Ухвала суду № 3718966, 06.04.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ  

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 23/220/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя  Мірошниченко М.В.,

суддя Баранник Н.П.

суддя Добродняк І.Ю.

при секретарі Галоян О.Г.

за участю представників :

позивача: ОСОБА_5 дов. від 29.10.2008р. № 3270

відповідача: ОСОБА_4. дов. від 14.04.2008р. № 4600/10-010

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на постанову господарського суду Запорізької області від 27.10.2008р.

у справі № 23/220/08-АП  (категорія статобліку - 2.11.4)

за позовом ОСОБА_1, в особі ОСОБА_2

до відповідача  ОСОБА_3

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1, в особі ОСОБА_2заявлено позов до ОСОБА_3про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000991702/3 від 08.08.2008р. в частині зайво нарахованого податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 185,33 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 2 370,66 грн. щодо: відшкодування витрат на бронювання місця в готелі; відшкодування витрат на поповнення рахунків мобільного зв'язку; відшкодування витрат на проживання; відшкодування витрат за оренду ксерокса (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 30.09.2008р. та від 24.10.2008р.).

Розглянувши справу по суті, постановою господарського суду Запорізької області від 27.10.2008р. у справі № 23/220/08-АП адміністративний позов задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ОСОБА_3№ 0000991702/3 від 08.08.2008р. в частині донарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3502,89 грн., в тому числі: 1167,63 грн. - основного платежу та 2335,26грн. - штрафних (фінансових) санкцій. В інший частині позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення суперечить ч.2 ст. 71 КАС України, Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та фактичним обставинам справи (крім донарахування суми 17,70грн. основного платежу та 35,40грн. штрафних санкцій - за послугами мобільного зв'язку), внаслідок чого підлягає скасуванню.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3подана апеляційна скарга, в якій вказані наступні обставини. Відповідач посилається на те, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права. Зазначає зокрема, що на момент закінчення перевіркиОСОБА_2, підприємством не надано оригіналів рахунків готелю Holiday Inn Regents Park, які б засвідчували проживання працівників за кордоном та інших підтверджуючих документів, які б свідчили про те, що Churt Management LTD REG. 5572256 Unit 1 Bradley house st. Albans lane London NW 11 7 QB, та Inteconference LTD REG. 95939 Suites 7-8 b 50 Town Range United Kingdom є суб'єктами, які під час перебування працівників за кордоном, надавали послуги з розміщення та проживання фізичних осіб.

Відповідно до абз. 6 п.1.4 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 31.03.1998р., за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати: на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання інших житлових приміщень, а також включення до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, білизни, взуття), за користування холодильником, телевізором (крім каналів, за які встановлено окрему плату), кондиціонером.

Судом порушено вимоги Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон. Суд приймає у якості підтвердження сплати за проживання не розрахунковий документ (чек, платіжне доручення, прибутковий ордер), а лише лист про сплату. Оренда ксерокса не є видом витрат, які відшкодовуються працівнику підприємства за час перебування у відрядженні.

Судом зазначено, що вартість одного місця в готелі за одну добу в даному випадку склала 46.80 грн. Відповідно вартість бронювання в сумі 23,40 грн. становить 50 відсотків вартості одного місця в готелі за одну добу. Але на момент перевірки до податкового органу не було надано матеріалів, що підтверджують вартість проживання в готелі саме 46,80 грн., а не 23,40 грн.

Просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 27.10.2008р. у справі № 23/220/08-АП в частині скасування податкового повідомлення-рішення з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3502,89 грн., в тому числі 1167,63 грн. основного платежу та 2335,26 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. В позові відмовити в повному обсязі.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу вказав на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї.

Справу призначено до апеляційного розгляду та розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Добродняк І.Ю. (суддя).

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 06.04.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_3була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ОСОБА_2, за період з 01.01.2005р. по 30.09.2007р.

В ході перевірки контролюючим органом було встановлено порушення п.п.4.2.1, п.п.4.2.9 п.п.4.2 ст.4, п.п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в частині не нарахування, неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_2, як податковим агентом, при виплаті доходів платникам податку у вигляді сум грошового відшкодування безпідставно відшкодованих коштів наданих на відрядження або під звіт, та інших виплат, нарахованих (виплачених) платникам податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, всього на суму - 2011,72 грн.

За результатами перевірки складено акт № 40/10-10/24584661 від 24.01.2008р.

На підставі акту перевірки № 40/10-10/24584661 від 24.01.2008р. та довідки № 1/23-0/19355964 від 16.01.2008р. ОСОБА_3прийнято податкове повідомлення рішення № 0000261702/0 від 05.02.2008р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі - 6035,16 грн., у тому числі за основним платежем - 2011,72 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4023,44 грн.

ОСОБА_2 направило на адресу ОСОБА_3первинну скаргу від 15.02.2008р. №28-09/3082 на податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 від 05.02.2008р. № 0000261702/0

Рішенням ОСОБА_3№2754/17-2 від 03.03.2008р. про продовження строку розгляду первинної скарги, було подовжено розгляд скарги до 15.04.2008р. та відправлено поштою з повідомленням про вручення 03.03.2008р., яке фактично отримано-05.03.2008р.

Рішенням ОСОБА_3№ 4152/17-2 від 03.04.2008р. про результати розгляду первинної скарги було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 05.02.2008р. № 0000261702/0, а скаргуОСОБА_2 без задоволення, та відправлено поштою з повідомленням про вручення повідомлення-рішення № 0000261702/1, яке фактично отримано-07.04.2008р.

\

ОСОБА_2 було направлено на адресу ОСОБА_1 скаргу від 11.04.2008р. № 28-09/6868 на податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3від 05.02.2008 р. № 0000261702/0.

Рішенням ОСОБА_1 № 2424/10/25-020 від 28.05.2008р. про результати розгляду повторної скарги було скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3від 05.02.2008 р. № 0000261702/0 в частині 214,13 грн. зайво нарахованого податку з доходів фізичних осіб та 428,26грн. застосованої штрафної санкції, та в зазначеній частині скасоване рішення ОСОБА_3від 03.04.2008р. № 4152/17-2 про результати розгляду первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 03.04.2008р. № 0000261702/1), а саме: за розглядом матеріалів наданих стосовно розгляду повторної скаргиОСОБА_2 встановлено, що віднесення документально підтверджених витрат на проживання, наданих до авансових звітів працівниками підприємства ОСОБА_6. та ОСОБА_7. відповідає вимогам діючого законодавства, що призвело до неправомірного нарахування податкових зобов'язаньОСОБА_2 по податку з доходів фізичних осіб на суму 214,13 грн.

З урахуванням рішення ОСОБА_1 про результати розгляду повторної скарги № 2424/10/25-020 від 28.05.2008р. ОСОБА_3на адресуОСОБА_2 було направлено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2008р. №0000991702/2 про сплату донарахованої перевіркою суми по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1797,59 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі - 3595,18 грн. Дане податкове повідомлення -рішення відправлено поштою з повідомленням про вручення 05.06.2008р., яке фактично отримано - 09.06.2008р.

ОСОБА_2 було направлено на адресу ДПА України повторну скаргу від 03.06.2008 р. № 28-14/10038 на податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3від 05.02.2008 р. № 0000261702/0.

Рішенням ДПА України № 15485/7/25-0315 від 01.08.2008р. про результати розгляду повторної скарги було залишено без змін податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3від 05.02.2008р. № 0000261702/0 про сплату податку з доходів фізичних осіб та застосованої штрафної санкції з урахуванням рішення ОСОБА_1 від 28.05.2008р. № 2424/10/25-020, прийнятого за розглядом повторної скаргиОСОБА_2, а скаргу - без задоволення.

З урахуванням рішення ДПА України № 15485/7/25-0315 від 01.08.2008р. про результати розгляду повторної скарги, ОСОБА_1 на адресуОСОБА_2 було направлено податкове повідомлення-рішення від 08.08.2008р. № 0000991702/3 про сплату донарахованої перевіркою суми по податку з доходів фізичних осіб у розмірі - 1797,59 грн. і застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі - 3595,18 грн.

З акту перевірки вбачається, що працівникам підприємстваОСОБА_8.,ОСОБА_9. у грудні 2006 року безпідставно відшкодовано витрати на наймання житла при відрядженні за кордон, як такі, що не підтверджені документально, та не ввійшли до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівників за грудень 2006 року, як додаткове благо, отримане платниками податку від його працедавця у вигляді суми грошового відшкодування.

Відповідно до абзацу шостого пункту 1.4 розділу II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 31.03.1998 року № 218/2658, за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати: на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання інших житлових приміщень, а також уключених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, білизни, взуття), за користування холодильником, телевізором (крім каналів, за які встановлено окрему плату), кондиціонером.

Витрати можуть бути відшкодовані лише за наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у вигляді рахунків готелів (мотелів) або інших суб'єктів, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, транспортних квитків або рахунків (багажних квитанцій), страхових полісів тощо. Документи, що підтверджують вартість таких витрат, проведених за кордоном, оформлюються відповідно до законодавства країни відрядження.

На підтвердження сплати за проживання працівниками   підприємства Тихомировою О.М. таОСОБА_9. у відрядженні за кордоном, підприємством надано листи від 18.12.2006 р. про те, що цими працівниками сплачено за проживання в готелі Holiday Inn Rйgents Park з 16.12.2006 року по 21.12.2006 року у сумі 300 фунтів стерлінгів та 600 фунтів стерлінгів відповідно, яке засвідчене Kevin Stone (chief accountant) Churt Management LTD REG. 5572256 Unit 1 Bradley house st.Albans lane London NW 11 7 QB.

Отже, оригіналами листів від 18.12.2006р. приймаючої сторони - Kevin Stone (Chief Accountant) Churt Management Ltd REG. 5572256 підтверджуються витрати на проживання по звіту №365 від 27.12.2006р. Тихомирової О.М. в сумі 300 фунтів стерлінгів (2.979 грн.) і по звіту №346 від 27.12.2006р. Товкача І.В. в сумі 600 фунтів стерлінгів (5.952,60 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що роблячи висновок про те, що оригінали листів від 18.12.2006р. приймаючої сторони - Kevin Stone (Chief Accountant) Churt Management Ltd REG. 5572256 не є документами, які підтверджують вартість витрат за проживання відряджених працівників в готелі, податковий орган не довів, що такі листи, підписані і скріплені печаткою Churt Management Ltd REG. 5572256, відповідно до законодавства країни відрядження (в даному випадку - Великобританії), не можуть підтверджувати вартість таких витрат, а тому суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в цій частині (1161,10грн.).

З акту перевірки вбачається, що працівникам підприємстваОСОБА_10, ОСОБА_11. у березні 2005р., січні 2006р., червні 2007р. безпідставно відшкодовано витрати по сплаті за скретч-картки при перебуванні у відрядженні. Дані виплати не ввійшли до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівників, як додаткове благо, отримане від його працедавця у вигляді суми грошового відшкодування.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року №59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 31.03.1998 року №218/2658, працівникові, відрядженому за кордон, відшкодовується оплата телефонних рахунків.

Відповідно пункту 1.6 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року №59, працівникові відрядженому в межах України - підприємство за наявності підтверджуючих документів (в оригіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях, за користування холодильником, телефоном (крім витрат на телефонні переговори), тощо.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не відносяться до складу валових витрат.

Отже, вартість послуг мобільного зв'язку включається до складу валових витрат лише за наявності відповідних документів, які дозволять підтвердити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю суб'єкта підприємництва.

До таких документів, зокрема, можна віднести:

• розрахункові документи про сплату послуг мобільного зв'язку на підставі рахунків оператора;

• наказ керівника про придбання мобільних телефонів та використання їх в господарський діяльності підприємства;

• угода з оператором мобільного зв'язку про надання послуг із зазначенням переліку номерів телефонів, які обслуговуються.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не обмежує величину витрат на мобільний зв'язок, яку може бути віднесено платником податків у податковому обліку на валові витрати за умови документального підтвердження і наявності зв'язку з веденням господарської діяльності.

Як вбачається з акту перевірки, скретч-картки були придбані не підприємством, з подальшим іх обліковуванням у бухгалтерському обліку, а самими працівниками при перебуванні у відрядженні, відповідно до авансових звітів. Також, підприємством не надано на перевірку журналів обліку дзвінків, заповнених працівниками, які здійснюють розмови, з вказівкою цілей дзвінків та їх тривалістю по кожному окремому номеру, якщо підключення відбувається шляхом придбання скретч-карток, та щомісячних письмових звітів про здійсненні переговори, що не дало змогу на момент перевірки підтвердити, що дані операції, а саме: відшкодування працівникам підприємства сплати за придбані скретч-картки при перебуванні у відрядженні, були пов'язані з господарською діяльністю суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо правомірності донарахування податковим органом 17,70 грн. за основним платежем, та, відповідно, застосування штрафних санкцій, а тому суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

З акту перевірки вбачається, що працівнику підприємства ОСОБА_12 у березні 2005 року відшкодовано витрати за оренду ксерокса при перебуванні у відрядженні та не ввійшли до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, як додаткове благо, отримане платниками податку від його працедавця у вигляді суми грошового відшкодування.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства.

Податковим органом в акті перевірки було вказано на неправомірність включення до складу оподатковуваного доходу як додаткового блага витрат по оренді ксерокса в сумі 200 рос. руб. (38,57 грн.), підтверджені оригіналом первинного документа (товарний чек № 7 і касовий чек № 051910 від 02.03.2005) юрисконсультові ОСОБА_12.

Відповідно до Загальних положень Інструкції № 59 власник (або уповноважена ним особа) відповідно до п.п.5.4.8 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Указані в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженої особи.

ЮрисконсультОСОБА_5 у березні 2005 року була відряджена в м. Санкт-Петербург (РФ) для участі в судовому засіданні. Зазначені витрати, пов'язані з орендою ксерокса для копіювання юридичних документів (матеріалів судової справи, в якій працівник приймав участь), підтверджені оригіналом первинного документа, а саме:

• - товарним чеком № 7 від 02.03.2005р.;

• - касовим чеком № 051910 від 02.03.2005р.

та відшкодовані їй підприємством у повному обсязі як витрати, пов'язані з господарською діяльністю і які були необхідні для виконання доручення.

Зв'язок зазначених витрат з господарською діяльністю ВП ЗАЕС, а також їх розмір і обґрунтованість, підтверджено керівником підприємства (резолюцією «оплатить» і підписом), який завізував оригінал товарного чеку № 7 від 02.03.2005р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача в цій частині (5,01грн.).

З акту перевірки вбачається, що працівнику підприємства ОСОБА_13 у січні 2005 року відшкодовано витрати за бронювання місця в готелі при перебуванні у відрядженні та не ввійшли до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, як додаткове благо, отримане платниками податку від його працедавця у вигляді суми грошового відшкодування.

Відповідно пункту 1.6 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, працівникові, відрядженому в межах України, відшкодовується плата за бронювання місця в готелях у розмірі не більш як 50 відсотків його вартості за одну добу, згідно з поданим документом в оригіналі.

Витрати на бронювання місця в готелі працівника ВП ЗАЕС ОСОБА_13. (звіт № 91 від 20.01.2005р.) підтверджуються оригіналами документів, а саме:

-рахунком № 206 від 17.01.2005р. готельного комплексу «Мир» (м. Сєверодонецьк);

-фіскальним чеком від 17.01.2005р. готельного комплексу «Мир» (м. Сєверодонецьк).

Вартість одного місця в готелі за одну добу в даному випадку склала 46,80 грн. Відповідно, вартість бронювання в сумі 23,40 грн. становить 50% вартості одного місця в готелі за одну добу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що включення податковим органом витрат на бронювання місця в готелі в оподаткований дохід як додаткового блага, а також нарахування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірними, а тому суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в цій частині.

Суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 27.10.2008р. у справі № 23/220/08-АП залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено - 13.04.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

  Суддя Н.П. Баранник

Суддя І.Ю. Добродняк