Рішення № 37189844, 29.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25760/13 29.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Булат-Профіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європрофіль ЮА"

про розірвання правочину та стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Стец І.М. (представник за довіреністю);

Стец Е.М. (представник за довіреністю);

від відповідача: Остапович К.Ф. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

30 грудня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Булат-Профіль" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 27.12.2013р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європрофіль ЮА" (відповідач) в якій викладені позовні вимоги щоб в судовому порядку:

- розірвати договір контрактної поставки № 8 від 14.02.2013р., який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Булат-Профіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європрофіль ЮА";

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором контрактної поставки № 8 від 14 лютого 2013 року в сумі 778 769,43 грн. з них: основної заборгованості - 216 188,51 грн., грошові кошти за товар, який не відповідає вимогам якості - 418 818,31 грн.; штрафу 20% - 112 356,28 грн., пені /п. 6.3 договору контрактної поставки № 8 від 14.02.2013р./ - 897,25 грн. та збитків - 30 509,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, як Постачальником, було поставлено позивачу, як Покупцю, товар, який за своїми властивостями не відповідав якості товару, що був визначений сторонами в договорі контрактної поставки № 8 від 14 лютого 2013 року та переданий за видатковими накладними: № 3617 від 03.09.2013р., № 3619 від 04.09.2013р., № 4048 від 04.10.2013р., ВН № 3768 від 19.09.2013р., № 3360 від 22.08.2013р., № 3172 від 12.08.2013р., № 3711 від 13.09.2013р. та № 3768 від 19.09.2013р. На вимогу позивача повернути кошти за товар відповідач належним чином не відреагував, у зв'язку з чим, зважаючи на обставини істотного порушення останнім умов вказаного договору, позивач і звернувся до суду з вимогами розірвати відповідний правочин та стягнути з відповідача борг за договором, грошові кошти пропорційно розміру поставленого товару не відповідної якості, штрафні санкції і збитки.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечує та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2014 року (суддя Цюкало Ю.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/25760/13, розгляд справи призначено на 29.01.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2013 року між позивачем (надалі - Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Продавець або Постачальник) (разом - сторони) було укладено договір контрактної поставки № 8 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця товар, що являє собою плоский стальний оцинкований лист у рулонах, номенклатура, асортимент, ціна яких вказані у Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його вартість на умовах Договору.

Позивач зазначає, що при взятті Покупцем товару в обробку було виявлено, що товар має скриті істотні недоліки та непридатний для використання, про що складено акти: від 04.07.2013р., від 25.07.2013р., від 08.08.2013р., від 03.09.2013р., від 10.09.2013р., від 11.09.2013р., від 24.09.2013р., від 10.10.2013р., від 11.10.2013р., від 21.10.2013р., від 25.10.2013р. та від 29.10.2013р. відповідно до п. 16 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» № П-7, затвердженою Держарбітражем СРСР 25.04.1966р., про що було повідомлено відповідача шляхом відправлення актів.

В порядку досудового врегулювання спору позивач в жовтні 2013 року направив на адресу відповідача претензії: № 1 вих. 239 від 08.10.2013р., № 2 вих. 261 від 22.10.2013р. та № 3 вих. 265/1 від 31.10.2013р. в яких вимагав: сплатити заборгованість за Договором, повернути грошові кошти за товар, який не відповідає вимогам якості та компенсувати збитки (копії претензій містяться в справі). Як стверджує позивач, Продавець грошових коштів за неякісний товар Покупцю не повернув, товару не замінив, чим істотно порушив умови Договору поставки, у зв'язку із чим позивач просить суд розірвати відповідний правочин, стягнути з відповідача заборгованість, штрафні санкції за Договором та збитки, розмір якої, за переконанням позивача, становить всього в сумі 778 769,43 грн. з яких: основний борг - 216 188,51 грн., грошові кошти, сплачені позивачем за товар, який не відповідає вимогам якості - 418 818,31 грн.; штраф 20% за поставку товару, який не відповідає вимогам якості - 112 356,28 грн., пеня за невиконання відповідачем зобов'язання по усуненню недоліків товару, у тому числі заміни товару чи його частини, встановлену п. 6.3 договору контрактної поставки № 8 від 14.02.2013р. - 897,25 грн., збитки позивача - 30 509,08 грн.

