Постанова № 37192818, 06.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 р. Справа № 814/510/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13» до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2013 року № 0000012301, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2013 року № 0000012301.

Суд першої інстанції своєю постановою від 15 травня 2013 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Первомайської Об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 16.01.13 №0000012301.

Первомайська об`єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Первомайська об`єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

12 листопада 2010 року між Управлінням капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрацією, як замовником, та ТОВ «Будівельно-монтажне управління №13», як підрядником, укладено договір № 869 підряду на будівництво.

Згідно ч. 1-2 ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. З урахуванням вище перелічених норм закону, предмету, обсягів прав та обов'язків, що прийняли на себе за умовами договору сторони, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що позивачем порушено вимоги вище згаданого договору зокрема: п.4.3.1 залучено до виконання робіт субпідрядника без письмової згоди замовника, п. 8.1 передбачено, що договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених цим договором, п. 10.1 передбачено передачу майданчика підряднику замовником, що оформлюється відповідним актом.

Крім цього судом першої інстанції не надано правову оцінку договору на виконання робіт (динамічний) № 2\08\10 від 02.08.2010 року між позивачем та ПП «Одеська будівельна компанія».

Відповідно до вимог діючого законодавства та договору № 869 від 12 листопада 2010 року підряду на будівництво між Управлінням капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрацією, як замовника, та ТОВ «Будівельно-монтажне управління №13», як підрядника, позивач може залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників) з дотриманням вимог визначеним цим договором. Вище перелічені вимоги позивачем не дотримано, а суд першої інстанції дану обставину залишив поза увагою. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 5 ст. 318 Господарського кодексу України зазначено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати, в тому числі, строки початку і завершення будівництва, виконання робіт.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. В якості доказу обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав договір на виконання робіт (динамічний) № 2/08/10 від 2.08.2010 року. З огляду на визначення договору будівельного підряду, наведені у Цивільному кодексі України та Господарському кодексі України, строки початку і завершення будівництва, виконання і здачі робіт є істотними умовами договору, без узгодження яких договір будівельного підряду не може вважатися як такий, що укладений.

Також слід зазначити, що при недосягненні згоди з усіх істотних умов договору не існує самої угоди, як юридичного факту, що виключає можливість застосування до неї вимог податкового законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, договір, який відповідно повинен містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції. Згідно з п.п. 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Відповідно до вимог чинного законодавства будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та , інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Під час судового засідання суду першої інстанції та в апеляційній скарзі, відповідач звертає увагу, що під час перевірки своєчасності відображення в обліку операцій ТОВ «БМУ-13» з контрагентом використані первинні та бухгалтерські документи підприємства зазначені на стор. 9 акту перевірки.

До початку перевірки відповідачем було направлено листа № 14520/10/22-1 від 11.12.2012р. про надання копії первинних та бухгалтерських документів з чітким переліком, але Позивачем відповідні копії надані не в повному обсязі (стор. 10 акту) - відсутність актів виконаних підрядних робіт № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам ДПС, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

У відповідності до підпункту 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 ВР «Про податок на додану вартість» (норма яка діяла на момент правових відносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податків.

В розумінні п.7.4.5 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту).

Наведені обставини, а саме - порушення вимог по складанню первинних бухгалтерських документів, відсутність частини первинних бухгалтерських документів, дають підстави колегії суддів зробити об'єктивний висновок про відсутність права у позивача на податковий кредит та правильність висновків Первомайської ОДПІ та законність оспорюваного донарахування із визначенням штрафних санкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Первомайської ОДПІ - задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13» до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2013 року № 0000012301 - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан