Постанова № 37192848, 11.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 р. Справа № 820/5721/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Укр на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/5721/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Україна" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Іресталь Україна", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, та просив визнати дії відповідача з проведення перевірки незаконними, та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001030153 від 20.03.2013 року та № 0001020153 від 20.03.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі №820/5721/13-а в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі №820/5721/13-а позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі №820/5721/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що фахівцями Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області ДПС 25.02.2013 року проведено перевірку своєчасності сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість за березень-листопад 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 1240/15.3 - 09/34017064 (а.с.9-11), яким встановлено порушення п.57.1 ст.57 ПК України: у березні 2011 року, сума нарахована згідно рішення суду №2а-9304/10 від 22.02.2011 року, граничний термін сплати - 12.03.2011 р., фактично сплачено у обсязі 356200,0 грн. 28.04.2011 року, затримка сплати складає 47 ( сорок сім ) календарних днів, у обсязі 58431,0 грн. 29.06.2011 року затримка сплати складає 109 (сто дев'ять ) календарних днів, у квітні 2011 року сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року № 9002176978 від 19.04.2011р, граничний термін сплати - 30.04.2011 р., фактично сплачено у обсязі 16631,40 грн. 22.08.2011 року, затримка сплати складає 114 (сто чотирнадцять) календарних днів, у обсязі 74249,0 грн. 29.09.2011 року затримка сплати складає 152 (сто п'ятдесят два ) календарних днів, у обсязі 96291,0 грн. 24.10.2011 року, затримка сплати складає 177 (сто сімдесят сім ) календарних днів, у обсязі 100000,0 грн. 24.10.2011 року, затримка сплати складає 177 ( сто сімдесят сім ) календарних днів, у обсязі 69026,60 грн. 28.11.2011 року, затримка сплати складає 212 (двісті дванадцять ) календарних днів, у червні 2011 року, сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року № 9004199359 від 20.06.2011р , граничний термін сплати - 30.06.2011 р., фактично сплачено у обсязі 29168,60 грн. 28.11.2011 року, затримка сплати складає 151 ( сто п'ятдесят один) календарних днів, У обсязі 37018,40 грн. 28.11.2011 року, затримка сплати складає 151 (сто п'ятдесят один) календарних днів, у липні 2011 року, сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року № 9004667527 від 13.07.2011р , граничний термін сплати - 30.07.2011 р., фактично сплачено у обсязі 14974,90 грн. 28.11.2011 року, затримка сплати складає 121 (сто двадцять один) календарних днів. У обсязі 131041,10 грн. 02.12.2011 року, затримка сплати складає 125 (сто двадцять п'ять) календарних днів, у серпні 2011 року, сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року №9006593829 від 12.08.2011р, граничний термін сплати - 30.08.2011 р., фактично сплачено у обсязі 74249,00 грн. 02.12.2011 року, затримка сплати складає 94 ( дев'яносто чотири) календарних днів, у вересні 2011 року, сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року № 9007577666 від 16.09.2011р, граничний термін сплати - 30.09.2011 р., фактично сплачено у обсязі 42719,00 грн. 02.12.2011 року, затримка сплати складає 63 ( шістдесят три ) календарних днів, У жовтні 2011 року, сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року № 9008758935 від 18.10.2011р, граничний термін сплати-30.10.2011 р., фактично сплачено у обсязі 96291,00 грн. 02.12.2011 року, затримка сплати складає 33 (тридцять три) календарних днів, у листопаді 2011 року, сума нарахована за узгодженим податковим зобов'язанням по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року № у обсязі 56811,00 грн. 02.12.2011 року, затримка сплати складає 2 (два) календарних дні.

Зазначені порушення, встановлені актом перевірки від 25.02.2013р. №1240/15-3-09/34017064, стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. 203 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для сплати ПДВ є календарний місяць.

Позивачем до податкового органу подано декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року № 9002176978 від 19.04.2011 року, за травень 2001 року № 9004199359 від 20.06.2011 року, за червень 2011 року № 9004667527 від 13.07.2011 року, за липень 2011 року № 9006593829 від 12.08.2011 року, за серпень 2011 року № 9007577666 від 16.09.2011 року, за вересень 2011 року № 9008758935 від 18.10.2011 року, якими визначено до сплати відповідні суми податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Згідно п.203.2 ст.203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На підтвердження сплати визначеного у деклараціях суми податкового зобов'язання з ПДВ позивачем надані копії платіжних доручень (а.с.24-29,81-86), у яких визначено призначення платежу - плата за відповідні місяці 2012 року та плата по акту перевірки.

Із досліджених в судовому засіданні облікової картки платника податків, рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року (а.с.92-99) встановлено, що до підприємством рахується заборгованість по сплаті визначених податковим органом зобов'язання з ПДВ по податковому повідомленню рішенню від 12.03.2010 року № 0000182320/0, яким підприємству донараховано основний платіж у сумі 414637,00 грн. та штраф у сумі 207318,50 грн.

Отже на момент сплати узгоджених податкових зобов'язань по вказаним вище податковим деклараціям, позивач мав борг перед бюджетом, у зв'язку з чим на підставі п. 87.9. ст..87 ПК України перераховані гроші зараховані в обліковій картці платника податку у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань. Оскільки платник податків на момент сплати узгоджених податкових зобов'язань повністю з бюджетом не розрахувався і мав податковий борг, то цей податковий борг погашений органом ДПІ з урахуванням положень ст.131 ПК України .

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем вимоги ст. 203 ПК України не виконані, внаслідок чого до нього з урахуванням положень ст..126 КАС України застосовані штрафні санкції, що підтверджується розрахунком штрафної санкції та карткою особового рахунку, яка в розумінні ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом існування невиконаного грошового зобов'язання перед Державним бюджетом України .

Щодо позовної вимоги про визнання про визнання неправомірними дій з проведення перевірки.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61, п. 62.1.3 ст. 62 ПК України, перевірки податкового органу є одним із засобів податкового контролю - системою заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Питання проведення перевірок врегульовані гл.8 ПК України, положеннями якої визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби (п.75.1 ст.75 ПК України).

Згідно з положеннями п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок (передумови) проведення документальної невиїзної перевірки визначені ст..79 ПК України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Отже, передумовою проведення перевірки є 1.наявність рішення керівника податкового органу про проведення документальної невиїзної перевірки, 2.підстави, визначеніст..ст.77,78 ПК України 3. наявність документів, визначених п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України

Положення ст. 79 ПК України не містять імперативного припису щодо оформлення рішення керівника податкового органу про проведення перевірки у формі наказу, як то визначено для фактичної, документальної планової (позапланової) та документальної позапланової невиїзної перевірок (п.80.2 ст.80, п.77.4 ст.77, п.78.4 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України)

Враховуючи викладене вище суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість посилань позивачів на відсутність наказу на проведення невиїзної документальної перевірки підприємства з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які містять імперативний припис про оформлення рішення про проведення перевірки у вигляді наказу.

В ході судового розгляду справи не встановлено факту використання в ході документальної невиїзної перевірки інших даних, ніж визначені п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України оскільки рішення суду підпадає під категорію отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків, проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів, такі дії самі по собі не впливають на наявні у позивача права, не створюють для нього додаткових обов'язків.

Платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав не відповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем фактично було проведено документальну невиїзну перевірку.

Приписами Податкового кодексу України передбачено особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Так, відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється лише виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Доказів наявності наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення позивача про дату початку та місце проведення перевірки відповідачем не надано.

Не може бути визнано обґрунтованим посилання відповідача на те, що дана перевірка є не документальною невиїзною, а камеральною, оскільки використання при проведенні перевірки інших документів, окрім податкової звітності, може відбуватися лише при проведенні документальної перевірки.

Отже проведення перевірки відповідачем мало відбуватися у відповідності до вимог п.79.2 ст.79 ПК України.

Порушення цих норм свідчить про те, що дії відповідача з проведення перевірки є незаконними, оскільки вони вчинені з перевищенням повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно і прийняття податкових повідомлень - рішень № 0001030153 від 20.03.2013 року та № 0001020153 від 20.03.2013 року на підставі акту перевірки, складеного з порушеннями вимог законодавства, є безпідставним.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заборгованість позивача, по якій відповідачем були нараховані санкції, виникла у зв'язку з прийняттям ухвали Харківським апеляційним адміністративним судом по справі №2а-9304/10/2070 від 22.02.2011р., якою була залишена без змін постанова Харківського окружного адміністративного суду по цій справі від 09.12.2010р. про відмову у задоволенні позову про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 12.03.2010р. №0000172320/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 151990 грн. та від 12.03.2010р. №00001823/20/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 621955 грн.

Проте постановою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2013р. постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2010р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду були скасовані та прийнята нова постанова, якою позов ТОВ "Іресталь Україна" задоволений в повному обсязі. Визнані недійсними податкові повідомлення - рішення від 12.03.2010р. №0000172320/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 151990 грн. та від 12.03.2010р. №00001823/20/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 621955 грн.

Таким чином у позивача відсутня заборгованість по зазначеним платежам, відповідно і відсутні підстави для нарахування санкцій.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі №820/5721/13-а прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Укр задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/5721/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іресталь Україна" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій неправомірними - задовольнити.

Визнати незаконними дії Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з проведення перевірки 25.02.2013р.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001030153 від 20.03.2013 року та № 0001020153 від 20.03.2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. Повний текст постанови виготовлений 17.02.2014 р.