З викладеним позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що Покупець не допустив працівника Продавця для приймання товару за якістю. Як наголошує відповідач, поставлена позивачу продукція є належної якості, а заявлені ним претензії є необґрунтованими та необ'єктивними.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 14 лютого 2013 року між сторонами укладено договір контрактної поставки № 8 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця товар, що являє собою плоский стальний оцинкований лист у рулонах, номенклатура, асортимент, ціна яких вказані у Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його вартість на умовах Договору.

14 лютого та 19 квітня 2013 року між Покупцем та Продавцем укладені Специфікації №№: 1, 2 та 3 до Договору умовами яких сторони визначили, в тому числі, найменування товару, його кількість, вартість продукції та порядок поставки товару (копії специфікацій містяться в справі).

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За п. 1.3. Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка підтверджує момент передачі товару.

Пунктом 3.1. Договору поставки встановлено, що номенклатура, кількість, умови та терміни поставки товару Покупцю, ціна та загальна вартість кожної партії товару регламентується в специфікації, що є невід'ємною частиною договору, згідно міжнародних правил тлумачення комерційних, термінів «ІНКОТЕРМС» у редакції 2010 року.

Передача-приймання товару по кількості і якості проходить при участі уповноважених представників Постачальника і Покупця відповідно до звичаїв ділового обороту та підтверджується підписанням видаткової накладної (п. 4.1. Договору поставки).

У відповідності до положень пункту 4 Специфікацій: 1, 2 та 3 поставки товару здійснюється самовивозом зі складу у смт. Єрків, Кизилецький р-н, Чернігівської обл. або складу з іншого населеного пункту, а саме: м. Київ, вул. Колекторна, 3А, що передбачено порядком поставки товару згідно Специфікацій 2 та 3.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з травня по вересень 2013 року Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 2 138 550,11 грн., що підтверджується складеними та підписаними між сторонами видатковими накладними: № 1568 від 29.05.2013р., № 1735 від 03.06.2013р., № 2472 від 10.07.2013р., № 2501 від 11.07.2013р., № 2812 від 26.07.013р., № 3172 від12.08.2013р., № 3360 від 22.08.2013р., № 3617 від 03.09.2013р., № 3619 від 04.09.2013р., № 3711 від 13.09.2013р., № 3768 від 19.09.2013р., № 4048 від 04.10.2013р., товарно-транспортними накладними: № Р1568 від 29.05.2013р., № Р1735 від 03.06.2013р., № Р2471 від 10.07.2013р, № Р2501 від 11.07.2013р., № Р2812 від 26.07.2013р., № Р3171 від 12.08.2013р., № Р3360 від 22.08.2013р., № Р3617 від 03.09.2013р., № Р3619 від 04.09.2013р., № Р3711 від 13.09.2013р., № Р3768 від 19.09.2013р., № Р4048 від 04.10.2013р. (копії відповідних накладних в справі).

Таким чином, в силу п. 1.3. Договору та ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, з моменту підписання на складі уповноваженими представниками сторін видаткових накладних: № 1568 від 29.05.2013р., № 1735 від 03.06.2013р., № 2472 від 10.07.2013р., № 2501 від 11.07.2013р., № 2812 від 26.07.013р., № 3172 від 12.08.2013р., № 3360 від 22.08.2013р., № 3617 від 03.09.2013р., № 3619 від 04.09.2013р., № 3711 від 13.09.2013р., № 3768 від 19.09.2013р., № 4048 від 04.10.2013р., товарно-транспортних накладних: № Р1568 від 29.05.2013р., № Р1735 від 03.06.2013р., № Р2471 від 10.07.2013р, № Р2501 від 11.07.2013р., № Р2812 від 26.07.2013р., № Р3171 від 12.08.2013р., № Р3360 від 22.08.2013р., № Р3617 від 03.09.2013р., № Р3619 від 04.09.2013р., № Р3711 від 13.09.2013р., № Р3768 від 19.09.2013р., № Р4048 від 04.10.2013р., які підтверджують момент передачі-прийняття товару, до Покупця від Постачальника перейшло право власності на товар вартістю 2 138 550,11 грн., і, відповідно, обов'язок Продавця передати товар Покупцеві вважається виконаним.

За п. 5.1. Договору Покупець здійснює часткову або 100% попередню оплату вартості партії товару, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, згідно виставленого Постачальником рахунку, не пізніше двох днів з моменту виставлення рахунку.

Судом установлено, що в період з липня по серпень 2013 року Покупець перерахував на користь Продавця грошові кошти за товар по Договору в сумі 1 179 900,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії розрахункових документів в справі).

Матеріали справи свідчать, що в період з липня по грудень 2013 року Покупець повернув Продавцю товару на суму 635 671,98 грн., що підтверджується складеними між сторонами накладними на повернення товару постачальнику: № 4, № 5 від 05.07.2013р., № 7, № 8 від 25.07.2013р., № 12, № 13 від 29.08.2013р., № 15, № 16 від 06.09.2013р., № 17, № 18, № 19 від 12.09.2013р., № 20 від 03.10.2013р., № 27, 28, 29 від 02.12.2013р. та довіреностями до них на отримання цінностей: згідно рахунку № 251 від 05.07.2013р., повернення товару № 7 та 8 від 25.07.2013р., повернення товару № 12 та 13 від 29.08.2013р., повернення товару № 15 та 16 від 06.09.2013р., повернення товару № 17, 18 та 19 від 12.09.2013р., договору № 8 від 14.02.2013р., договору контрактної поставки № 8 від 14.02.2013р. (копії документів в справі).

За ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Зі змісту видаткових накладних: № 1568 від 29.05.2013р., № 1735 від 03.06.2013р., № 2472 від 10.07.2013р., № 2501 від 11.07.2013р., № 2812 від 26.07.013р., № 3172 від12.08.2013р., № 3360 від 22.08.2013р., № 3617 від 03.09.2013р., № 3619 від 04.09.2013р., № 3711 від 13.09.2013р., № 3768 від 19.09.2013р. та № 4048 від 04.10.2013р випливає, що товар прийнятий, претензій до кількості та якості не має.

За п. 2.1. Договору строк усунення недоліків чи заміни товару становить 30 днів з моменту підписання Акта виявлених недоліків.

За таких обставин, з огляду на те, що Продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження Покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.), що випливає з положень п. 5.1. Договору, п. 4 Специфікацій: 1, 2, 3 та згідно міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» у редакції 2010 року, Акт виявлених недоліків має бути складений між Покупцем та Постачальником в двосторонньому порядку і Продавець, відповідно, усуває виявлені недоліки чи заміняє товар впродовж 30 днів з моменту підписання такого акту.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За п.п. 7, 9, 16, 17 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» ДЕРЖАРБІТРАЖУ ПРИ РАДІ МІНІСТРІВ СРСР, затв. постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966р. N П-7, приймання продукції за якістю і комплектності на складі постачальника робиться у випадках, передбачених в договорі. Торгові організації мають право незалежно від перевірки якості товарів, зробленої ними в терміни, вказані в п. 6 справжній Інструкції, актувати виробничі недоліки, якщо такі недоліки будуть виявлені при підготовці товарів до роздрібного продажу або при роздрібному продажі впродовж чотирьох місяців після отримання товарів. Акт про приховані недоліки продукції має бути складений впродовж 5 днів після виявлення недоліків, проте не пізніше за чотири місяці з дня вступу продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Коли приховані недоліки продукції можуть бути виявлені лише в процесі її обробки, вироблюваної послідовно двома або декількома підприємствами, акт про приховані недоліки має бути складений не пізніше за чотири місяці з дня отримання продукції підприємством, що виявило недоліки. Якщо для участі в складанні акту викликається представник виготівника (посилача), то до встановленого 5-денного терміну додається час, необхідний для його приїзду.

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркіровки продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркіровці і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 справжній Інструкції), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішенню з іншою однорідною продукцією.

При іногородньому постачанні виклик представника виготівника (посилача) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складання акту є обов'язковими. У повідомленні про виклик, спрямований виготівникові (посилачеві), повинно бути вказано: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; б) основні недоліки, виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектності (в межах встановленого для приймання терміну); г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Доказів повідомлення Покупцем Продавця про виклик представника останнього для участі в перевірці якості продукції і складання актів: від 04.07.2013р., від 25.07.2013р., від 08.08.2013р., від 03.09.2013р., від 10.09.2013р., від 11.09.2013р., від 24.09.2013р., від 10.10.2013р., від 11.10.2013р., від 25.10.2013р. та актів № 1 і 2 від 21.10.2013р. та № 1 від 29.10.2013р. до суду не представлено. Належних та достатніх доказів, що свідчать про повідомлення про виклик представника за № 259 від 21.10.2013р. та № 238 від 10.10.2013р., посилання на які має місце в актах від 21.10.2013р. та 29.10.2013р., до суду не надано. В період з 16.10.2013р. по 18.10.2013р. (час прибуття представника Продавця до Покупця для представлення інтересів Постачальника - Молофеєнко І.І.) акти приймання продукції (товарів) по кількості та якості не складалися. Зі змісту опису вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля від 29.11.2013р. про відправку «Узгодження б/н б/д» суд унеможливлений дійти одностайного висновку про направлення Покупцем на адресу Продавця та отримання останнім листа вих. № 285 від 29.11.2013р. (копія опису в справі).

Згідно п.п. 20, 22, 31 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» за відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез'явленню його за викликом одержувача (покупця) перевірка робиться:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства.

Матеріально відповідальні і підпорядковані їм особи, а також особи, що здійснюють облік, зберігання, приймання і відпустку матеріальних цінностей, в якості представників громадськості підприємств-одержувачів виділятися не повинні.

Зокрема, не можуть виділятися в якості представників громадськості підприємства-одержувача керівники підприємств і їх заступники (і в тих випадках, коли вони не є матеріально відповідальними особами), працівники відділу технічного контролю, бухгалтера, товарознавці, пов'язані з обліком, зберіганням, відпусткою і прийманням матеріальних цінностей, працівники юридичної служби цих підприємств, претензіоністи.

Зі змісту наданих до суду актів від 04.07.2013р., від 25.07.2013р., від 08.08.2013р., від 03.09.2013р., від 10.09.2013р., від 11.09.2013р., від 24.09.2013р., від 10.10.2013р., від 11.10.2013р., від 21.10.2013р., від 25.10.2013р., від 29.10.2013р. та актів № 1 і 2 від 21.10.2013р. та № 1 від 29.10.2013р. витікає, що в склад комісії для приймання продукції (товарів) по кількості та якості виділялися, як представники громадськості підприємства-одержувача, в тому числі бухгалтер - Васильєва О.М., начальник маркетингу - Погодін Ю.Л. та начальник цеху - Сковородка І.Г. (приймав матеріальні цінності за видатковими накладними: № 1568 від 29.05.2013р., № 1735 від 03.06.2013р., № 3617 від 03.09.2013р., № 3619 від 04.09.2013р., № 3711 від 13.09.2013р., № 3768 від 19.09.2013р., № 4048 від 04.10.2013р.), які/особи/, з огляду на вимоги положення «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», не можуть виділятися в якості представників громадськості підприємства-одержувача, що свідчить про некомпетентність, в окремій частині, суб'єктного складу осіб для приймання продукції (товарів) по якості і складання відповідних актів та, відповідно, про необ'єктивність викладеної в актах інформації про дефекти товару на час складання актів.

За п. 31 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» до акту, складеного в порядку, передбаченому п. 29 справжній Інструкції, мають бути прикладені:

а) документи виготівника (посилача), засвідчуючи якість і комплектність продукції;

б) пакувальні ярлики з тарних місць, в яких встановлені неналежна якість і некомплектність продукції;

в) транспортний документ (накладна, коносамент);

г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі в прийманні;

г 1) акт, складений відповідно до п. 16 справжній Інструкції;

д) акт відбору зразків (проб) і укладення за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб);

е) інші документи, що можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції або некомплектності її (комерційні акти, а також відомість подання і прибирання вагонів, пам'ятка прийомоздавача при вивантаженні вантажу засобами вантажоодержувачів на місцях загального користування та ін.).

В складених Покупцем актах: від 04.07.2013р., від 25.07.2013р., від 08.08.2013р., від 03.09.2013р., від 10.09.2013р., від 11.09.2013р., від 24.09.2013р., від 10.10.2013р., від 11.10.2013р., від 21.10.2013р., від 25.10.2013р. та від 29.10.2013р. відсутні відомості щодо позначення транспортного документу - накладної, з якої проводилося дослідження отриманого за Договором товару та не зазначено про прикладені документи, наявність яких визначена п. 31 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю».

Частинами 1, 2 статті 678 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

Зі змісту наявних в матеріалах справи претензіях: № 1 вих. 239 від 08.10.2013р., № 2 вих. 261 від 22.10.2013р. та № 3 вих. 265/1 від 31.10.2013р. слідує, що Покупець наголошує про недоліки поставленого товару згідно видаткових накладних: № ЕП1042 від 19 вересня 2013р., № ЕП801 від 02 серпня 2013p., № ЕП966 від 03 вересня 2013p., № ЕП968 від 04 вересня 2013р., № ЕП836 від 12 серпня 2013р.,№ ЕП777 від 26 липня 2013р., № ЕП837 від 12 серпня 2013р., № ЕП665 від 11 липня 2013р., № ЕП432 від 03 червня 2013р., № ЕП653 від 10 липня 2013р., ВН № ЕП901 від 22 серпня 2013р., № ЕП975 від 04 жовтня 2013р. та № ЕП996 від 13 вересня 2013р. Доказів поставки Постачальником на користь Покупця товару згідно вказаних видаткових накладних до суду не надано.

Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що належних та достатніх доказів, що свідчать про повідомлення Покупцем Продавця про виклик представника останнього для участі в перевірці якості продукції і складання актів виявлених недоліків до суду не надано, враховуючи, що акти: від 04.07.2013р., від 25.07.2013р., від 08.08.2013р., від 03.09.2013р., від 10.09.2013р., від 11.09.2013р., від 24.09.2013р., від 10.10.2013р., від 11.10.2013р., від 21.10.2013р., від 25.10.2013р., від 29.10.2013р. та № 1 і 2 від 21.10.2013р. та № 1 від 29.10.2013р. складені за участі осіб, які не можуть виділятися в якості представників громадськості підприємства-одержувача для приймання продукції (товарів) по якості і складання відповідних актів, а в актах від 04.07.2013р., від 25.07.2013р., від 08.08.2013р., від 03.09.2013р., від 10.09.2013р., від 11.09.2013р., від 24.09.2013р., від 10.10.2013р., від 11.10.2013р., від 21.10.2013р., від 25.10.2013р. та від 29.10.2013р. відсутні відомості щодо позначення транспортного документу - накладної, з якої проводився відбір отриманого за Договором товару, а також те, вимоги викладені в претензіях № 1 вих. 239 від 08.10.2013р., № 2 вих. 261 від 22.10.2013р. та № 3 вих. 265/1 від 31.10.2013р. стосуються недоліків отриманого товару згідно видаткових накладних: № ЕП1042 від 19 вересня 2013р., № ЕП801 від 02 серпня 2013p., № ЕП966 від 03 вересня 2013p., № ЕП968 від 04 вересня 2013р., № ЕП836 від 12 серпня 2013р.,№ ЕП777 від 26 липня 2013р., № ЕП837 від 12 серпня 2013р., № ЕП665 від 11 липня 2013р., № ЕП432 від 03 червня 2013р., № ЕП653 від 10 липня 2013р., ВН № ЕП901 від 22 серпня 2013р., № ЕП975 від 04 жовтня 2013р. та № ЕП996 від 13 вересня 2013р., а не по видатковим накладним: № 1568 від 29.05.2013р., № 1735 від 03.06.2013р., № 2472 від 10.07.2013р., № 2501 від 11.07.2013р., № 2812 від 26.07.013р., № 3172 від12.08.2013р., № 3360 від 22.08.2013р., № 3617 від 03.09.2013р., № 3619 від 04.09.2013р., № 3711 від 13.09.2013р., № 3768 від 19.09.2013р. та № 4048 від 04.10.2013р., товар за якими прийнятий Покупцем без претензій до кількості та якості, недоведеними, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є позовні вимоги за викладених в позові підстав про стягнення 418 818,31 грн. грошових коштів, сплачених позивачем за товар, який не відповідає вимогам якості та, враховуючи необґрунтованість позовних вимог в частині заявленого розміру вказаного боргу, про відсутність матеріально-правових підстав для стягнення 897,25 грн. пені, 112 356,28 грн. 20% штрафу та 30 509,08 грн. збитків у вигляді очікуваного прибутку, як похідних від заборгованості вимог.

Щодо заявлених вимог про стягнення основного боргу в розмірі 216 188,51 грн.

На підтвердження стану боргу в сумі 216 188,51 грн. позивач надав до суду підписаний позивачем та відповідачем акт звірки розрахунків станом на 31.10.2013р., однак, за переконанням суду, акт зведення взаєморозрахунків не може вважатися достатнім доказом факту існування заборгованості на відповідну суму, оскільки згідно положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акт звірки є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін повинні підтверджуватися первинними документами, договором, накладними, рахунками тощо.

Ознаки ж первинних бухгалтерських документів наводиться у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні документи, це документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Поняття господарської операції наводиться у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Такими чином, акт зведення взаєморозрахунків, як зведений обліковий документ, не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не може вважатися первинним документом, який є достатнім доказом щодо поставки та оплати товару. Окрім того, суд зазначає про непідтвердженість належними доказами викладених в акті звірки обставин щодо фактів як поставки товару по Договору на суму 3 327 873,73 грн., так і оплати товару в розмірі 3 544 062,24 грн.

Щодо заявлених вимог про розірвання Договору поставки.

Згідно з статтею 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Такими чином, встановлюючи наявність обставин для розірвання договору у разі істотного порушення договору другою стороною, судом, на вимогу однієї із сторін, договір може бути змінено або розірвано, при цьому, суд повинен дослідити існуючі та вказані стороною (позивачем) обставини та підстави для такого розірвання, і зокрема, щодо істотного порушення договору другою стороною.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на факт прийняття Покупцем від Продавця товару за Договором згідно видаткових накладних: № 1568 від 29.05.2013р., № 1735 від 03.06.2013р., № 2472 від 10.07.2013р., № 2501 від 11.07.2013р., № 2812 від 26.07.013р., № 3172 від12.08.2013р., № 3360 від 22.08.2013р., № 3617 від 03.09.2013р., № 3619 від 04.09.2013р., № 3711 від 13.09.2013р., № 3768 від 19.09.2013р. та № 4048 від 04.10.2013р. на загальну суму 2 138 550,11 грн. за відсутності претензій до кількості та якості до товару, необґрунтованими, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є викладені позивачем вимоги щодо розірвання Договору за вказаних у відповідному позові підстав.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.01.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало