Ухвала суду № 37185611, 10.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2013 рокусправа № 2а/0470/15690/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 (довіреність від 26 вересня 2013 року),

відповідача: - Туркіної А.С. (довіреність від 30 серпня 2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року

у справі № 2а/0470/15690/11

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 листопада 2011 року № 0001211720.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 139-142).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що при винесенні податкового повідомлення-рішення відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства України.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, не погодившись з постановою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та проігноровано те, що витрати по маркетинговим послугам здійснено у зв'язку із веденням господарської діяльності, з метою просування товару на споживчому ринку та на виконання договору, укладеного з приватним підприємством «Сіонбуд».

Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

На підставі клопотання про заміну сторони його правонаступником, в судовому засіданні допущено процесуальне правонаступництво Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Представник Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області заперечує проти апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників апелянта та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 13 серпня 2002 року та перебуває на обліку, як платник податків, в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції.

Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 04 листопада 2011 року №1233/172.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 13599,84 грн.

За результатами перевірки Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 17листопада 2011 року № 0001211720, яким донараховано податок на додану вартість у розмірі 13599,84 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3399,96 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та приватним підприємством «Сіонбуд» укладено договір про надання маркетингових робіт №11-08 від 11 серпня 2010 року. За умовами договору приватне підприємство «Сіонбуд» зобов'язано провести роботи по дослідженню ринку збуту та закупок (придбання) кабельно-провідникової, електротехнічної, електроізоляційної продукції. У свою чергу фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зобов'язана прийняти зазначені послуги та оплатити їх.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозоли адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до підпунктів 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам та такі, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Виходячи з вищенаведеного, для віднесення до складу валових витрат в податковому обліку необхідна наявність документальних доказів, що підтверджують, зокрема, факт отримання послуг та одночасно безпосередній прямий зв'язок витрат по оплаті таких послуг з власною діяльністю платника, направленою на отримання доходу.

Між тим, позивачем не надані документи, що підтверджують зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю підприємства, їх необхідність для комплексного процесу господарської діяльності, яка направлена на отримання доходу. В ході перевірки підприємством не доведено економічну ефективність отриманих послуг, їх отримання не призвело до збільшення обсягів продажу в порівнянні з попереднім періодом.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованих висновків, що відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 17 листопада 2011 року № 0001211720.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим