Ухвала суду № 37187527, 23.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року м. Київ К/9991/30158/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Горохівському районі Волинської області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011

у справі № 2а-18802/09/0370

за позовом Сенкевичівського споживчого товариства

до Державної податкової інспекції в Горохівському районі Волинської області

про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Сенкевичівське споживче товариство звернулось до Державної податкової інспекції в Горохівському районі Волинської області про визнання нечинним рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішенням суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем проведена перевірка господарської одиниці (позивача), що розташований за адресою: смт. Сенкевичівка, вул.Луцька, 42; за результатами перевірки складений акт № 0786/03/20/23/05384169 від 05.08.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: на місці здійснення розрахунків були відсутні накладні на деякі види товарів на загальну суму 494 грн. 00 коп.

За наслідками висновків вищезазначеного акту відповідачем було винесено рішення № 0000582308 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1943 грн., в тому числі 988 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі -Закон України №265/95-ВР).

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 21 Закону України №265/95-ВР передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.1.2. Правил оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (об'єднаннях) та установах системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), затверджених Постановою Правління Укоопспілки від 18.09.1997 року №153, споживчі товариства, споживспілки, їх власні і спільні підприємства, організації (об'єднання) та установи забезпечують оформлення і облік руху товарів та готівки своїми об'єктами роздрібної торгівлі і громадського харчування: магазинами, відділами, секціями, кіосками, буфетами, павільйонами, ларьками, автомагазинами шляхом складання і подання товарно-грошових звітів та ведення Книги надходження товарів.

Складання і подання товарно-грошових звітів та ведення Книги надходження товарів проводиться незалежно від того, як здійснюються розрахунки з членами споживчих товариств та іншими споживачами: через належним чином зареєстровані електронні контрольно-касові апарати, або без їх застосування.

Згідно з п.1.3. Правил для кіосків, ларьків, палаток, авто лавок, буфетів, кухонь тощо встановлено товарно-грошовий звіт про рух і залишки товарів, тари і грошових коштів форми №058, який матеріально відповідальні особи зобов'язані у встановлені строки і за відповідний період подавати в бухгалтерію підприємства.

Пунктом 2.1 Правил визначено, що матеріально відповідальні особи усіх обєктів роздрібної торгівлі подають в бухгалтерію товарно-грошові звіти з усіма документами, що підтверджують рух товарів, готівки та тари за звітний період. Товарно-грошові звіти подаються не менше 4 рази в місяць.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час перевірки на місці реалізації товарів перевіряючим була надана належним чином оформлена Книга надходження товарів Сенкевичівського споживчого товариства.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що Веселівське сільське споживче товариство облік товарних запасів проводило у встановленому законодавством порядку, а відтак висновок податкового органу про порушення позивачем п.12 Закону України №265/95-ВР не відповідає фактичним обставинам справи.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Горохівському районі Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011 у справі № 2а-18802/09/0370 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Горохівському районі Волинської області відхилити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2011 у справі № 2а-18802/09/0370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко