Ухвала суду № 37200860, 18.02.2014, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Золотарьов О.Ю.

Доповідач - Пащенко Л.В.

Справа № 437/18054/13-ц

Провадження № 22ц/782/156/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 р. судова колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого судді: Пащенко Л.В.

суддів: Медведєвої Л.П., Соловей Р.С

при секретарі: Аліханян Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 12 лютого 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина у розмірі 160038,5 грн. та неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 1315516 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 19 грудня 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 було повернуто апелянту.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, позивачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити її апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримано в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 05.12.2013 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не в повному обсязі відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, та позивачці надано строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, копію зазначеної ухвали суду, позивач отримав 14.12.2013 року.

Судом встановлено, що на виконання вимог ухвали суду від 05.12.2013 року позивач ОСОБА_2 - 16.12.2013 року подає до суду уточнену позовну заяву, однак, як вбачається з матеріалів справи вимоги було виконано не в повному обсязі, а саме: не сплачений судовий збір у встановленому законом розмірі. При цьому, позивач посилався на положення п. З ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 p. №3674-VI (зі змінами та доповненнями), згідного якого позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості з аліментів, які вже стягнуті на її користь на утримання неповнолітньої дитини рішенням Слов'яносербського районного суду Луганської області від 14.09.2009р. (справа № 2-927/09). А відтак, в даному випадку позивач мала сплатити судовий збір на загальних підставах.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 p. №3674-VI передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачка подала позовну заяву не про стягнення аліментів з відповідача, а з іншими вимогами, що випливають із інших правовідносин, т.б. фактично оскаржує розмір заборгованості по аліментам.

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість ухвали суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та встановлених обставин справи, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись ст. 209, 312 ЦПК України, судова колегія, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 19 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: