1 не з"явились в судове засідання. Про час і місце розгляду справи представник позивача була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки 27.12.2013 року ( а. с. 67).

Згідно із ст. 76 ч. 5 ЦПК України „ вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі". Отже, ОСОБА_2 вважається особою, яка належним чином буде повідомлена про час і місце розгляду справи, з 27 грудня 2013 року.

В письмовому клопотанні ОСОБА_2 від 03.01.2014 року, яке надійшло до суду вже після видалення суду до нарадчої кімнати 08.01.14 року, згідно із даними системи електронного документообігу о 15 годині 05 хвилин ( а.с. 72) ОСОБА_2 зазначив, що він 03.01.2014 року отримав судову повістку про розгляд справи за його апеляційною скаргою в апеляційному суді Чернігівської області, 08. 01.2014 року. В зв"язку з тим, що він буде знаходитись в судовому засіданні апеляційного суду Чернігівської області 08.01.14 року, а тому не має можливості з"явитися в судове засідання Бахмацького райсуду об 11 годині. До клопотання приклав конверт із судовою повісткою на його ім"я ( а.с. 73-74).

Але, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 не був присутній в судовому засіданні апеляційного суду Чернігівської області 08.01.2014 року, про що свідчить оглянута в судовому засіданні ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 08.01.2014 року, яка прикладена до письмових заперечень, і яка також міститься у справі № 2-11-08 ( а. с. 217-218). В судовому засіданні представник відповідача також не заперечувала тієї обставини, що ОСОБА_2 не був присутній в судовому засіданні апеляційного суду Чернігівської області 08.01.2014 року. А тому, причину неявки в судовому засіданні 08.01.14 року Бахмацького райсуду, суд не може визнати поважною. Заявник в підтвердження поважності причин неявки в судове засідання 08.01.2014 року Бахмацького райсуду не надав відповідних доказів.

Крім того, подаючи до суду заяву про перегляд заочного рішення, ОСОБА_2 не послався на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

А тому, заява ОСОБА_2 повинна бути залишена без задоволення.

Керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Бахмацького райсуду Чернігівської області від 08.01.2014 року.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: