ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" січня 2014 р. м. Київ К/9991/43687/11
№ К/9991/43687/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Муравйова О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову Сумського окружного адміністративного від 05.04.2011
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011
у справі № 2а-1870/1133/11 Сумського окружного адміністративного суду
за позовом фізичної особи-підприємця (СПД) ОСОБА_4
до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (МДПІ)
про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Сумського окружного адміністративного від 05.04.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, СПД ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове, яким направити справу на новий розгляд.
Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що Роменської МДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010.
Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій та донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно з рішенням та податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 16.11.2010 № 735/1702/НОМЕР_1, про порушення позивачем статей 1,3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР).
На підставі акту перевірки від 16.11.2010 № 735/1702/НОМЕР_1 Роменською МДПІ 25.11.2010 прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 490605,00 грн. та податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29439,00 грн., у т.ч. основний платіж - 19626,00 грн. та 9813,00- штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до п.п. 2.3.1 ст. 2 Закону 168/97-ВР встановлено, що у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість), то така особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку.
Згідно із підпунктами 9.3, 9.4 статті 9 Закону 168/97-ВР особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у порядку, визначеному центральним податковим органом. Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 ст.2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.
Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
В судовому процесі встановлено факт неподання позивачем заяви до податкового органу про застосування спрощеної системи оподаткування у 2010 році, а отже, починаючи з 01.01.2010, позивач здійснювала підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування. З урахуванням того, що загальна сума виручки позивача від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, протягом 12 календарних місяців до 01.01.2010 сукупно становила 328380,00 грн., тобто перевищила 300000,00 грн., суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обов'язок позивача з моменту припинення застосування спрощеної системи оподаткування, а саме з 01.01.2010 зареєструватися платником ПДВ.
Відповідно до статті 1 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно пунктів 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
У судовому засіданні на підставі доказів, приєднаних до матеріалів справи, було встановлено факт продажу позивачем у І-ІІ кварталах 2010 року продовольчих товарів за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій.
Враховуючи викладені обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли юридично правильного висновку про правомірність прийнятих податковим органом 25.11.2010 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 490605,00 грн. та податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29439,00 грн.
Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного від 05.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська О.В. Муравйов
Судове рішення № 37187533, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1870/1133/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: