Рішення № 37182678, 11.02.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 лютого 2014 р.

Справа № 902/1614/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Снігур О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження", с.Гатне Києво-Святошинського району Київської області

до:управління освіти та спорту Козятинської міської ради, м.Козятин Козятинського району Вінницької області

про стягнення заборгованості 308887,21 грн згідно договорів про надання послуг з теплопостачання

За участю представників:

позивача - Пузира О.Д. (довіреність №1 від 01.01.2014);

відповідача - Пахольчука В.О. (довіреність №3 від 02.01.2014).

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з управління освіти та спорту Козятинської міської ради заборгованості в сумі 308887,21 грн, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов'язань згідно договорів, з яких: 306244,28 грн - основний борг; 2642,93 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 02 грудня 2013 року порушено провадження у даній справі, судове засідання призначено на 23 січня 2014 року.

В зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 02 грудня 2013 року в судовому засіданні 23 січня 2014 року оголошено перерву до 28 січня 2014 року.

Ухвалю суду від 28 січня 2014 року розгляд справи відкладено на 11 лютого 2014 року з огляду на неявку до суду позивача та неподання ним витребуваних документів, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору.

Під час розгляду справи представник позивача обставини, що викладені в позовній заяві (вх.№1677/13 від 29 листопада 2013 року) підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач підписувати акт звірки взаєморозрахунків від 22 січня 2014 року на суму 306 244, 28 грн відмовився. Однак, в судовому засіданні представник відповідача з позовними вимогами погодився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія енергозбереження" (Позивач), починаючи з жовтня 2012 року здійснює постачання теплової енергії споживачам міста Козятин.

Рішеннями Виконавчого комітету Козятинської міської Ради № 477, 478 від 26.09.2012 року позивача було визнано виконавцем житлово-комунальних послуг з теплопостачання та встановлено тариф в розмірі 951,15 грн. з ПДВ за 1 Гкал. та 41,31 грн. за 1м.кв. загальної опалювальної площі на послуги з теплопостачання бюджетним та госпрозрахунковим установам, організаціям та підприємствам м. Козятина.

22 листопада 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження" (Постачальник) та Управлінням освіти та спорту Козятинської міської Ради (Споживач) було укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №ВК 12/20 (Договір).

Згідно п.1 договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води з параметрами, які відповідають температурному режиму.

Відповідно до п. 2.7 договору споживач зобов'язаний своєчасно, в установлений договором термін, оплачувати надані послуги (у разі наявності приладів обліку тепла - щомісячно знімати їх показники з представниками Постачальника , сплачувати вартість наданих послуг за цими показниками і діючими на цей час тарифами).

Кількість теплової енергії, яку відпускає Постачальник Споживачу визначається приладами обліку, зареєстрованими в Держстандарті і встановленими на межі розподілу теплових мереж Постачальника і Споживача. При відсутності приладів обліку, розрахунок за теплову енергію ведеться за загальною площею. Розрахунковим періодом є календарний місяць, плата за який проводиться не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим з врахуванням авансової проплати (п.п. 3.1., 3.2., 3.10.).

Термін дії даного Договору встановлено до 31.12.2013 року.

22 січня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження" (Учасник) та Управлінням освіти та спорту Козятинської міської Ради (Замовник) було укладено Договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №ВК 12/20 - про постачання та споживання теплової енергії (надалі - Договір про закупівлю).

Відповідно до п.1.1. договору учасник зобов'язується у 2013 році надати Замовникові послуги, зазначені у п.1.2. цього договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги .

Ціна договору становить 1 581 800, 00 грн без ПДВ з вартістю послуг 951, 15 грн. за 1 Гкал з ПДВ при наявності приладів обліку (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Згідно п.4.1. Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, після пред'явлення Учасником рахунка на оплату послуг (далі-розрахунок) та підписання Сторонами акта прийому-передачі наданих послуг.

Розділом 5 даного договору сторони визначили термін надання послуг: січень - грудень 2013 року.

Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за надані послуги (п.6.1.1. договору).

Відповідно до п.10.1. цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року та розповсюджується на відносини, що складаються з 22 січня 2013 року.

Для укладання даного договору було проведено відповідні тендерні процедури .

Протягом терміну дії договору про закупівлю №ВК-12/20 позивачем належним чином виконувались взяті на себе зобов'язання з теплопостачання вказаних управлінням об'єктів.

Відповідач систематично не виконував взяті на себе у п.1.1. Договору зобов'язання що до оплати отриманих послуг:

- станом на 01.03.2013 року та відповідно до акту звірки взаєморозрахунків Відповідач заборгував Позивачу 859 775, 08 грн.;

- станом на 22.04.2013 року та відповідно до акту звірки взаєморозрахунків Відповідач заборгував Позивачу 882 634, 11 грн.;

- станом на 28.05.2013 року та відповідно до акту звірки взаєморозрахунків Відповідач заборгував Позивачу 306 244, 28 грн.;

- станом на 17.09.2013 року та відповідно до акту звірки взаєморозрахунків Відповідач заборгував Позивачу 306 244, 28грн.;

Тобто відповідач не у повній мірі виконав, взяті на себе зобов'язання.

Протягом дії правовідносин між сторонами позивачем було надано послуг відповідачу на суму 1913281,19 грн, а останнім здійснено проплати на суму 1607036, 91 грн, таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги становить 306 244, 28 грн, що стверджується наявними у справі матеріалами, зокрема наданими позивачем актами прийому-передачі наданих послуг та рахунками (супровідний лист вх.канц.суду№08-46/59914 від 23 січня 2014 року).

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі договори №ВК12/20 від 22 листопада 2012 року та № ВК12/20 від 22 січня 2013 року є договорами постачання теплової енергії.

В силу ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст.276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України) .

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

У відповідності до п.1 та п.2 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Статтею 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що державне регулювання цін/тарифів базується на основних принципах, до яких, зокрема, належить нормативне регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 306244, 28 грн. заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню, відповідач з ними погодився, вони є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2642,93 грн 3 % річних, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Ухвалою суду від 02.12.2013 року позивача зобов'язано надати детальний обгрунтований розрахунок ціни позову, у т.ч. в частині нарахування 3% річних відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору із зазначенням застосованих методів, платіжних та товарно-розпорядчих документів з розбивкою по періодам і підписаний посадовими особами, які його склали; а також надати інші докази на підтвердження своїх вимог.

23.01.2014 року позивач із супровідним листом надав розрахунок ціни позову, в якому, зазначивши як "розрахунок 3% річних від простроченої суми" послався на ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 3.11 договору №ВК-12/20, за яким неустойка на прострочену суму нараховується протягом останніх шести місяців і зазначив іншу суму, ніж вказана в ппозовній заяві - 4520,17 грн.

Стаття 33 України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст.4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими в розумінні ГПК України є належно засвідчені копії або оригінали. Крім того, оригінали доказів подаються згідно ст. 36 цього ж Кодексу на вимогу суду.

У відповідності зі ст.115 ГПК України передбачена обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов суду на всій території України.

За вказаних обставин, враховуючи вказані розбіжності, суд вбачає, що позивач не подав належні документи, необхідні для вирішення спору в частині стягнення 3% річних. Тому суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування зазначеної суми. При цьому варто наголосити, що суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення позовних вимог, зокрема, періодів їх нарахування, а може тільки перевірити правильність розрахунку сум, що заявлені до стягнення, в межах періодів, що визначені позивачем, які в даному випадку встановити неможливо.

Неподання витребуваних доказів позбавляє суд можливості, у відповідності зі ст.ст. 43, 75 ГПК України, вирішити спір в частинах стягнення суми, на яку збільшився борг внаслідок трьох відсотків річних за наявними у справі матеріалами.

Суд також зауважує, що озивач в судовому засіданні 11.02.2013 року заявив про стягнення основної заборгованості в сумі 306244,28 грн., щодо стягнення 2642,93 грн. 3% річних пояснень суду не надав.

Враховуючи вищевикладене в його сукупності, позов в частині стягнення 2642,93 грн. 3% річних слід залишити без розгляду згідно п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" вказано, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи без поважних причин чи не направив свого представника в засідання господарського суду.

При цьому варто зазначити, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Відповідно до положень ч.5 ст.49 ГПК України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає частковому поверненню з урахуванням зменшення розміру позовних вимог та залишення позову без розгляду в частині стягнення 3% річних на підставі п.п. 1, 4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року

Керуючись п.5 ч.1 ст.81, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти та спорту Козятинської міської ради (22100, м. Козятин Вінницької області, вул. Червоноармійська, 57, код ЄДРПОУ 26031191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачальна компанія енергозбереження" (юридична адреса: 08160, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Гатне, вул.Доброго Дуба, 36; поштова адреса: 01032, м.Київ, а/с 120, код ЄДРПОУ 37813769) 306244,28 грн. основного боргу та 6124,88 грн відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Позов в частині стягнення 3% річних в сумі 2 642, 93 грн залишити без розгляду.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 17 лютого 2013 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу - ТОВ "Теплопостачальна Компанія Енергозбереження" (за адресами: 08160, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Гатне, вул.Доброго Дуба, 36; 01032, м.Київ, а/с 120);

4 - відповідачу - управлінню освіти та спорту Козятинської міської ради (22100, Вінницька область, м.Козятин, вул.Червоноармійська, 57)