Ухвала суду № 37188947, 28.01.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/295/2014р. Головуючий в І інстанції Пухальський С.В.

Категорія 45 Доповідач: Кутурланова О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року січня місяця 28 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Кутурланової О.В.

Суддів Орловської Н.В.

Майданіка В.В.

При секретарі Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2013 року у справі за позовом прокурора Скадовського району в інтересах держави до Лазурненської селищної ради, ОСОБА_3, реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний вищий навчальний заклад Херсонський державний аграрний університет, про визнання незаконними рішень сесії та скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року прокурор Скадовського району в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Лазурненської селищної ради, ОСОБА_3, реєстраційної служби Скадовського РУЮ Херсонської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний вищий навчальний заклад Херсонський державний аграрний університет про визнання незаконними рішень сесії та скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

В обгрунтування позовних вимог зазначав, що за зверненням ректора Херсонського державного аграрного університету прокуратурою Скадовського району проведено перевірку, в ході якої встановлено, що рішенням сесії Лазурненської селищної ради №373 від 14.02.2008 року вилучено у бази відпочинку «Колос» Херсонського державного аграрного університету земельну ділянку по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0120 га та переведено її до земель запасу селищної ради, а у подальшому надано ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва.

На підставі рішення сесії Лазурненської селищної ради №379 від 27.02.2013 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва та надано у приватну власність останньої, відповідачка отримала свідоцтво на право власності на зазначену земельну ділянку.

Посилаючись на невідповідність рішень сесії вимогам законодавства та перевищення Лазурненською селищною радою наданих їй повноважень при їх прийнятті, позивач просив суд визнати незаконними та скасувати п.п. 9, 9.1,9.2 рішення сесії Лазурненської селищної ради №373 від 14.02.2008 року та п.п.1-2 рішення сесії Лазурненської селищної ради №379 від 27.02.2013 року, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 1088249 від 22.03.2013 року, визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку, зобов'язати реєстраційну службу Скадовського РУЮ скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку та зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2013 року позов прокурора Скадовського району в інтересах держави до Лазурненської селищної ради, ОСОБА_3, реєстраційної служби Скадовського РУЮ Херсонської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державний вищий навчальний заклад Херсонський державний аграрний університет про визнання незаконними рішень сесії та скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно задоволено.

Визнано незаконними та скасовано п.п.9, 9.1., 9.2. рішення сесії Лазурненської селищної ради №373 від 14.02.2008 року та п.п.1-2 рішення сесії Лазурненської селищної ради №379 від 27.02.2013 року.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 1088249 від 22.03.2013 року, прийняте державним реєстратором Слісаренком М.М.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно №1538946, видане реєстраційною службою Скадовського РУЮ 22.03.2013 року на ім'я ОСОБА_3

Зобов'язано реєстраційну службу Скадовського РУЮ внести запис до державного реєстру прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0120 га по АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва.

Зобов'язано ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 0,0120 га в АДРЕСА_1 до державної власності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Лазурненська селищна рада прийняла рішення про вилучення земельної ділянки з постійного користування державного вищого навчального закладу та передачу її у приватну власність відповідачки з перевищенням наданих їй повноважень, а тому остання набула право власності з порушенням норм земельного законодавства, у зв'язку з чим вважав за можливе відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення спірної земельної ділянки до земель державної власності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на наданих сторонами та досліджених судом доказах та нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Частиною 4 ст. 84 ЗК України визначено, що земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної форми власності, належать до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність.

Згідно ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.8 ст.122 ЗК України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених ст.149 цього Кодексу.

Частиною 9 ст.149 ЗК України передбачено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в тому числі земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту в редакції чинній на час прийняття оскарженого рішення та виникнення спірних правовідносин Херсонський державний аграрний університет (далі по справі - ХДАУ) засновано на державній формі власності і відноситься до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, до компетенції якого належить, зокрема, прийняття рішення щодо вилучення чи добровільної відмови від користування земельною ділянкою. Крім того, із Статуту також вбачається, що до складу підрозділів, що забезпечують навчально-виховний процес в університеті, належить і база відпочинку «Колос».

Пунктом 9, 9.1 рішення Лазурненської селищної ради №373 від 14.02.2008 року на підставі заяви ректора ХДАУ Ушкаренка В.О. внесено зміни до державного акту на право постійного користування землею та вилучено у бази відпочинку «Колос» Херсонського державного аграрного університету земельну ділянку орієнтовною площею 0,0120 га та переведено її до земель запасу селищної ради (а.с.4).

Пунктом 9.2. цього ж рішення надано земельну ділянку із земель запасу селищної ради по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0120 га в межах території бази відпочинку «Колос» ХДАУ ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва. Крім того, надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (а.с.4).

Пунктами 1-2 рішення Лазурненської селищної ради № 379 від 27.02.2013 року затверджено проект із землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва та надано її у приватну власність (а.с.8).

На підставі вказаних рішень відповідачка отримала свідоцтво про право власності на зазначену земельну ділянку №1538946 від 22.03.2013 року (а.с.11).

З огляду на наведене та зважаючи на те, що спірна земельна ділянка належить до основних фондів державного навчального закладу, які не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених законодавством, за цільовим призначенням відноситься до земель освіти, розпорядження якими належить до компетенції Кабінету Міністрів України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Лазурненська селищна рада при прийнятті оскаржуваних рішень перевищила надані їй повноваження, розпорядившись землями державної власності, а тому обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги про те, що площа земельної ділянки під існуючою базою відпочинку «Колос» відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №323403 від 06.11.2012 року в порівнянні з державним актом серії ІІ-ХС №000469 від 04.10.2001 року збільшилася на 0,0366 га, що спростовує висновок суду першої інстанції про те, що надана ОСОБА_3 земельна ділянка вилучена у ХДАУ до уваги колегії суддів не приймаються, оскільки відповідно до інформації, наданої ДП «Херсонгеоінформ» збільшення площі земельної ділянки бази відпочинку «Колос» відбулося внаслідок уточнення розмірів та меж земельної ділянки згідно сучасних засобів вимірювання, а також за рахунок земель запасу Лазурненської селищної ради.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав правильну оцінку, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді