Рішення № 37195224, 12.02.2014, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/7645/13-ц

Провадження 2/206/57/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"12" лютого 2014 р. Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя Сухоруков А.О.,

при секретарі Сядро Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

05 листопада 2013 року представник ПАТ КБ «Надра» звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 08 серпня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», назву якого змінено на ПАТ КБ «Надра», та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 874416/ФЛ, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 22 000,00 грн. в порядку та умовах, визначених договором, зі сплати 32,00% річних з кінцевим терміном повернення до 05 серпня 2011 року.

Прийняті на себе зобов'язання відповідач ОСОБА_1 не виконує, в установлений кредитним договором строк кредит погашено не було. Станом на 07.10.2013 року заборгованість за кредитним договором складає 73 311,12 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту - 21 508,20 грн.; заборгованість за процентами - 41 946,26 грн.; індекс інфляції - 130,01 грн.; пеня - 6 746,65 грн.; штрафи - 2 200,00 грн., штраф 780,00 грн.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 73 311,12 грн. та судові витрати по справі (а.с.а.с. 1, 23).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтував обставинами, що вказані в позовній заяві, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання на слухання по справі не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.

Розглянувши доводи, викладені у позовної заяві позивачем, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити частково з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори й інші правочини.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зважаючи на те, що відповідач неналежно виконує свої обов'язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про дострокове стягнення кредитних коштів.

Вказані вимоги закону відповідачем ОСОБА_1 не виконуються.

08 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», назву якого змінено на Публічне акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір № 874416/ФЛ, відповідно до якого останній було надано кредит у розмірі 22 000 ,00 грн. в порядку і на умовах, визначених договором (а.с. 3-4).

Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 32,00 % річних.

ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит банку до 05 серпня 2011 року, що відображено в п. 2.3.3 кредитного договору.

Змістом п. 2.3.1 визначено, що мінімальний необхідний щомісячний платіж складає 1054,46 грн.

Пунктом 4.1 цього договору встановлено, що у разі прострочення строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, ОСОБА_1 сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Належне виконання зобов'язання по кредитному договору зі сторони ПАТ КБ «Надра» підтверджується меморіальним ордером № 147 про видачу готівки від 08 серпня 2008 року (а.с. 5).

Із розрахунку заборгованості за договором № 874416/ФЛ від 08.08.2008 р. вбачається, що станом на 07.10.2013 рік у останньї нарахована заборгованість у розмірі за кредитним договором складає 73 311,12 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту - 21 508,20 грн.; заборгованість за процентами - 41 946,26 грн.; індекс інфляції - 130,01 грн.; пеня - 6 746,65 грн.; штраф за порушення умов кредитного договору - 2 200,00 грн., штраф 780,00 грн.. (а.с. 6-9).

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди

Даючи правову оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд доходить висновку, що в дійсності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, відповідач не в повному обсязі виконала прийняті на себе відповідно до договору зобов'язання, що і послугувало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Разом з тим, позивач зокрема просить суд стягнути із відповідача 2200,00 грн. та 780,00 грн. в якості штрафів та індекс інфляції за кредитним договором - 130,01 грн., заявляючи при цьому вимоги і про стягнення пені.

Змістом ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто штраф і пеня є видами неустойки, а тому їх одночасне застосування є подвійним притягненням до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що суперечить ч.1 ст. 61 Конституції України.

У зв'язку з такими обставинами, вимоги позивача в частині стягнення штрафів задоволенню не підлягають.

Також відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На переконання суду зазначена норма права і стягнення індексу інфляції може застосовуватися лише до грошових зобов'язань, які не передбачають обов'язку боржника сплатити суму понад розмір свого зобов'язання. У даному випадку між сторонами укладено кредитний договір, яким передбачено не лише розмір відсотків, а також і пеню за прострочення виконання зобов'язання позичальником, тому не вбачається підстав для урахування і стягнення ще й встановленого індексу інфляції.

Згідно ст. 88 ЦПК України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 702,01 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4- 8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором № 874416/ФЛ від 08 серпня 2008 року, що утворилася станом на 07.10.2013 року та складається із: заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 21508,20 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 41946,26 грн., пені в розмірі 6746,65 грн., та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 702,01 грн., загалом 70903 (сімдесят тисяч дев'ятсот три) грн. 12 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів та індексу інфляції відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.О. Сухоруков