Постанова № 37188406, 16.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2014 року № 826/16791/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу у письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Індустрія"доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києвіпровизнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2013р.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Індустрія", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання нечининними та скасувати: податкове повідомлення-рішення №0003782204 від 14 жовтня 2013 року за формою "В4"; податкове повідомлення-рішення №0003882204 від 14 жовтня 2013 року за формою "В4"; податкове повідомлення-рішення №0003792204 від 14 жовтня 2013 року за формою "В4".

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем придбано товар (роботи, послуги) у осіб, які не сплачувала податки, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємства наявні пояснення посадових осіб щодо фіктивності підприємств.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Богдан-Індустрія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р. За результатами перевірки складено Акт від 27.09.2013 р. №1293/26-56-22-04-04/33104370 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.192.1.1,п.192.1.2 п. 191.1, п. 192.2, п. 192.3, ст.192, п. 198.6 ст.198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - у зв'язку із чим зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 671 505 грн.; пп. 1.22.2 п.1.22 ст. 1, п.1.32 ст.1 п.5.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3, пп. 11.2.2 пп. 1.2 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» - у зв'язку із чим позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 911 167 грн.; пп. 1.22.2 п.1.22 ст. 1, п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.3.1 ст.3, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3, пп.11.2.1 пп. 1.2 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.13.1.257 п. 14.1 ст.14, п.134.1.1 ст.134, пп.135.1, пп.135.5.4, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, пп.137.1 ст.137, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України - у зв'язку із чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 359 424 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки Товариством були подані до Податкового органу Заперечення на Акт перевірки, за результатом розгляду Заперечень Податковий орган Листом від 09.10.2013 р. №5095/10/26-56-22-04-15 повідомив Товариство, що висновки Акту перевірки залишено без змін.

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: від 14.10.2013 року №0003782204, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 671 505 грн.; від 14.10.2013 року №0003802204, яким Товариству зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток на суму 1 911 167 грн.; від 14.10.2013 року №0003792204, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 3 359 424 грн. (за основним платежем +2 957 221 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штраф) 402 203 грн.).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

В частині щодо завищення валового доходу платника податків, Суд зазначає наступне.

В Акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки ТОВ «Богдан-Індустрія» рядка 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» за 01.07.2010р. по 31.03.2011р. на підставі таких документів: оборотно - сальдових відомостей по бухгалтерським рахункам 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», рахунках обліку валових доходів, реєстрів виданих податкових накладних, актів виконаних робіт (наданих послуг), договорів та додатків до них, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання вищевказаного показника на суму 795676 грн. у т.ч. по періодам: 1-й квартал 2011 року на сум у 795676 грн.

Крім того, перевіркою встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» на суму 299 797, 00 грн. із аналогічних правопорушень при взаємовідносинах із ЗАТ «Полад», за ІІ-й квартал 2011 р., чим було порушено норми податкового законодавства, а саме п. 134.1.1 ст. 134, п.135.1 ст.135, пп. 137.1. ст. 137 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 299 797, 00 грн.

Судом встановлено, що між Позивачем (Експедитор), з однієї сторони, та ЗАТ «Полад» (Росія, Замовник, Клієнт), з іншого боку, було укладено Договір №250111 на транспортно-експедиційне обслуговування від 25.01.2011 р. (надалі по тексту Договір №250111).

В п. 1.1 - п. 1.2 Договору №250111 зазначено наступне: «Экспедитор обязуется за вознаграждение и за счет Клиента выполнить и/или организовать выполнение транспортных (экспедиторских) услуг в соответствии с правами, обязанностями и ответственностью, предусмотренными нстоящим Договором и законодательством Украины. С целью выполнение транспортных (экспедиторских) услуг, Экспедитор может заключать по соглашению с Клиентом договоры на оказание транспортно-экспедиторских услуг с третьими лицами, имеющими соответствующие лицензии и разрешения. Ответственность за выполнение условий данного Договора третьей Стороной несет Экспедитор.».

Так п. 2.1 - 2.8 вищезазначеного Договору передбачено наступне: «Оказание транспортно-экспедиционных услуг производится в соответствии с нормами и правилами, установленными действующим законодательством Украины, международным законодательством (Таможенной Конвенцией о международной перевозке грузов с применением книжки МДП (КонвенцияМДП). Конвенцией о договоре международной дорожной перевозки грузов (СМR) и другим, ратифицированным в Украине), и данным Договором. Под грузом в Договоре подразумеваются товарные автомобили, конкретное описание груза для каждой отдельной перевозки указывается в Заявках (Приложение №1), которые являются неотъемлемой частью настоящего Договора. Срок и конкретные условия выполнения каждой отдельной перевозки, в том числе конкретные пункты отправления и назначения груза оговариваются в Заявке, которая подается Клиентом Экспедитору и является неотъемлемой частью настоящего Договора. Дата подачи автомобиля под загрузну и дата разгрузки, и иные существенные условия Договора будут согласовываться дополнительно в Заявке на перевозку. Стороны признают, что вся корреспонденция с официальных телефонных номеров сторон, указанных в реквизитах настоящего договора, электронных адресов Клиента и Экспедитора и на официальные электронные адреса Клиента и Экспедитора с доменными именами permitin@polad.ru, и platonov@ind.bogdan.ua считается действительной и имеет юридическую силу с правом ее использования как доказательство при разрешении Сторонами спорных вопросов, как в судебном, так и в досудебном порядке. Вес и вид упаковки, количество мест груза, его особые свойства (при перевозке легковых автомобилей - габаритные размеры), особые условия загрузки (разгрузки), стоимость груза, тип, вместимость, иные требования к транспортному средству оговариваются в Заявке которая подается Клиентом Экспедитору и является неотъемлемой частью настоящего Договора. В случае, если Экспедитор привлекает для выполнения условий Договора перевозчика (лицо, субъект хозяйственной деятельности, занимающееся перевозками грузов и имеющее соответствующие лицензии. разрешения, а также свидетельства о допуске транспортного средства к перевозке под таможенным контролем, далее - Перевозчик), разница между суммой, поступившей от Клиента на расчетный счет Экспедитора за организацию и выполнение поручения, и суммой, перечисленной Экспедитором на расчетный счет Перевозчика, является Экспедиторским вознаграждением. В соответствии с годовым Договором в пределах квартального плана Экспедитор по согласованию с Клиентом за 10 дней до начала квартала, могут утверждать месячные планы (далее - Графики подачи подвижного состава) и определять декадные плановые задания на перевозку грузов на первый месяц квартала согласно которых Сторонами подписывается соответствующее Приложение (Дополнение) к настоящему Договору. Декадные плановые задания на второй и третий месяцы квартала устанавливаются в таком же порядке за 10 дней до начала соответствующего месяца.

Між сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до договору, згідно якої пунктом загрузки - Черкаси, а пунктом доставки - Тольятті (РФ), вартість перевезення складала 56 000 рос. руб.

Позивачем надано суду на підтвердження виконаних робіт Акти виконаних робіт (послуг) по вищезазначеному договору: №1 від 2011 року на суму 1344000,00 руб.; №2 від 17.03.2011 р. на суму 1 848 000,00 руб., №3 від 11.04.2011 р. на суму 728 000,00UB; №4 від 28.04.2011р. на суму 168 000,00 UB.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні заявки, які подаються Клієнтом (ЗАТ «Полад») Експедитору (п. 2.6 Договору №250111), банківські виписки, погодження з Клієнтом (ЗАТ «Полад») на укладання договорів з третіми особами.

Суд звертає увагу, що в Актах виконаних робіт (послуг) по вищезазначеному договору №3 від 11.04.2011 р. на суму 728 000,00UB; №4 від 28.04.2011р. на суму 168 000,00 UB зазначена валюта - UB, в той час, як такої валюти не існує.

Позивач зазначає, що між Позивачем (Замовник) та наступними контрагентами було укладено ряд договорів на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом по внутрішнім і міжнародним сполученням: ТОВ «Енергія» (Перевізник) Договір №02/03/2010 від 03.03.2010 р.; МПП «ВСВ» (Перевізник) Договір №08/11/2010 від 08.11.2010 р.; ТОВ «Альянс Автосервіс» (Експедитор) Договір №271210 від 27.12.2010 р.; ДП «ТП «Богдан» (Експедитор) Договір №012/01 від 10.01.2011 р.; ФОП ОСОБА_2 (Експедитор) Договір №250111 від 25.01.2011 р.; ФОП ОСОБА_3 (Експедитор) Договір №270111 від 27.12.2010 р.; ПП «Лана-Сервіс» (Експедитор) Договір №020311 від 02.03.2011 р.; ТОВ «Алекс-Транс Груп» (Перевізник) Договір №160311 від 16.03.2011 р.

В матеріалах справи містяться Акти виконаних робіт, які були підписані з вищезазначеними контрагентами, заявки на перевезення, міжнародні товарно-транспорті накладні

Суд звертає увагу, що в матеріал міститься лише частина заявок до Акту виконаних робіт, відсутні банківські виписки, які підтверджують оплату наданих послуг, відсутні ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та дозволено внутрішні та міжнародні перевезення вантажів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Згідно зі ст. 4 вказаного Закону транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб'єкти господарювання.

Крім того, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі по тексту Закону N 334/94-ВР), встановлює, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пункту 4.1 ст. 4 Закону N 334/94-ВР, валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так ї за їх межами.

Згідно з підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону N 334/94-ВР, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.31 статті 1 Закону N 334/94-ВР).

У відповідності до п.п.5.2.1, п.5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В силу п.п.5.3.9. п.5.3. цієї ж норми Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Судом не береться до уваги посилання Позивача на те, що ним було правомірно відображено показники в податковій звітності за надання експедиційної винагороди, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що отримані Позивачем кошти від ЗАТ «Полад» були перераховані вищезазначеним контрагентам.

Крім того, між Позивачем (Користувач), з одного боку та ПАТ «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» (Допомогодавець), з іншого боку було укладено наступні Договори про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги: №29/06-1 від 29.06.2010 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 600 000,00 грн., повернення не пізніше 31.12.2010 р.; №27/09-3 від 27.09.2010 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 12 350 000,00 грн., повернення не пізніше 31.12.2010 р.; №17/12-1 від 17.12.2010 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 12 879 131,81 грн., повернення не пізніше 31.03.2011 р.; №23/03-3 від 23.03.2011 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 45 997 191,59 грн., повернення не пізніше 31.07.2011 р.; №25/06 від 25.06.2011 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 44 376 303,56 грн., повернення не пізніше 30.09.2011 р.; №28/09-4 від 28.09.2011 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 48 150 232,40 грн., повернення не пізніше 31.12.2011 р.; №27/12-8 від 27.12.2011 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 35794 554,88 грн., повернення не пізніше 31.03.2012 р.; №28-03-7 від 28.03.2012 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 31 810 000,00 грн., повернення не пізніше 30.06.2012 р.; №26/06-13 від 26.06.2012 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 41 863 000,00 грн., повернення не пізніше 31.12.2012 р.; №26/09-4 від 26.09.2012 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 136 830 366,63,00 грн., повернення не пізніше 31.12.2012 р.

Між Позивачем (Користувач), з одного боку та ТОВ «Хюндай Мотор Україна» (Допомогодавець), з іншого боку було укладено наступні Договори про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги: №ФД0114 від 29.06.2011 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 6 400 000,00 грн., повернення не пізніше 31.12.2011 р.; №ФД0187 від 14.09.2011 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 9 200 000,00 грн., повернення не пізніше 31.12.2011 р.; №ФД0225 від 29.12.2011 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 6 400 000,00 грн., повернення не пізніше 31.12.2011 р.; №ФД0264 від 28.03.2012 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 6 400 000,00 грн., повернення не пізніше 06.04.2012 р.; №ФД0284 від 16.05.2012 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 180 000,00 грн., повернення не пізніше 30.06.2012 р.;

Також, між Позивачем (Користувач), з одного боку та ДП «АЗС №2 «АТ» «АК «Богдан Моторс» (Допомогодавець), з іншого боку було укладено наступні Договори про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги: №28/12 від 28.12.2011 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 7 250 000,00 грн., повернення не пізніше 31.03.2012 р.; №28/03-2 від 28.03.2012 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 7 250 000,00 грн., повернення не пізніше 30.06.2012 р.; №26/6-1 від 26.06.2012 р. розмір поворотної безпроцентної фінансової допомоги становить 7 250 000,00 грн., повернення не пізніше 31.12.2012 р.

Під час перевірки було встановлено наступне, що по Договорам: №КН 23/03-2 від 23.03.11р., сума поворотної фінансової допомоги - 45690,00 грн., отримана - 23.03.2011 р. повернута - 25.06.2011 р.; № КН 25/06 від 25.06.11р., сума поворотної фінансової допомоги - 44 346,00 грн., отримана - 25.06.2011 р. повернута - 30.09.2011 р.; № ФД 0114 від 29.06.11р., сума поворотної фінансової допомоги - 6 400,00 грн., отримана - 29.06.2011 р. повернута - 29.09.2011 р.; № КН 28/09-4 від 28.09.11р., сума поворотної фінансової допомоги - 48 150,20 грн., отримана - 30.09.2011 р. повернута - 27.12.2011 р.; № ФД 0187 від 14.09.11р., сума поворотної фінансової допомоги - 8 200,00 грн., отримана - 14.09.2011 р. повернута - 29.12.2011 р.; № КН 28/12 від 28.12.11р., сума поворотної фінансової допомоги - 7 250,00 грн., отримана - 28.12.2011 р. повернута - 28.03.2012 р.; № КН 27/12-8 від 27.12.11р., сума поворотної фінансової допомоги - 35 794,50 грн., отримана - 27.12.2011 р. повернута - 28.03.2012 р.; № ФД 0225 від 29.12.11р., сума поворотної фінансової допомоги - 6 400,00 грн., отримана - 29.12.2011 р. повернута - 28.03.2012 р.; №КН 28/03-2 від 28.03.12р., сума поворотної фінансової допомоги - 7 250,00 грн., отримана - 28.03.2012 р. повернута - 26.06.2012 р.; № КН 28/03-07 від 28.03.12р., сума поворотної фінансової допомоги - 31 810,00 грн., отримана - 28.03.2012 р. повернута - 26.06.2012 р.; № ФД 0264 від 28.03.12р., сума поворотної фінансової допомоги - 6 400,00 грн., отримана - 28.03.2012 р. повернута - 04.04.2012 р.; № КН 26/6-1 від 26.06.12р., сума поворотної фінансової допомоги - 7 250,00 грн., отримана - 26.03.2012 р. повернута - 26.09.2012 р.; № КН 26/06-13 від 26.06.12р., сума поворотної фінансової допомоги - 41 863,00 грн., отримана - 26.06.2012 р. повернута - 26.09.2012 р.; № ФД 0284 від 16.05.12р., сума поворотної фінансової допомоги - 180,00 грн., отримана - 16.05.2012 р. повернута - 16.05.2012 р.; № КН 26/09-4 від 26.09.12р., сума поворотної фінансової допомоги - 136 830,00 грн., отримана - 26.09.2012 р. повернута - 27.12.2012 р.

В бухгалтерському обліку здійснено проводки : Д-т 311 «поточні рахунки в національній валюті»; К-т 685 «розрахунки з іншими кредиторами».

В податковому обліку ТОВ «Богдан-Індустрія» нараховувало відсотки на залишок неповернутої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги відображало у рядку 03 ІД Декларації «Інші доходи», проте встановлено невірний розрахунок кількості днів для визначення суми зазначених вище відсотків, що призвело до заниження валових доходів.

Згідно з пп. 135.5.1 - 135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають: доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами; доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до пункту 153.7 статті 153 цього Кодексу; суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду; вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У підпункті 14.1.13 п.14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення;

З аналізу вищезазначених норм законів вбачається, що якщо підприємство-позичальник встигло до кінця звітного періоду повністю повернути раніше отриману від платника податку на загальних підставах поворотну фінансову допомогу, то і в цьому випадку проценти потрібно нараховувати за кожен день фактичного використання такої допомоги (включаючи період (квартал), у якому відбулося повернення такої допомоги).

Отже, Судом встановлено, що Товариством в період 2-4 квартал 2011 р - 2 835 449,00 гр. (2 квартал 834 313,00 грн., 3 квартал 979 151,00 грн., 4 квартал 1 021 985,00 грн.) та за 2012 р. - 5 844 441,00 грн. (1 квартал 933 642,00 грн., 2 квартал 1 558 627,00 грн., 3 квартал 877 979,00 грн., 4 квартал 2 474 193,00 грн.).

Враховуючи вище викладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем було правомірно встановлено завищення Товариством валових доходу.

В частині щодо завищення валових витрат платника податків, Суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Позивачем (Замовник), з одного боку, та ТОВ «Кастом-Контракт», з іншої сторони, було укладено Договір №01-08/К від 02.08.2010 р. (надалі по тексту Договір №01-08/К).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.2 Договору №01-08/К, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з питань управління та комерційної діяльності, а саме: визначення діючих та потенційних конкурентів; загальна характеристика умов роботи конкурентів (джерела сировини та комплектуючих, наявність постачально-збутової мережі та ін.); загальна характеристика обігу продукції конкурентів (обсяг пропозиції, якість, ціни, сервіс, розрахунки та ін.); ступінь розвитку ринкової інфраструктури (транспорт, склади, мережі, зв'язки та ін.); ступінь розвитку комерційної інфраструктури (біржі, оптові торги, аукціони, посередники); надання консультацій з питань комерційної діяльності, впровадження, розвиток та/або аналіз перспективних видів діяльності; дослідження кон'юнктури ринку; аналіз порядку взаємодії Замовника з покупцями та/або постачальниками, методів продаж; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній по відношенню до Товару; вивчення попиту на Товар, аналіз динаміки попиту; проведення промоакцій, рекламних кампаній за участю представників Замовника. Строк надання послуг: усі зазначені у пункті 1.1. цього Договору послуги Виконавець надає Замовникові на постійній основі, безперервно протягом строку дії Договору.

Згідно п. 2.1 - п. 2.3 Договору №01-08/К, Виконавець зобов'язаний: надавати послуги, передбачені даним Договором, якісно та протягом строку дії даного Договору; зберігати конфіденційною всю інформацію, отриману від Замовника, та від третіх осіб для Замовника, в зв'язку з виконанням цього Договору; у разі виникнення обставин, які перешкоджають належному виконанню своїх обов'язків за цим Договором, негайно повідомити про це Замовника; Підписувати та надавати Замовнику акти приймання наданих послуг. Звіти та інші важливі для проекту документи, що надаються Виконавцем, стають власністю Замовника і можуть використовуватись компанією Замовника та асоційованими компаніями, включаючи консультантів Замовника з маркетингу, реклами та інших авторизованих консультантів та радників. Виконавець повинний зберігати дані, що стосуються дослідження (звіти, опитувальники, анкети, бази даних, аудіо/ відео матеріали...), два роки після закінчення дослідження, незалежно від того, комп'ютеризоване воно чи ні. Протягом зазначеного терміну Виконавець несе повну відповідальність за збереження та конфіденційність всіх матеріалів. Після двох років усі матеріали можуть бути знищені Виконавець без згоди Замовника. На вимогу Замовника матеріали можуть зберігатись і більший термін, якщо тільки Замовник погоджується сплачувати повну вартість зберігання.

Крім того, Суд звертає увагу, що банківські виписки (стор.60-61, Додатку 2) та податкові накладні (стор.58-59, Додатку 2) належним чином не засвідчені Позивачем.

Крім того, між Позивачем (Боржник), ТОВ «Кастом-Контракт» (Первісний Кредитор) та ТОВ «Вінтлес ТМ» (Новий Кредитор) було укладено Договір відступлення прав вимоги №1511-01 від 15.11.2010 р.

Згідно п. 1- п. 4 Договору №1511-01, В порядку та на умовах, визначених цим Договором, ПЕРВІСНИЙ КРЕДИТОР передає, а НОВИЙ КРЕДИТОР приймає на себе право вимоги, що належить ПЕРВІСНОМУ КРЕДИТОРУ, і стає кредитором ТОВ «Богдан-Індустрія» за Договором № 01-08/К від 02 серпня 2010р. (далі за текстом Основний Договір), укладеним між ПЕРВІСНИМ КРЕДИТОРОМ і БОРЖНИКОМ. За цим Договором з моменту його укладення НОВИЙ КРЕДИТОР одержує право (замість ПЕРВІСНОГО КРЕДИТОРА) вимагати від БОРЖНИКА належного виконання зобов'язань, взятих ним (Боржником) на себе за Основним договором, в частині отримання від Боржника оплати на суму 425 000,00 (чотириста двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) грн. ПЕРВІСНИЙ КРЕДИТОР повинен передати НОВОМУ КРЕДИТОРУ всі документа, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення та на підтвердження боргу в термін до _____. Відступлення права вимоги на суму 425 000,00 (чотириста двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) грн., що є борговим зобов'язанням Боржника здійснюється ПЕРВІСНИМ КРЕДИТОРОМ в рахунок погашення свого боргу перед НОВИМ КРЕДИТОРОМ.

Позивач зазначає, що зобов'язання сторін були виконані в повному обсязі за Договором №01-08/К та надано суду на підтвердження наступні документи: Акт приймання-передачі наданих послуг №72 від 15.11.2010 р. на суму 138 000 грн. з ПДВ, Акт приймання-передачі наданих послуг №81 від 16.11.2010 р. на суму 217 000 грн.; Акт приймання-передачі наданих послуг №88 від 16.11.2010 р. на суму 70 000,00 грн.; податкова накладна від 16.11.2010 р. №111601; податкова накладна від 15.11.2010 р. №111501;банківська виписка від 16.11.2010 р. на суму 165 000 грн.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні звіти в яких визначено конкретно визначено кон'юнктуру ринку комерційного автомобільного транспорту, відсутні докази надання консультацій з питань комерційної діяльності та яким чином надавалися дані послуги, докази впровадження перспективних видів діяльності, відсутні докази впровадження перспективних видів діяльності, відсутні докази формування інформаційного банку даних, докази, яким чином впроваджувалися та передавалися отримані послуги по договору та Актам приймання-передачі.

Між Позивачем (Замовник), з одного боку, та ФОП ОСОБА_4, з іншого боку, було укладено Договір №1 про надання юридичних послуг від 03.01.2011 р. (надалі по тексту Договір №1).

У відповідності до п. 1.1 Договору №1, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити визначені цим Договором юридичні послуги щодо: Надання консультацій та підготовки документів правового характеру; Захисту інтересів Замовника або клієнтів останнього в будь-яких органах державної влади, органах місцевого самоврядування на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України.

Згідно п. 2.1 - п. 2.3 вищезазначеного Договору, на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов'язується надати Замовнику наступні юридичні послуги: Надання усних чи письмових консультацій з питань регулювання певних відносин чинним законодавством України, в тому числі порядку здійснення певних правочинів; Складання проектів договорів, претензій, скарг, а також інших документів правового характеру; Складання проектів позовних заяв, скарг, заяв, клопотань та інших документів, передбачених процесуальним законодавством України; Здійснення аналізу відповідності чинному законодавству документів та їх проектів. Захист інтересів Замовника або клієнтів останнього в органах судової влади (представництво Замовника та його клієнтів в загальних, господарських та адміністративних судах України). Юридичні послуги, передбачені пунктом 2.1 цього договору (далі - юридичні послуги), надаються Замовнику на підставі усного чи письмового замовлення, в якому вказується: Перелік конкретних юридичних послуг, які просить надати Замовник, Орієнтовний термін надання юридичних послуг, Інші питання, які стосуються надання юридичних послуг. Замовлення Замовника на надання Виконавцем юридичних послуг повинно бути стверджено останнім. Вказане затвердження здійснюється Виконавцем в усній чи письмовій формі і означає його згоду на надання юридичних послуг (приймання їх до виконання в обсязі та на умовах, вказаних у замовленні.

Суд звертає увагу, що Позивачем не надано до суду доказів виконаних робіт, звітів, в яких визначено обсяг наданих послу, докази представлення інтересів Товариства контрагентом в судах в правоохоронних органах, доказів готування проектів документів, доказів здійснення захисту та надання консультацій Товариству.

Також, між Позивачем (Замовник), з одної сторони, та ТОВ «ВІКРЕЙД ЛТД», з іншої сторони, було укладено Договір №87 від 05.10.2010 р. (надалі по тексту Договір №87).

У відповідності до п. 1.1. , п. 1.2 Договору №87, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з питань управління та комерційної діяльності, а саме:надання консультацій з питань комерційної діяльності; надання консультація в сфері ЗЕД; митне супроводження комерційної діяльності; складання зовнішньоекономічних контрактів; акредитація на ВМО; отримання необхідних сертифікатів, дозволів, висновків. Строк надання послуг: усі зазначені у пункті 1.1. цього Договору послуги Виконавець надає Замовникові на постійній основі, безперервно протягом строку дії Договору.

Відповідач зазначає, що в Акті прийому-передачі послуг від 20.12.2010 року зазначено, що Виконавцем були проведені такі послуги - надання питань з комерційної діяльності, надання консультацій в сфері ЗКД. митне супроводження комерційної діяльності, складання зовнішньоекономічних контрактів.

Суд звертає увагу, що Позивачем не надано суду доказів виконання робіт, а саме, звітів в яких конкретно зазначені які консультації були надані підприємству по комерційних та зовнішньоекономічних питаннях, які зовнішньоекономічні контракти були складені ТОВ «ВіктрейдЛТД», та яке митне супроводження було здійснено виконавцем (відсутні довіреності, договори) відсутня первина документація в матеріалах справи.

Між Позивачем (Замовник), з одного боку, та ТОВ «ТОП СЄО» (Виконавець), з іншого боку, було укладено Договір №28/07 про виготовлення та розміщення рекламних матеріалів на радіо від 28.07.2011 р. (надалі по тексту Договір №28/07).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.3 Договору №28/07, Замовник, що діє в інтересах своїх клієнтів, доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги з виготовлення та розміщення Рекламних матеріалів Замовника в ефірі радіо станцій, вказаних в Додатках (далі - Радіостанція), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги в строки та на умовах, передбачених цим Договором та Додатками до Договору. Цей договір є довгостроковим і базовим, умови виготовлення та розміщення рекламних матеріалів, включаючи назву радіостанції, період виходу, графік виходу рекламних матеріалів, вартість, строк та порядок оплати, найменування рекламних матеріалів, інші умови містяться в Додатках до цього Договору, який може оформлятися також у вигляді Медіа - плану, та складає його невід'ємну частину після підписання уповноваженими представниками Сторін. Виконавець підтверджує та гарантує, що має всі повноваження для виготовлення та розміщення рекламних матеріалів на каналі радіомовлення.

Згідно п. 2.1 - п. 2.5 вищезазначеного Договору, Для виготовлення та розміщення Реклами Замовник направляє Виконавцю Заявку на виготовлення та розміщення реклами у вигляді підписаного уповноваженим представником Замовника медіа-плану, а також надає Рекламний матеріал, який повинен відповідати технічним вимогам, та вимогам законодавства України. Замовник також ~ зобов'язується на вимогу Виконавця надати всю документацію, необхідну для виготовлення та розміщення Реклами, передбачену діючим законодавством України. На підставі отриманої Заявки (медіа-плану), Сторони підписують відповідний Додаток до Договору в якому вказуються узгоджені Сторонами умови виготовлення та розміщення рекламних матеріалів, включаючи назву радіостанції, період виходу, графік виходу рекламних матеріалів, вартість, строк та порядок оплати, інші умови. Допускається підписання Сторонами Додатку без попереднього отримання від Замовника Заявки. Вказані в п.2.1. матеріали та документація надаються та підписуються Замовником не менш ніж за 2 (два) календарних дні до дати початку рекламної кампанії. У випадку виявлення Виконавцем недоліків в Рекламних матеріалах, які унеможливлюють виготовлення та розміщення рекламних матеріалів, Виконавець зобов'язується повідомити Замовника про такі недоліки протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту надання матеріалів Замовником. Засвідченням факту належного виконання послуг за цим Договором є Акт приймання-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками Сторін після надання послуг за відповідним Додатком та надання Виконавцем ефірної довідки (якщо тільки Сторонами не домовлено про іншу форму звіту). Виконавець направляє Замовнику два екземпляри Акта приймання-передачі виконаних послуг. Замовник зобов'язаний повернути підписаний екземпляр Акта протягом 15 робочих днів з моменту отримання, або у вказаний термін направити Виконавцю мотивовану відмову. Якщо Замовник буде мати зауваження або заперечення відносно об'єму або якості наданих послуг, він зобов'язаний письмово повідомити про це Виконавця в письмовій формі протягом десяти календарних днів з моменту закінчення кожного місяця, в якому відбувалося виготовлення та розміщення рекламних матеріалів.

Позивач зазначає, що зобов'язання виконані належним чином та в повному обсязі та надано наступні документи: Додаток №1, податкову накладну, банківську виписку.

Відповідач зазначає наступне: «До перевірки не надано додатки до зазначеного вище договору. ТОВ «Богдан-Індустрія» направлено запит №3813/10/26-56-22-04-15 від 17.09.2013 про надання пояснень з документальним підтвердженням щодо підстав використання в господарській діяльності торгових марок та відображення в податковому обліку витрат на рекламу, маркетинг та просування торгових марок. Згідно отриманої відповіді №545 від 19.09.2013 (вх.. ДПІ №7846/10 від 19.09.2013) додатки до Договору №28/7 від 28.07.2011 з ТОВ «ТОП СЕО» не надано. В податковому обліку суму відображено у рядку 06 Декларації «Інші витрати (сума р.06.1- 06.6)» за 2-3 квартал 2011 року у сумі 90440 грн.».

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні Заявки, медіа-плани, що не дає можливості визначити які умови виготовлення та розміщення рекламних матеріалів, період виходу, графік виходу рекламних матеріалів, вартість, строк та порядок оплати, інші умови, зв'язок з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Також, між ТОВ «Бізнес Радіо Груп» (Виконавець), з одного боку, та Позивач (Замовник), з іншого боку, було укладено Договір №133/01-1 про надання рекламних послуг від 12.07.2012 р. (надалі по тексту Договір №133/01-1).

У відповідності до п. 2.1 - п. 2.2 Договору № 133/01-1, Замовник доручає і оплачує, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по розміщенню рекламних матеріалів у своєму ефірі у відповідності до умов даного Договору та Додатків до нього. Умови розміщення реклами в ефірі радіостанції (період та загальний час трансляції, вид та тривалість рекламних матеріалів тощо) зазначаються в додатках до цього Договору, що являються його невід'ємною частиною.

Згідно п. 3.1 - п. 3.2 Договору №133/01-1, Замовник має право: за письмовим погодженням з Виконавцем, змінити строки розміщення Рекламних матеріалів, викладені в відповідному Додатку, шляхом внесення до нього змін у письмовій формі, які повинні бути підписані повноважними представниками Сторін, але не пізніше ніж за 3 дні до виходу; замовити виготовлення звукової заставки Виконавцем, з попереднім наданням рекламної інформації; відхиляти проекти Рекламних матеріалів, що виготовляються Виконавцем, з наступним наданням відповідних письмових пояснень та зауважень. У випадку невмотивованого відхилення Замовником виготовлених Виконавцем Рекламних матеріалів, Виконавець не розміщує такі матеріали до повного врегулювання питання, при цьому Виконавець звільняється від відповідальності за нерозміщення (порушення графіків розміщення) Рекламних матеріалів. Притримати оплату послуг Виконавця у випадку наявності невиконаних зобов'язань останнього перед Замовником. Замовник зобов'язаний: не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до початку розміщення в ефірі Радіостанції реклами, надати Виконавцю Рекламні матеріали; не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до початку розміщення, надати Виконавцю відповідну рекламну інформацію, якщо за дорученням Замовника Рекламні матеріали виготовляються Виконавцем; надати Виконавцю, без попереднього запиту та до початку розміщення Рекламних матеріалів в ефірі Радіостанції, копію відповідного сертифікату, ліцензії, дозволу або іншого документу, встановленого чинним законодавством, якщо Товари та/або Послуги, що рекламуються, підлягають обов'язковій сертифікації та/або якщо їх виробництво/ надання/ розповсюдження в будь-якій формі потребує спеціального дозволу, ліцензії та ін. Якість і зміст Рекламних матеріалів повинні відповідати встановленим технічним вимогам та формату мовлення Радіостанції, тривалість Рекламних матеріалів не повинна перевищувати хронометраж, зазначений у Додатку; прийняти надані послуги Виконавця відповідно до умов цього договору; оплатити послуги Виконавця в порядку, визначеному за цим Договором; не порушувати та дотримуватися Закону України «Про захист суспільної моралі», зокрема: заборону розміщення та поширення в телекомунікаційних мережах продукції, що завдає шкоди суспільній моралі, а також про встановлені законодавством обмеження щодо обігу продукції еротичного характеру.

Позивач зазначає, що зобов'язання виконані належним чином та в повному обсязі та надано наступні документи: Додатки № 1- №6, податкові накладні, банківську виписку.

Відповідач зазначає наступне: «До перевірки не надано додатки до зазначеного вище договору (які є обов'язковими, відповідно до умов самого Договору). ТОВ «Богдан-Індустрія» направлено запит №3813/10/26- 56-22-04-15 від 17.09.2013 про надання пояснень з документальним підтвердженням щодо підстав використання в господарській діяльності торгових марок та відображення в податковому обліку витрат на рекламу, маркетинг та просування торгових марок. Згідно отриманої відповіді №545 від 19.09.2013 (вх.. ДПІ №7846/10 від 19.09.2013) додатки до Договору №133/01-1 від 12.07.2012 з ТОВ «Бізнес Радіо Груп» не надано.

Крім того, за результатами перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунках 12, 6852 (по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес Радіо Груп»), відсуне відображення в бухгалтерському обліку оприбуткування нематеріального активу у вигляді отриманих аудіо та відео роликів.

В податковому обліку суму відображено у рядку 06 Декларації «Інші витрати (сума р.06.1 - 06.6)» за 2012 рік у сумі 149790 грн.».

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні Заявки, медіа-плани, що не дає можливості визначити які умови виготовлення та розміщення рекламних матеріалів, включаючи назву радіостанції, період виходу, графік виходу рекламних матеріалів, вартість, строк та порядок оплати, інші умови, зв'язок з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Між Позивачем (Замовник), з одного боку, та ТОВ «Об'єднані технології виставкових систем та інтер'єрів», з іншого боку, було укладено Договір №10/50 від 08.05.2012 р. (надалі по тексту Договір №10/50).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.2 Договору №10/50, за даним Договором Виконавець на свій ризик та за завданням Замовника зобов'язується виконати в порядку та на умовах даного Договору наступні роботи: Перший етап: у строк до 08.05.2012р. Виконавець зобов'язується розробити дизайн для оформлення виставкової експозиції «Great Wall» загальною площею 550 кв.м., при умові надання та не змінення Замовником всієї необхідної інформації щодо фірмової стилістики бренду «Great Wall» розміщення виставкової площі на виставці та іншої технічної інформації. Для виконання Першого етапу робіт Замовник зобов'язується письмово узгодити проект виготовлений Виконавцем протягом 3-х календарних днів з моменту отримання проекту або в той же термін надати мотивовану відмову від затвердження. Другий етап: у строк до 22.05.2012р.: виготовити елементи конструкцій у повній відповідності з погодженим дизайном оформлення виставкової експозиції «Great Wall». Перелік елементів конструкцій для оформлення виставкової площі, вказаної відповідно у Додатках № 1, № 2 які є невід'ємними частинами цього Договору; власними силами та коштами виконати доставку, розвантаження та складування елементів конструкцій оформлення виставкової експозиції «Great Wall» на місці проведення виставки "SІА 2012", що відбудеться з 23.05.2012 р. по 27.05.2012 року за адресою: м. Київ, Броварський пр-т, 15, Міжнародний виставковий центр (далі - Виставка). Усі ризики пов'язані з виконанням умов даного пункту Договору несе Виконавець; виконати роботи з монтажу елементів конструкцій оформлення виставкової експозиції «Great Wall» при умові виконання Замовником п.п. 3.2.1, З.2.2., 5.2.1 та 5.2.2, за адресою: м. Київ, Броварський пр-т, 15, Міжнародний виставковий центр. Третій етап: у строк до 29.05.2012р. виконати роботи з демонтажу елементів конструкцій оформлення виставкової експозиції «Great Wall» після закінчення Виставки у терміни, встановлені організатором Виставки. При умові виконання Замовником п.3.2.3. Виконавець залишає за собою право вносити незначні правки в узгоджений дизайн-проект після розробки остаточних креслень та проведення необхідних розрахунків. Будь-які правки Виконавець зобов'язується попередньо узгоджувати із Замовником.

Позивач зазначає, що зобов'язання виконані належним чином та в повному обсязі та надано наступні документи: Додатки, Акти надання послуг, податкові накладні, банківську виписку.

Відповідач зазначає наступне: «Згідно даних ІС «Податковий блок» «Система співставлення» ТОВ «ОБ'ЄДНАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИСТАВКОВИХ СИСТЕМ ТА ІНТЕР'ЄРІВ» перебуває у стані 7-до ЄДР внесено запис про відсутність відомостей про місцезнаходження, який був актуальним на період здійснення взаємовідносин з ТОВ «Богдан Індустрія», а саме, травень 2012 року.

Директором, головним бухгалтером та засновником є одна особа ОСОБА_7 (іден.номер НОМЕР_1).

Свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.10.12 за ініціативою податкової у зв'язку з станом 7-до ЄДР внесено запис про відсутність відомостей про місцезнаходження.

В податковому обліку суму відображено у рядку 06 Декларації «Інші витрати (сума р.06.1- 06.6)» за 2012 рік у сумі 400344 грн.».

Крім того, між ФОП ОСОБА_8 (Виконавець), з одного боку та Позивач (Замовник), з іншого боку було укладено Договір №006/412 про розміщення даних в мережах Інтернету від 05.03.2012 р. (надалі по тексту Договір №006/412).

У відповідності до п. 1.1 Договору №006/412, Замовник долучає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з розміщення інформації Замовника в мережі Інтернет,а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати послуги Виконавця згідно з умовами цього Договору та Додатків до нього з 05.03.2012 р. по 28.02.2013 р. Розміщення даних Замовника в мережі Інтернет в кількості до 2 шт. щомісяця на головній сторінці сайту http://www.autoconsulting.ua з 05.03.2012 р. по 28.02.2013 р. Розміщення даних в мережі Інтернет на головній сторінці сайту http://www.autoconsulting.ua в кількості до 8 шт. в місяць з 05.03.2012 р. по 28.02.2013 р.

Згідно п. 2.1 - п. 2.4 Договору №006/412, Замовник має право: Здійснювати загальний контроль за виконанням умов цього Договору та Додатків до нього. Письмово інформувати Виконавця про виявлені недоліки в розміщенні інформації Замовника. Обов'язки Замовника: Сплачувати вартість послуг Виконавця в строки та на умовах, передбачених цим Договором та Додатками до нього. Надавати Виконавцю інформацію в електронному вигляді, у відповідності з вимогами, необхідними для розміщення її в мережі Інтернет, а також у відповідності з вимогами чинного законодавства України. При належному виконанні Виконавцем своїх обов'язків за цим Договором та Додатками до нього приймати надані послуги згідно з відповідними Актами здачі/прийому. Замовник гарантує: наявність авторських прав на інформацію або дозволу власника авторських прав на неї, що не порушує будь-чиїх прав власності, а також достовірність інформації. Замовник несе відповідальність за недостовірність інформації, неправомірне та недобросовісне використання Замовником в інформації товарного знаку, логотипу, імені або інших авторських прав. Замовник гарантує, що ні зміст ї інформації, ні її розповсюдження не порушують чинного законодавства України. Замовник зобов'язується звільнити Виконавця від будь-яких позовів, претензій або збитків, які можуть виникнути у останнього в зв'язку з розміщенням інформації Замовника. В випадку виникнення в зв'язку з розміщенням інформації Замовника претензій, спорів, застосування штрафних санкцій з боку третіх осіб або контролюючих органів, Замовник розглядає та вирішує ці питання самостійно, без залучення Виконавця, а також компенсує Виконавцю в повному об'ємі усі збитки або витрати, які виникли внаслідок пред'явлення таких претензій/вимог та ін. Виконавець зобов'язується: Виконавець бере на себе обов'язки розмістити надану Замовником інформацію в мережі Інтернет на сайтах, вказаних у пунктах 1.1.1-1.1.2. цього Договору та/або у Додатках до нього, в термін не більше одного робочого дня з моменту їх отримання від Замовника і на умовах, що передбачені цим Договором та Додатками до нього. Виконавець зобов'язується здійснювати контроль за умовами розміщення інформації Замовника відповідно до умов Договору та конкретних Додатків до цього Договору. Виконавець має право укладати Договори та проводити розрахунки з власниками веб-сайтів, а також з третіми сторонами, які залучаються Виконавцем для виконання умов цього Договору та Додатків до нього.

Позивач зазначає, що зобов'язання виконані належним чином та в повному обсязі та надано наступні документи: Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, банківську виписку.

Відповідач зазначає наступне: «З метою перевірки отриманої інформації щодо реальності розміщення рекламної інформації здійснено спробу зайти на сайт www.autoconsulting.ua та встановлено відсутність даного сайту.

ТОВ «Богдан-Індустрія» направлено запит №3813/10/26-56-22-04-15 від 17.09.2013 про надання пояснень з документальним підтвердженням щодо підстав використання в господарській діяльності торгових марок та відображення в податковому обліку витрат на рекламу, маркетинг та просування торгових марок. Згідно отриманої відповіді №545 від 19.09.2013 (вх.. ДПІ №7846/10 від 19.09.2013) інформаційні звіти, щодо дослідження ринку легкових автомобілів в Україні за 1 квартал 2012р. , які складені ФОП «ОСОБА_8» на виконання умов договору №006/412 від 05.03.2012 не надано. В податковому обліку відображено у рядку 06 Декларації «інші витрати (сума р.06.1- 06.6)» у сумі 166990 грн.».

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази передання матеріалів для розміщення на Інтернет сайті, що в свою чергу не можливо встановити, які саме послуги були замовлені та виконані і в якому обсязі.

Крім того, Відповідач зазначає наступне: «Згідно наданої інформації взаємовідносини з покупцями виникли з поставки продукції до моменту укладення договорів про надання послуг з розміщення реклами ТМ «LIFAN», «GREAT WALL».

Таким чином з укладенням договору про надання послуг з розміщення реклами ТМ «LIFAN», «GREAT WALL», результатом якого мало бути залучення нових, відмінних від існуючих покупців продукції, не спричинило залучення нових покупців.

Понесення платником податків витрат з розміщення реклами не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність, оскільки господарські операції між суб'єктами господарювання - покупцями ТОВ «Богдан-Індустрія» не є наслідком рекламних акцій ТМ «LIFAN», «GREAT WALL», а є наслідком виконання підприємствами взаємних зобов'язань за договорами купівлі-продажу продукції. Так господарські відносини між контрагентами з реалізації товару виникли до надання послуг з реклами.

Отже, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь (прибуток,:дохід) від придбаних послуг. За відсутності останнього, немає підстав для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Компанія повинна мати ліцензійний договір на право його використання, а також документ про міжнародну реєстрацію такого логотипу/торгової марки.

Перевіркою, на підставі аналізу картки рахунку 12 «нематеріальні активи», встановлено відсутність на балансі підприємства зареєстрованої торгової марки ТМ «LIFAN», «GREAT WALL», крім того до перевірки не надано документів, які б підтверджували право на використання зазначеної торгової марки у господарській діяльності ТОВ «Богдан-Індустрія» (зокрема ліцензійні договори (контракти), дозволи на використання або придбання торгової марки).

ТОВ «Богдан-Індустрія» направлено запит №3813/10/26-56-22-04-15 від 17.09.2013 про надання пояснень з документальним підтвердженням щодо підстав використання в господарській діяльності торгових марок та відображення в податковому обліку витрат на рекламу, маркетинг та просування торгових марок. Згідно отриманої відповіді №545 від 19.09.2013 (вх. ДПІ №7846/10 від 19.09.2013) надано:

Ексклюзивну дистриб'юторську угоду з Компанією GREAT WALL MOTOR COMPANY LIMITED (від 01.03.2011 р. згідно «ст. XII Защита интеллектуальной собственности п.1 на перид действия настоящего Соглашения Сторона А наделяет Сторону Б правом использовать торговую марку Сторони А (смотреть Список Торговых марок в Приложении Д) для реализации и обслуживания Автомобилей и/или Запасных частей.». Термін дії угоди по 28.02.2016р.

Проте згідно наданого Свідоцтва на знак для товарів і послуг №70091, яке зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 15 грудня 2006р. Власником ТМ «GREAT WALL» є ГРЕЙТ УОЛ ОТЕМЕБІЛ ХОЛДІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД (115 Саус Гонгнон Ейв Еаодін, Хебей 071000. Китай (СN).

Згідно виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг від 25.02.2009 №70091 щодо Зміни імені або повного найменування і/або адреси власника свідоцтва на знак для товарів і послуг, чи змін» особи власника свідоцтва на знак для товарів і послуг:

Власник: ГРЕЙТ УОЛ МОУТЕ КОМПАНІ ЛІМІТЕД (2266 Чаоян Саут Стріт, Баодін, Хебей, Китай (СN).

Отже власником згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг №70091 є особа з іншою назвою ніж компанія з якою укладено Ексклюзивну дистриб'юторську угоду.».

Товариством укладено договори щодо забезпечення якісного надання інформації замовнику (перевірених, економічно обґрунтованих даних, вивчення ступеня розвитку інфраструктури, прогнозу стану кон'юнктури ринку, попиту на продукцію та перспектив його розвитку, визначення дійсних та потенційних конкурентів), на підтвердження виконання якого надано акти виконаних робіт та кошториси, які не містять інформації щодо змісту виконаних робіт та їх результатів, за конкретних цифрових даних на підтвердження проведених досліджень, посилань на інформаційні джерела, висновків виконавців про результати проведених робіт та як саме замовник зможе використовувати їх в господарській діяльності.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно абз. 11 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ніде ґавою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Позивачем та його контрагентом, обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Згідно п.9.1, п. 9.2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р. первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

У відповідності до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено «податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту…».

У відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ", а також, що "…у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами".

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, у зв'язку з отриманням послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Крім того, аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р., Вищий адміністративний суд України в Постанові від 20.02.2013 р. по справі №К9991/59409/12, Постанові від 27.03.2013 р. по справі №К/9991/56892/12, Постанові від 13.02.2013 р. по справі №К/9991/69822/12, Постанова від 22.06.11р. по справі К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. по справі К 9991/14602/11.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Згідно з пунктом 86.7 вказаної статті Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки, як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано, натомість, позивачем Акт перевірки було отримано, що ним не заперечується та заперечень з первісною документацією Позивачем Податковому органу надано не було.

Оскільки відповідачу не було надано в повному обсязі первинно бухгалтерських документів під час перевірки, судом вбачається правомірним висновок відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук