Ухвала суду № 371830, 11.09.2006, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

2005 року місяця вересня «11» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого-судді: Філатової Є.В.

Суддів: Горбань В.В.

Євдокимової В.В.

При секретарі: Савенко В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Ялтинської міської ради про усунення перешкод в користуванні, відшкодування моральної шкоди, частковому скасуванні рішення виконкому Ялтинської міської ради, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні ним права користування належним йому на праві приватної власності сараєм, визнання частково недійсним рішення виконкому Ялтинської міської ради, відшкодування моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що згідно договору купівлі - продажу від 5.03.2003 року він являється власником квартири АДРЕСА_1. Також йому належить 1/12 частка сараю літера «У», що знаходиться за вказаною адресою. В осені 2003 року відповідачка самочинно збудувала два приміщення, площею 20,7 кв.м. та 6 кв.м., які безпосередньо примикають до його сараю літер «У». Незважаючи на заперечення більшості жильців дома, 15.04.2004 року Ялтинський міськвиконком прийняв рішення, яким дозволив реєстрацію самочинно зведених будівель - кухні літер «О», сараю літер «Н». ОСОБА_2 в якості криши для будівель використала дерев'яні рами зі склом, встановивши їх частково на кришу сараю «У». ОСОБА_1 вважає, що відповідачка та виконком порушили його право власності на сарай, оскільки внаслідок прибудови до його зовнішньої стіни, позивача позбавлено можливості ремонтувати цю стіну. Також він не може ремонтувати кришу сараю. Просить визнати рішення Ялтинського міськвиконкому від 15.04.2004 року недійсним, усунути перешкоди в здійсненні права власності 1/12 часткою сараю літер «У» шляхом знесення кухні літер «О», сараю літер «Н-1», стягнути на його користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Рішенням Ялтинського міського суду від 17 червня 2005 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Ялтинської міської ради про усунення перешкод в користуванні, відшкодуванні моральної шкоди, частковому скасуванні рішення відмовлено.

Справа № 22-6196/2006 р Головуючий в 1 інстанції Бондаренко Г.М.

Доповідач Горбань В.В.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин, які мають суттєве значення для справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вони не обґрунтовані, оскільки позивач не довів у суді порушення його прав як власника щодо користування 1/12 часткою сараю літер „У" відповідачами.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалами справи, фактичним обставинам і вимогам закону.

Відповідно до статті З ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 393 ЦК України та ст. 57 Закону України „Про власність" правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Оскаржуєме позивачем рішення виконкому Ялтинської міської ради НОМЕР_1, яким дозволено ОСОБА_2 реєстрацію самочинно зведених будівель-кухні літер „О" та сараю літер „Н" прийняте згідно зі ст. 31 Закону України „Про місцеве самоврядування" органом місцевого самоврядування в межах його компетенції і не порушує прав ОСОБА_1 як співвласника сараю літер „У".

Згідно з ч. З ст. 10 ЦПК України позивач не надав доказів в обгрунтування своїх позовних вимог, що оспорюванним рішенням органу місцевого самоврядування порушені його права власника і створені перешкоди в користуванні його власністю, тобто сараю літер „У".

При розгляді справи судом першої інстанції також не встановлено і позивачем не доведено обгрунтованість вимог в частині порушення його прав як співвласника сараю літер „У" збудованими ОСОБА_2. спірними спорудами.

Крім того, при розгляді даної цивільної справи колегією суддів була призначена будівельно-технічна експертиза, згідно висновків якої об'єднання двох рядів сараїв у один блок шляхом обладнання ОСОБА_2. приміщень у внутрішньому просторі не суперечить діючим будівельним та санітарним нормам і правилам. ОСОБА_1 як володарю 1/12 частки сараю літер „У" при обладнанні підсобних приміщень /сараю, кухні/ ОСОБА_2, не створені перешкоди в користуванні самим сараєм, доступ до внутрішніх приміщень якого є вільним. Дах над сараєм ОСОБА_1 знаходиться за рівнем більш вище покрівлі над кухнею ОСОБА_2 доступ для ремонту покрівлі над сараєм ОСОБА_1 вільний.

При обладнанні кухні і сараю літер „О" і „Н" ОСОБА_2. для ОСОБА_1 не створюються перешкоди у користуванні часткою сараю, тобто перешкод для проведення внутрішнього ремонту і ремонту покрівлі не має.

Даючи оцінку висновкам експерта колегія суддів з ними погоджується, вважає їх правильними, такими, що відповідають матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо необґрунтованості позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України позивач не надав доказів, які б могли спростувати висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що даний спір вирішений з порушенням ст. 42 ЗК України та ст. 358 ЦК України, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки  АДРЕСА_1 в м. Ялта не є співвласниками земельної ділянки, на якій розташований даний жилий будинок, тому їх згода щодо узгодження можливості забудови відповідачкою на даній земельній ділянці не є обов'язковою. Таке право належить власнику, яким є Ялтинська міська рада.

Інші доводи апеляційної скарги про те, що суд не з'ясував обставини справи та не дав належної оцінки доказам, а тому необгрунтовано відмовив у задоволенні позову є безпідставними. Колегія суддів вважає, що суд належно оцінив всі наявні по справі докази за правилами стхт. 11, 60 ЦПК України, повно з'ясував фактичні обставини і ухвалив рішення згідно норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 86 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 174 грн 40 коп.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судців

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2005 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз рахунок - № 35224001000218, ОКПО 26225794, Банк УДК в АРК, МФО 824026 витрати на проведення експертизи у сумі 174 грн 40 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.