Ухвала суду № 37192847, 13.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 р. Справа № 815/4443/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс-Торг» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 року № 0000502280 та № 0000482280, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс-Торг» (далі - ТОВ «Інтекс-Торг») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Київському районі м. Одеси ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 18.03.2013 року № 0000502280 та № 0000482280, прийнятих за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтекс-Торг» з питань взаємовідносин з ТОВ «Айсберг Пром» (код ЄДРПОУ - 38037429) за квітень 2012 р.

Суд першої інстанції своєю постановою від 30 липня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс-Торг» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 року № 0000502280 та № 0000482280 - задовольнив повністю.

Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 18.03.2013 року № 0000502280 та № 0000482280.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 31.01.2013 р. по 01.03.2013 р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Інтекс-Торг» з питань взаємовідносин з ТОВ «Айсберг Пром» за квітень 2012 р. за наслідками якої складено акт перевірки від 04.03.2013 р. № 000016/15-32-22-80/38018412.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 року № 0000502280, яким ТОВ «Інтекс-Торг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 4465 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1116 грн. та податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 року № 0000482280, яким ТОВ «Інтекс-Торг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 4688 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1172 грн.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, правовідносини та норми права, що їх регулюють.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Крім того, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Айсберг Пром» не мають дефекту форми, змісту або походження, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між ТОВ «Інтекс-Торг» та його контрагентом ТОВ «Айсберг Пром».

Також, встановлено, що на час здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом - постачальником, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість. Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей. Так, ТОВ «Айсберг Пром» було зареєстровано у встановленому законом порядку відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 132771, також підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200033798.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач придбавав товар у ТОВ «Айсберг Пром» для подальшої реалізації наступним контрагентам ТОВ «Еліт-Пром», ПП «Векторпостач», підприємство «Обласний центр трудової і соціальної реабілітації інвалідів» ВО інвалідів «Союз організацій інвалідів України», ТОВ «Парте», ТОВ «Фабрика «Швейний шлях», ТОВ «Валтекс», ФОП ОСОБА_4, ПП «Чернігівспецодяг», ФОП ОСОБА_5, що підтверджується замовленнями вказаних контрагентів на покупку товару у ТОВ «Інтекс-Торг» та специфікаціями.

У подальшому, після отримання товару у ТОВ «Айсберг Пром», з вищевказаними наступними контрагентами ТОВ «Інтекс-Торг» уклав договори поставки, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, підтвердженням виконання вказаних договорів поставки слугують видаткові накладні, довіреності на отримання товару представниками контрагентів у ТОВ «Інтекс-Торг», платіжні доручення та податкові накладні. Про те, що товар, реалізований позивачем контрагентам ТОВ «Еліт-Пром», ПП «Векторпостач», підприємство «Обласний центр трудової і соціальної реабілітації інвалідів» ВО інвалідів «Союз організацій інвалідів України», ТОВ «Парте», ТОВ «Фабрика «Швейний шлях», ТОВ «Валтекс», ФОП ОСОБА_4, ПП «Чернігівспецодяг», ФОП ОСОБА_5 був придбаний саме у ТОВ «Айсберг Пром» свідчать його характеристики, які вказані в первинних документах.

Поряд з цим, судова колегія, погоджується з думкою суду першої інстанції, що посилання позивача на безпідставне формування податкового кредиту за рахунок контрагента ТОВ «БАУ ТЕК», податкові зобов'язання якого не підтверджено документацією згідно акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БАУ ТЕК» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2012 року по 31.05.2012 року» є необгрунтованими, оскільки постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 року визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки, за результатами якої складено вищенаведений акт.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 р. № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання». Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок «узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Булвес» проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

На підставі встановленого, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс-Торг» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 року № 0000502280 та № 0000482280, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан