Ухвала суду № 37200769, 11.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1027/3239/12 Головуючий у І інстанції Бончев І.В.Провадження № 11/780/80/14 Доповідач у 2 інстанції МиколюкКатегорія 19 11.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

11 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Миколюка О.В.,

суддів - Семенцова Ю.В., Журби С.О.,

прокурора - Скітневської О.М.,

захисника ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новотроїцьк Оренбургської області РФ, росіянина, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше тричі судимого, останній раз вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2008 року за ч.3 ст. 187, ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки,

за ч.2 ст. 309 КК України виправдано у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні вказаного злочину;

за ч.1 ст. 309 КК України засуджено на 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 186 КК України засуджено на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_3 визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Судом вирішено питання речових доказів по справі та судових витрат.

Згідно вироку, 16.12.2010 року, в денний час, ОСОБА_3, перебуваючи на території регульованого залізничного переїзду 921 км. «Козятинський» станції «Фастів ПЗЗ», розташованого між вулицями Леніна та Кільцева у м. Фастові Київської області, знайшов пакет з коноплею і умисно для особистого вживання без мети збуту сховав його у внутрішню ліву кишеню власної курточки, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс масою 13,17 гр., який незаконно зберігаючи, переніс до території залізничного вантажного двору зазначеної вище станції, де саме об 11 год. 30 хв. був затриманий працівниками міліції, а вказаний наркотичний засіб був в нього вилучений.

Вилучена у ОСОБА_3 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено.

08.03.2012 року, близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_3, після засудження за розбій, перебуваючи в електропоїзді Фастів - Київ на перегоні між станціями Фастів та Снітинка ПЗЗ, що у Фастівському районі Київської області, повторно вирішив протиправно заволодіти чужим майном. Діючи умисно з корисливих

мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_3, раптово, прилюдно, шляхом умисного виривання з рук, відкрито викрав чуже майно у потерпілого ОСОБА_5, протиправно заволодівши його мобільним телефоном ТМ «Fly Е 170», вартістю 799 грн., який був облаштований захисною плівкою сенсорного екрану, вартістю 29 грн., з СІМ картою оператора стільникового зв'язку Kyivstar, вартістю 15 грн. та з 9 грн. на рахунку, з СІМ картою оператора стільникового зв'язку МТС, вартістю 15 грн. та з 61 грн. на рахунку, картою flash пам'яті на 1 Гб, вартістю 37 грн., а всього на загальну суму 965 грн., яким розпорядився на власний розсуд.

18.05.2012 року, близько 09 год. 30 хв., ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в будинку потерпілої ОСОБА_6 по АДРЕСА_2, повторно вирішив із застосуванням сили протиправно заволодіти чужим майном. Діючи умисно з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_3, раптово, двічі завдав одночасні удари руками в область голови з обох боків, спричинивши їй сильний фізичний біль, тобто, застосував насильство, яке не було небезпечним для її життя чи здоров'я. У такій спосіб ОСОБА_3 здолав опір потерпілої ОСОБА_6 і після цього відкрито викрав чуже майно, а саме: мобільний телефон ТМ «Нокіа 1208», вартістю 200 грн. з СІМ картою оператора стільникового зв'язку МТС, вартістю 25 грн., а всього на загальну суму 225 грн., яким розпорядився на власний розсуд.

18.05.2012 року, близько 21 год. 30 хв., ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в салоні автомобіля потерпілого ОСОБА_7: «Деу» Ланос н.з. НОМЕР_1 поруч з ЗОШ № 2 по вул. Куйбишева в місті Фастові Київської області, повторно вирішив протиправно заволодіти чужим майном. Діючи умисно з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_3, раптово, шляхом здавлювання і тримання за руку, спричинив тому фізичний біль, тобто, застосував до нього насильство, яке не було небезпечним для його життя чи здоров'я. У такій спосіб ОСОБА_3 здолав опір потерпілого ОСОБА_7 і після цього відкрито викрав чуже майно, а саме: мобільний телефон ТМ «ЛЖ Т 315», вартістю 999 грн. з СІМ картою оператора стільникового зв'язку «Лайф», вартістю 25 грн. та грошові кошти на суму 490 грн., а всього на загальну суму 1514 грн., яким розпорядився на власний розсуд.

Також органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні і зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинений повторно за таких обставин.

15.04.2012 року, близько 10 години, ОСОБА_3, повторно, перебуваючи біля магазину «Гастроном» що на вулиці Щавінського міста Фастова Київської області, випадково знайшов паперову пачку з під сигарет «Chesterfield RЕD», в якій виявив газетний паперовий згорток з сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору. За зовнішнім виглядом та запахом даної речовини ОСОБА_3 достовірно усвідомив для себе, що це конопля - наркотичний засіб. Усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу для власного вживання шляхом паління саморобних цигарок без мети збуту, ОСОБА_3 повторно дану паперову пачку з під сигарет «Chesterfield RЕD», в якій знаходився газетний паперовий згорток з коноплею, з 15.04.2012 по 17.04.2012 зберігав при собі у лівій внутрішній кишені спортивної куртки, яку носив. 1 7.04.2012 року о 17 годині 40 хвилин, під час особистого огляду затриманого в порядку ст. 115 КПК України ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, в лівій внутрішній кишені спортивної куртки, зачиненої на застібку типу «блискавка», в яку він був одягнутий, було виявлено паперову пачку з під сигарет «Chesterfield RЕD», в якої знаходився газетний паперовий згорток з сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору. Згідно висновку спеціаліста № 544 від 24.04.2012, надана на дослідження суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 5,78 г. Згідно висновку експерта № 391 від 04.05.2012, надана на дослідження суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, вилучена у ОСОБА_3, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 5,58 г.

За даним епізодом ОСОБА_3 виправдано у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину.

В своїй апеляції прокурор, вважає, що висновки суду викладені у вироку, в частині кваліфікації дій засудженого за ч.2 ст. 186 КК України та виправдання у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України не відповідають фактичним обставинам справи, мотивування у вироку однобічне, без врахування всіх досліджених судом під час судового слідства доказів. Зазначає, що на його думку, судом порушені вимоги ст. 334 КПК України (1960 року) щодо наведення доказів, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, а нездійснення судом аналізу, розглянутих в судовому засіданні доказів вплинуло на обґрунтованість прийнятого рішення.

В апеляції захисник засудженого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2, просить вирок суду, в частині засудження ОСОБА_3 за ч.2 ст. 186 КК України скасувати та виправдати його. Призначити покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 186 КК України з застосуванням до нього положень ст. 75 КК України.

В обґрунтуванні своїх вимог, вказує, що при проведенні досудового слідства за ч.2 ст. 186 КК України (потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7) було порушено право засудженого на захист, так як не було надано можливості скористатися допомогою захисника.

Із змісту апеляції і доповнень до неї вбачається, що засуджений ОСОБА_3, просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування так як на думку апелянта слідством і судом були грубо порушені вимоги кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію засудженого і просили справу повернути на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, колегія суддів приходить до наступного.

Вирок суду в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за епізодами від 16.12.2010 року щодо незаконного придбання і зберігання без мети збуту наркотичного засобу - канабісу, масою у висушеній речовині 13,17 гр., а також від 08.03.2012 року щодо відкритого викрадення чужого майна у потерпілого ОСОБА_5 ніким з учасників процесу не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів за епізодами від 18.05.2012 року щодо відкритого викрадання чужого майна у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 категоричного заперечував і стверджував, що телефони у потерпілих не забирав, а вони за власною згодою дозволили йому зателефонувати. Щодо грошових коштів викрадених у потерпілого ОСОБА_7, то він взагалі їх не бачив.

Не дивлячись на таку позицію обвинуваченого, його вина в інкримінованих злочинах, підтверджується крім власне його показів, в яких не заперечуються окремі обставини з фактичного боку (місце, час та обставини спілкування з потерпілими), усією сукупністю досліджених у судовому доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнів у своїй достовірності.

Щодо епізоду відкритого викрадення чужого майна у потерпілої ОСОБА_6 то його вина підтверджується, зокрема: показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка в суді першої інстанції пояснила, що коли вона зайшла в будинок то одразу за нею слідом без запрошення зайшов ОСОБА_3, який просив її дати можливість ще зателефонувати, проте вона йому відмовила. Тоді обвинувачений став вимагати телефон і побачивши, що він лежить на столі пішов і схопив його, а вона бажаючи повернути телефон, марки «Nokia», стала на нього кричати, після чого, ОСОБА_3 без будь-яких пояснень двічі наніс долонями рук сильні одночасні удари з обох боків голови, спричинивши їй сильний фізичний біль, після чого обвинувачений пішов геть; протоколом допиту, очної ставки, де потерпіла ОСОБА_6 давала аналогічні покази про обставини вчинення ОСОБА_3 щодо неї грабежу, уточнюючи їх в деталях (т.3 а.с. 19-20, 89-92, 148-149); показаннями свідка ОСОБА_4, який вказав, що коли в них закінчилися гроші на придбання алкогольних напоїв, то ОСОБА_3 запропонував йому здати у ломбард мобільний телефон «Nokia» чорного кольору, при цьому той пояснював, що забрав його вранці у потерпілої ОСОБА_6; показаннями потерпілого ОСОБА_7, який працюючи таксистом, за викликом приїхав до магазину «Журавлик», де був ОСОБА_3, який намагався достатися до с. Ковалівка Васильківського р-н. Київської обл., та запропонував саме йому здати в ломбард мобільний телефон марки «Nokia», обґрунтовуючи це тим, що у нього не було документів, на що він погодився та здав його у ломбард «Скарбниця», отримавши за це 50 грн., свої показання потерпілий підтвердив і на очній ставці з обвинуваченим та під час його допиту на досудовому слідстві (т.3 а.с. 36-38); офіційним листом генерального директора ломбарду «Скарбниця» № 3398 від 22.06.2012 року, з якого вбачається, що дійсно потерпілий ОСОБА_7 18.05.2012 року здав до ломбарду мобільний телефон «Nokia 1208», який був ним же і відкуплений 23.05.2012 року (т.3 а.с. 94); протоколом виїмки у потерпілого ОСОБА_7 речового доказу - мобільного телефону «Nokia» від 23.05.2012 року, а також розпискою потерпілої ОСОБА_6, що вказаний телефон вона упізнала як власний (т.3 а.с. 39-41,43);

Щодо епізоду відкритого викрадення чужого майна у потерпілого ОСОБА_7, то вина ОСОБА_3 підтверджується: показаннями потерпілого ОСОБА_7, який, крім вище зазначеного, вказав, що коли у вечірній час вони поверталися з с. Ковалівка, то той особисто обіцяв розрахуватися за надані послуги сумою у 300 грн., які сам і запропонував, при цьому обвинувачений повідомив, що грошей в нього не було, а їх повинна винести його мати та наказав їхати до ЗОШ №2, що розташована по вул. Куйбишева в м. Фастові. Після прибуття до місця призначення, обвинувачений попросив у нього телефон з ціллю зателефонувати матері, яка одразу за його словами винесе кошти. У цей саме час ОСОБА_8 став на вимогу обвинуваченого виходити з машини і коли в салоні вже нікого не було, побачивши, що у нього в сумочці наявний мобільний телефон та гроші, здавивши руку, у нього на очах проти його волі з силою їх вихопив та вискочив з автомобіля в невідомому напрямку; показаннями свідка ОСОБА_8, який підтвердив всі обставини з фактичної точки зору; показаннями свідка ОСОБА_9, яка вказала, що 22.05.2012 року вона зустріла ОСОБА_3 та повідомила йому, що його розшукує міліція, на що він нічого не пояснюючи, витягнув з власної кишені куртки мобільний телефон чорного кольору з сенсорним екраном та попросив її передати водію таксі № 15 ПП «Форсаж -Ф».

Наведене та інші вказані у вироку докази належно оцінені судом і висновок про доведеність вини ОСОБА_3 є обґрунтованим, його злочинні дії за ч.2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи апеляційної скарги захисника, що при проведенні досудового слідства за ч.2 ст. 186 КК України було порушено право на захист обвинуваченого повністю спростовують матеріалами справи.

Так, під час досудового розслідування за епізодами грабежу потерпілої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час затримання та допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_3 йому було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 КК України, право на захист та прийнято його відмову від захисника про, що були складені відповідні постанови (т.3 а.с. 51-53, 101-104, 173-175), при цьому обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, тому у разі необхідності він мав змогу звернутися за правовою допомогою до адвоката.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, що досліджені у судовому засіданні докази, у їх взаємозв'язку з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності про обвинувачення ОСОБА_3 у повторному вчиненні незаконного придбання 15.04.2012 року і зберігання до 17.04.2012 року наркотичних засобів не доведено, а наявні докази не доводять винності обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, а тому доводи прокурора в частині безпідставного виправдання обвинуваченого є малопереконливими. Суд, належним чином мотивував, що обвинувачення за цим епізодом ґрунтується лише на показаннях ОСОБА_3, які містяться в протоколах затримання та огляду затриманого в порядку ст. 115 КПК України, у яких зафіксовано вилучення у обвинуваченого пачки з під цигарок «Chesterfild RED», в якій знаходився газетний паперовий згорток з сухою подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, а також показаннях свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_1.

При цьому, як встановлено в ході проведення судового слідства в суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_3 повністю не визнавав свою вину та наполягав, що давав показання під тиском працівника міліції ОСОБА_11 та вигадав, що наркотичний засіб знайшов 15.04.2012 року, коли саме перебував на стаціонарному лікуванні у Фастівській ЦРЛ, хоча територію лікарні він не залишав взагалі від моменту його госпіталізації 22.03.2012 року до моменту виписки 17.04.2012 року.

Також, суд врахував показання свідків ОСОБА_12, який вказав, що під час лікування обвинуваченого він слідкував за ним щоб він не покидав приміщення лікувального закладу; ОСОБА_13, яка крім іншого вказала, що з 15.05.2012 року по 16.05.2012 року вона чергувала в травматологічному відділенні, де лікувався обвинувачений, і вона чітко пам'ятає, що ОСОБА_3 постійно перебував у палаті, з неї не відлучався, був одягнутий виключно в спеціальний одяг стаціонарних хворих, цивільний одяг не надівав.

Більше того, у висновку спеціаліста по дактилоскопії №3 від 20.04.2012 року, вказано, що виявлені на пачці з під цигарок «Chesterfild RED» сліди пальців рук, непридатні для ідентифікації по ним особи, а тому не можуть спростувати покази обвинуваченого.

Крім того, з протоколу затримання та особистого обшуку від 17.04.2012 року, ОСОБА_3 наполягав на тому, що йому невідомо, що знаходиться в пачці з під вилучених у нього з кишені цигарок «Chesterfild RED», а показаня свідка ОСОБА_11, начальника кримінальної міліції ЛВ на станції Фастів УМВС України на ПЗЗ, який вказав, що він не пам'ятає, що руки у обвинуваченого були застебнуті в наручники за спиною, повністю суперечать показанням свідків ОСОБА_14, ОСОБА_1 та ОСОБА_10, які підтвердили показання обвинуваченого ОСОБА_3 та чітко вказали, що коли вони зайшли до кабінету, руки у обвинуваченого були застебнуті наручниками за спиною, а ОСОБА_11, який проводив обшук обвинуваченого, виявив в лівій кишені внутрішньої куртки ОСОБА_3 паперовий згорток з сухою подрібненою речовиною рослинного походження. При цьому з протоколу огляду затриманого ОСОБА_3, вбачається, що ОСОБА_11 взагалі не залучався як учасник під час проведення цієї слідчої дії.

Також, з вищевказаного протоколу слідчої дії вбачається, що ОСОБА_3 з самого початку досудового слідства по справі наполягав на тому, що йому невідомо, що знаходиться в пачці з під вилучених у нього з кишені цигарок, при цьому в даних процесуальних документах відсутні відомості про те, що під час їх виконання запрошувався захисник, від якого відмовився засуджений (т.1 а.с. 48-50, 51).

Аналогічні покази щодо всіх цих обставин давав ОСОБА_3 під час допиту в якості підозрюваного від 17.02.2012 року, під час якого реальний захисник не запрошувався (т.1 а.с. 58-59).

Як вбачається з протоколів допитів в якості підозрюваного 15.05.2012 року, обвинуваченого 23.05.2012 року ОСОБА_3 також не надавалась можливість скористатися послугами реального захисника, від якого він мав право відмовитися (т.1 а.с. 102-103, т. 2 а.с. 12-14).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду, який визнав недопустимими, з причин істотного порушення засудженого права на захист, дані, які містять протоколи затримання та особистого огляду ОСОБА_3 від 17.04.2012 року (т.1 а.с. 48-50,51), протоколи допиту ОСОБА_3, як підозрюваного від 17.04.2012 року та 15.05.2012 року (т.1 а.с. 58-59,102-103), а також як обвинуваченого від 23.05.2012 року (т.2 а.с. 12-14).

Всі вищевказані обставини та показання свідків об'єктивно вказують на надуманий характер його звинувачень у тому, що саме в той день він перебував на вул. Щавінського у м. Фастові Київської області.

Доводи апеляційних скарг обвинуваченого та прокурора, щодо незаконності вироку суду не знайшли свого підтвердження в ході перевірки колегією суддів.

Порушень кримінально-процесуального закону, які могли б вплинути на законність та обґрунтованість вироку колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області щодо ОСОБА_3 - без зміни.

Головуючий:

Судді: