Ухвала суду № 37193084, 07.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2014 року Справа № 29400/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Матковська З.М.

секретар судового засідання Дутка І.С.

за участю представників сторін:

позивача Яцко В.Ф.

відповідача Гайович В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2010 року у справі № 2а-5584/085/0770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІО-К» (позивач) звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (відповідач) про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Ужгородської МДПІ від 04.12.2008 року № 000769/1550, № 000770/1550 та зобов'язати виключити неправомірно включене до облікової картки ТОВ «СІО-К» податкове зобов'язання по податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог покликається на наступне. Внаслідок проведеної відповідачем перевірки 10.08.2007 року прийнято податкове повідомлення рішення, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 388916,90 грн. (на наслідками апеляційного оскарження Ужгородською МДПІ прийнято 28.12.2007 року податкове повідомлення рішення за № 38/2/23-0/22101670/10812, яким визначено податкове зобов'язання у сумі 388691,90 грн.), але вказане повідомлення - рішення оскаржено в судовому порядку до господарського суду Закарпатської області. Відповідно до абзацу 6 пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення рішення Ужгородської МДПІ є неузгодженим, а відтак відповідачем неправомірно включене до облікової картки ТОВ «СІО-К» податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 388691,90 грн. Оскільки зобов'язання є неузгодженим, неправомірними є оскаржувані податкові повідомлення рішення Ужгородської МДПІ від 04.12.2008 року № 000769/1550, № 000770/1550 про застосування до ТОВ «СІО-К» штрафних санкцій за порушення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2010 року позов ТзОВ «СІО-К» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів від 04.12.2008 року № 000769/1550 про застосування до Товариства штрафних санкцій в сумі 64391,19 грн. по податку на прибуток підприємств, та визнано протиправним та скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів від 04.12.2008 року № 000770/1550 про застосування до Товариства «СІО-К» штрафних санкцій в сумі 27521,01 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що 10.08.2007 року Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів прийнято податкове повідомлення - рішення № 338/23-0/22101670/10812 (яким донараховано податку на прибуток та застосовано штрафну санкцію в загальній сумі 388691,90 грн.). ТОВ «СІО-К» вказане податкове повідомлення рішення оскаржено в адміністративному порядку, встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (до Ужгородської МДПІ, до ДПА в Закарпатській області та до ДПА України), та 22.01.2008 року ДПА України прийнято рішення про залишення скарги без розгляду. В зв'язку з наведеним, та відповідно до вимог пп.5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» процедура адміністративного оскарження закінчена, та день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання. Оскільки подальше оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення до господарського суду Закарпатської області (провадження у справі за вказаним позовом відкрито ухвалою господарського суду від 14.02.2008 року) відбулося після спливу десятиденного строку від дня отримання рішення ДПА України про залишення скарги ТОВ «СІО-К» без розгляду податкове зобов'язання є узгодженим (податковим боргом), в зв'язку з чим зобов'язання відновлено по обліковій картці як податковий борг по податку на прибуток. Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та враховуючи сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з запізненням, 04.12.2008 року Ужгородською ОДПІ прийнято податкові повідомлення рішення № 000769/1550 (про застосування штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків у сумі 64391,19 грн. по податку на прибуток приватних підприємств за затримку на 185 днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 128782,36 грн.) та № 000770/1550 (про застосування штрафних санкцій у розмірі 20 відсотків у сумі 27521,01 грн. по податку на прибуток приватних підприємств за затримку на 81 день граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 137605,01 грн.), тобто, у відповідності до вимог діючого законодавства.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція підлягає заміні її правонаступником Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Внаслідок перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «СІО-К» за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року (акт Ужгородської МДПІ від 30.07.2007 року за № 77/23-0/22101670, Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів прийнято податкове повідомлення рішення від 10.08.2007 року за № 338/23-0/22101670/10812 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 388916,90 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до господарського суду Закарпатської області, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 14.02.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі про скасування податкових повідомлень рішень Ужгородської МДПІ, та постановою господарського суду Закарпатської області від 18.06.2008 року позов задоволено частково та частково скасовано податкове повідомлення рішення податкового органу від 28.12.2007 року, в частині визначення ТОВ «СІО-К» загальної суми податкового зобов'язання по податку на прибуток (в тому числі, сума 280448,12 грн. по основному платежу та сума 106890,90 грн. по застосованій штрафній (фінансовій) санкції).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2009 року постанова господарського суду Закарпатської області від 18.06.2008 року у справі № 14/65 залишена без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проведеною невиїзною документальною перевіркою ТОВ «СІО-К» своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету (акт від 04.12.2008 року за № 85) відповідачем встановлено порушення позивачем п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: платником податку на прибуток несвоєчасно сплачено податок на прибуток.

На підставі акту від 04.12.2008 року за № 85, 4 грудня 2008 року Ужгородською МДПІ прийнято податкові повідомлення рішення: № 000769/1550 та № 000770/1550 .

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон 2181) , цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону 2181, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим законом або іншими законами України.

Термін сплати податкового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні Ужгородської МДПІ від 28.12.2007 року № 338/2/23-0/22101670/10812, настав 5 січня 2008 року після закінчення процедури адміністративного оскарження (у відповідності до абзацу першого пп.5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону 2181).

У відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, встановлених даною статтею.

Згідно з пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону 2181, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та п. 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп. 5.2.2 цього пункту.

Згідно з пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 цього Закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі, коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням значеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

У відповідності до абз. 4 пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону 2181, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Відтак, при зверненні платника податків до суду із вищевказаним позовом за його наявності податковий борг втрачає такого статусу і набуває статусу неузгодженого податкового зобов'язання.

Згідно пп. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону 2181 платник податку може оскаржити рішення контролюючого органу до суду з урахуванням строків давності, при цьому, строк звернення до адміністративного суду встановлюється ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ ГУ Міндоходів від 28.12.2007 року № 338/2/23-0/22101670/10812 позивачем було оскаржено до суду. Постановою господарського суду Закарпатської області від 18.06.2008 року позов задоволено частково та скасовано податкове повідомлення рішення відповідача від 28.12.2007 року частково, в частині визначення ТОВ «СІО-К» загальної суми податкового зобов'язання по податку на прибуток. Постанова господарського суду Закарпатської області набрала законної сили 30 квітня 2009 року .

Відтак, днем виникнення у позивача податкового боргу по податковим повідомленням-рішенням, прийнятим відповідачем у 2008 році, є 30 квітня 2009 року - день набрання рішенням господарського суду Закарпатської області від 18.06.2008 року законної сили.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відповідача від 4 грудня 2008 року - є обґрунтованими та підлягають до задоволення, оскільки у податкового органу були відсутні правові підстави для застосування оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями до позивача штрафних санкцій за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону 2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно пп. «б» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном «базовий податковий період» слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «СІО-К» сплачено податкове зобов'язання з податку на прибуток в межах встановленого законодавством строку. За II квартал 2008 податкові зобов'язання по податку сплачені в строк, встановлений пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону 2181, що підтверджується наявними в матеріалах копіями платіжних доручень, всього 51451,00 грн.

Відповідно до п. 7.7. ст. 7 Закону 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Виходячи із вищевказаного, норми Закону 2181 передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначена норма або інші норми цього Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Згідно пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону 2181 податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції. При цьому, що жодною нормою Закону 2181 не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. Крім того, згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону 2181 передбачено спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Оскільки ТОВ «СІО-К» сплачено податкові зобов'язання по податку на прибуток своєчасно та в повному обсязі, за платіжними дорученнями з відображенням у них призначення платежу «податок на прибуток за (відповідний) квартал 2008 року», у відповідності до положення п. 7.7 ст. 7 Закону 2181 відсутнє право податкового органу на зарахування сплаченого податку в рахунок погашення податкового боргу з цього податку.

07.04.2008 року Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів податкове зобов'язання по податку на прибуток, визначене у податковому повідомленню рішенню податкового органу від 28.12.2007 року № 338/2/23-0/22101670/10812, відновлено по обліковій картці платника податку як податковий борг. Згідно облікової картки ТОВ «СІО-К» по платежу 11021000 «податок на прибуток приватних підприємств» станом на 24.12.2009 року, 25.06.2009 року скасовано за рішенням суду узгоджену суму основного платежу 280488,12 грн. та узгодженої суми штрафної санкції 106890,00 грн., вказані суми виключені з облікової картки платника податку та на зазначені суми збільшено переплату ТОВ «СІО-К» по податку на прибуток. Виходячи з наведеного, станом на час розгляду справи податкове зобов'язання виключено з облікової картки платника Ужгородською ОДПІ ГУ Міндоходів добровільно.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання виключити з облікової картки платника податків податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 388691,90 грн.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2010 року у справі № 2а-5584/085/0770 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Матковська З.М.

Повний текст складено та підписано 11.02.2014р.