Ухвала суду № 37192719, 12.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3201/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експериментальний науково-виробничий центр «Фобос» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000312201 від 10.12.2012 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Броварською ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Експериментальний науково-виробничий центр «Фобос» на предмет дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Бауштофе», «Мар-Трейд», «Фактор Нафтогаз» за період з 01.08.12 р. по 31.08.12 р.

За результатами перевірки складено акт від 21.11.2012 року № 876/222/14274600. На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000312201 від 10.12.2012 року.

В процесі перевірки було виявлено порушення позивачем п.187.1 ст.187 ПК України в результаті допущення завищення значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ на суму 2 279 603 грн. У зв'язку із висновком податкового органу про нікчемний характер угод, укладених з ТОВ «Бауштофе», «Мар-Трейд» та «Фактор Нафтогаз», позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за звітний період - сім місяців 2012 р. на 2 729 603 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішення позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Пунктом 200.4 Податкового кодексу України передбачено, що коли в наступному податковому періоді має місце від'ємне значення, то частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг, підлягає бюджетному відшкодуванню.

При цьому платник податку має право самостійно вирішувати, як йому використати дану суму - відшкодувати чи зарахувати її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникатимуть протягом наступних звітних періодів. У разі обрання другого варіанта, зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних періодів. Тобто платник податків має право вибору: або відшкодування, або зарахування (формування переплати по особовому рахунку). Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, дана сума відображається в рядку 23 декларації за поточний звітний період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування - чи то на рахунок платника у банку, чи то у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів - така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2 відповідно. Лише після визначення суми бюджетного відшкодування, або іншими словами визначення всього оплаченого від'ємного значення, залишок включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Виходячи із наведеного вище, у підприємства залишається лише не оплачений податковий кредит, тобто поставки, по яких не проведено оплату. Отже, до рядка 24 потрапляє лише сума такого від'ємного значення, яка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного періоду та проходить таку ж процедуру перевірки на оплату в наступному періоді. У разі, повернення товарів/послуг чи попередньої оплати, суми податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача товарів/послуг підлягають відповідному коригуванню. Порядок проведення такого коригування визначено ст. 192 ПК України.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено перерахунок суми компенсації вартості товарів/послуг, або у разі повернення товарів особі, яка їх надала, чи повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, проводяться такі дії: у разі якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник зменшує суму податкових зобов'язань та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; отримувач зменшує суму податкового кредиту в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг; у разі якщо внаслідок перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник збільшує суму податкових зобов'язань та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку. Отримувач збільшує суму податкового кредиту в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період (п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу). Згідно з формою розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування), затвердженою наказом № 1379, покупець при його отриманні має засвідчити факт такого отримання, а саме зазначити на примірнику розрахунку продавця дату отримання розрахунку та поставити підпис.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено два договори поставки з ТОВ «Бауштофе» та ТОВ «Мар-Трейд» від 28.08.12 р. та 31.07.12 р. відповідно. На виконання умов договору була одержана передплата у сумі 15354403,00 грн. та 603687,00 грн. Оскільки поставка товару не відбулась грошові кошти були зараховані на 361 рахунок - «Розрахунки з вітчизняними покупцями». Як вбачається із акту перевірки датою її проведення зазначено 21.11.2012 р. Як вбачається із умов укладених договорів поставка повинна була відбутися з жовтня по листопад 2012 р. Термін закінчення строку дії договорів - 31.12.12 р.

На спростування доводів контролюючого органу про нікчемний характер угод з ТОВ «Фактор Нафтогаз» були надані: договори оренди №ОГШ-008/08 від 16.01.12 р.; №ОБП-003/12 від 01.02.12 р., №ОБК-004/12 від 01.02.12 р.; №ОГІФ від 01.02.12 р.; №ОГО-008/12 від 01.02.12 р.; №ОГЧ-006/12 від 01.02.12 р.; №ОГКР-002/12 від 01.02.12 р.; №ОГБ-007/12 від 01.02.12 р.; №ОГК-005/12 від 01.02.12 р., укладені між позивачем та ТОВ «Фактор Нафтогаз»; акти примайння-передачі цілісного майнового комплексу АГНКС №ОГШ- 008/08 від 01.02.12 р.; від 16.01.12 р.; від 20.06.12 р.; №ОБК-004/12 від 13.05.12 р.; від 01.02.12 р.; №ОГО-008/12 від 01.02.12 р.; №ОГЧ-006/12 від 01.02.12 р.; №ОГКР-002/12 від 01.02.12 р.; №ОГБ-007/12 від 01.02.12 р.; №ОГК-005/12 від 01.02.12 р. та додаткові угоди до вказаних договорів; акти здачі-прийняття (наданих послуг) оренди АГКНС №0У-0000091; 0У-0000090; 0У-0000089; 0У-0000088; 0У-0000087; 0У-0000086;0У-0000085; податкові накладні; договір поставки №2908Б-Ф від 29.08.12 р.; податкові накладні; картка рахунку №361 за серпень 12 р.

Вказані операції позивача із його контрагентами (отримання передплати) проведені обліковими документами та відповідними бухгалтерськими проводками позивача. Факт непоставки товару, на день проведення перевірки, позивачем визнається. При цьому, позивачем пояснено, що одержані суми передплати були обліковані, як кредиторська заборгованість.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки позивачем паливно-мастильні матеріали ТОВ "Бауштофе" та "Мар-Трейд" поставлені не були, що визнається позивачем та відображено у бухгалтерських документах, сума отриманої передплати підлягає поверненню в порядку, визначеному ст.192 ПК України, який приведений вище.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки податкового органу щодо нікчемності вищезазначених угод, оскільки такі висновки не підтверджені відповідачем документально.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.