Ухвала суду № 37192702, 06.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10947/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ДПІІ «Сантрейд» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 23 квітня 2013 року №0000234050 та №0000224050.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит по операціях з ТОВ «Саноіл Торг».

Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни и скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДПІІ «Сантрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01 березня 2011 року по 30 вересня 2012 року, про що складено акт від 10 квітня 2013 року № 380/40-50/25394566.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0000234050, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 88921 грн. 00 коп., з яких 88920 грн. 00 коп. - за основним платежем та 01 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0000224050, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 71136 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ДПІІ «Сантрейд» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ДПІІ «Сантрейд» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ТОВ «Саноіл Торг».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ДПІІ «Сантрейд» та ТОВ «Саноіл Торг» було укладено договір поставки № 4500571154 від 22 березня 2011 року, згідно умов якого позивач придбав у вказаного контрагента сою урожаю 2010 року.

На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаного договору, позивач сформував витрати та податковий кредит.

Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офісу з обслуговування великих платників вважає такі дії ДПІІ «Сантрейд» неправомірними у зв'язку з неможливістю ТОВ «Саноіл Торг» виконати вищевказаний договір. Такий висновок ґрунтується на акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» по взаємовідносинах з ТОВ «Інфініті».

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Колегія суддів вважає, що при здійсненні такого контролю податковому органу необхідно перевіряти факт укладення та виконання відповідних договорів саме між особою, яка поставляла товар (виконувала роботи, надавала послуги) і склала податкові накладні та особою, яка сформувала податковий кредит і витрати.

Натомість відповідачем було зроблено висновок про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат за результатами аналізу взаємовідносин ТОВ «Саноіл Торг» з ТОВ «Інфініті».

З акту перевірки від 10 квітня 2013 року № 380/40-50/25394566 вбачається, що документи первинного та бухгалтерського обліку, складені між ДПІІ «Сантрейд» та ТОВ «Саноіл Торг» у зв'язку з укладенням та виконанням договору № 4500571154 від 22 березня 2011 року податковим органом були витребувані, досліджені та описані у зазначеному акті. Зауважень щодо їх неповноти чи посилань на недоліки в їх оформлення акт перевірки від 10 квітня 2013 року № 380/40-50/25394566 не містить.

Висновок про неправомірне формування позивачем податкового кредиту та витрат було зроблено на підставі раніше зазначеного акту перевірки, складеного ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було зроблено висновок про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, який не ґрунтується на належних доказах.

Під час розгляду справи в суді податковий орган не надав доказів, які б підтверджували висновки про безтоварність операцій між ДПІІ «Сантрейд» та ТОВ «Саноіл Торг», викладені в акті перевірки від 10 квітня 2013 року № 380/40-50/25394566, та не довів правомірності своїх дій щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 23 квітня 2013 року №0000234050 та №0000224050.

Натомість представником позивача були надані документи первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують факт отримання товару від ТОВ «Саноіл Торг» за договором поставки № 4500571154 від 22 березня 2011 року.

Так, позивачем були надані видаткова накладна від 24 квітня 2011 року № РН-0000086, рахунок-фактура від 24 березня 2011 року № СФ-0000013, товарно-транспортна накладна від 23 березня 2011 року № 935362 та № 935363 і від 24 березня 2011 року № 935355 та № 935354, податкова накладна від 24 березня 2011 року № 92.

Товарно-транспорті накладні містять відмітку, що товар від ТОВ «Саноіл Торг» отримував працівник складу ТОВ «Грінтур-Екс».

Позивачем було надано копію договору № FS 10022011 від 10 лютого 2011 року, згідно якого ТОВ «Грінтур-Екс» надавало позивачу послуги з перевалки вантажу на території Миколаївського морського торгового порту.

Також позивачем були надані копії документів, які складені ТОВ «Грінтур-Екс» у зв'язку з надходженням товару від ТОВ «Саноіл Торг», а саме: карток обліку експортного вантажу № 000002157 та № 000002165 і приймальних актів-списків транспортних засобів до вказаних карток обліку, складських квитанції на зерно і реєстри прибуткових документів до них.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено фактичне здійснення поставки за договором № 4500571154 від 22 березня 2011 року.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ДПІІ «Сантрейд» та скасування податкових повідомлень-рішень Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 23 квітня 2013 року №0000234050 та №0000224050.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 08 серпня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 11 лютого 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.