Постанова № 37182210, 04.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 р. Справа №805/18023/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Аржанові К.С.,

за участі:

представника позивача Гороховського Є.М.,

представника відповідача Гац Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САВ - Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про часткове визнання незаконним, протиправним та скасування наказу №580 від 11.11.2013 року, визнання незаконними, протиправними дії, визнання незаконним та скасування рішення №02/203 від 27.11.2013 року, визнання незаконною та скасування постанови №220 р. від 18.11.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «САВ - Дістрибьюшн», звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконним, протиправним та скасування наказу №580 від 11.11.2013 року «Про проведення перевірки» начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Л.Р.Левчук, визнання незаконними, протиправними дії представників інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області щодо проведення позапланової виїзної перевірки магазину ТОВ «САВ - Дістрибьюшн», визнання незаконним та скасування рішення №02/203 від 27.11.2013 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визнання незаконною та скасування постанови №220 р. від 18.11.2013 року про накладення штрафних санкцій.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним, під час ознайомлення із направленням відповідача від 11.11.2013 року №02/326, було встановлено, що підставою для проведення перевірки є згода Держспоживінспекції України від 05.11.2013 року №5090-2-7/6. Не зважаючи на те, що ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» прямо передбачені підстави для здійснення позапланових заходів, зокрема звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, відповідач зазначив підставу проведення перевірки - згода Держспоживінспекції України від 05.11.2013 року №5090-2-7/6.

Позивач вважає, що правові підстави для проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки магазину ТОВ «САВ - Дістрибьюшн» були відсутні.

Також позивач вказує на те, що після початку позапланової перевірки відповідачем з'ясувалось, що фактичним предметом перевірки не є питання, які зазначені у депутатському зверненні народного депутата В.Б.Бойко щодо продажу контрафактної та не сертифікованої продукції у магазині «Фокстрот», а є питання, які зазначені у направленні від 11.11.2013 року №02/326 на проведення перевірки, а саме перевірка характеристик продукції та її відповідність вимогам Технічних регламентів. Позивач вважає, що дії відповідача, які пов'язані із проведенням позапланової виїзної перевірки магазину ТОВ «САВ - Дістрибьюшн», є незаконними, тому рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.11.2013 року №02/203 підлягає скасуванню.

Штрафні санкції за порушення позивачем п.2 ч.2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», як у відношенні особи, що ввела продукцію в обіг є безпідставними та незаконними. Позивач є виключно розповсюджувачем (продавцем) кінцевому споживачу (юридичним та фізичним особам) продукції, яка зазначена в акті перевірки характеристик продукції від 12.11.2013 року №02/254 та у рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.11.2013 року №02/203.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд частково визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ №580 від 11.11.2013 року, визнати незаконними, протиправними дії, визнати незаконним та скасувати рішення №02/203 від 27.11.2013 року, визнати незаконною та скасувати постанову № 220 р. від 18.11.2013 року.

До початку розгляду справи по суті позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив частково визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ №580 від 11.11.2013 року «Про проведення перевірки» начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Л.Р. Левчук в частині проведення перевірки магазину ТОВ «САВ - Дістрибьюшн», визнати незаконними, протиправними дії представників інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області щодо проведення позапланової виїзної перевірки магазину ТОВ «САВ - Дістрибьюшн», визнати незаконним та скасувати рішення №02/203 від 27.11.2013 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визнати незаконною та скасувати постанову № 220 р. від 18.11.2013 року про накладення штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що на виконання вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідачу перед початком проведення перевірки було надано копію направлення на проведення перевірки. Направлення містить підставу для проведення перевірки - згода Держспоживінспекції України від 05.11.2013 року №5090-2-7/6, а також зазначені питання перевірки: перевірка безпеки електричного та електронного обладнання, приладів, що працюють на газоподібному паливі. Посадовими особами інспекції було дотримано основні принципи і порядок здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності. Скориставшись наданим законом правом, народний депутат В.Б.Бойко звернувся із депутатським зверненням до Генеральної прокуратури України із листом від 11.10.2013 року №216-к, а Держспоживінспекція України вже на підставі листа Генеральної прокуратури України від 21.10.2013 року №07/1/3-16314-13 та депутатського звернення В.Б. Бойко надала вищевказану згоду на проведення позапланових заходів. Тобто у відповідача були всі підстави для проведення позапланових перевірок позивача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 06 грудня 2007 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, ідентифікаційний код юридичної особи 35625082, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №456852.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2013 року народний депутат України В.Б. Бойко звернувся із депутатським зверненням №216-к до Генерального прокурора України Пшонки В.П. з метою вжиття заходів прокурорського реагування для припинення порушень прав споживачів та здійснення перевірки торгівельної мережі магазинів побутової техніки "Фокстрот" на факт продажу контрафактної продукції та товарів, які не сертифіковані і заборонені для продажу в Україні.

В свою чергу Держспоживінспекція України на підставі листа Генеральної прокуратури України від 21 жовтня 2013 року № 07/1/3-16314-13 та депутатського звернення народного депутата України В.Б. Бойка від 11 жовтня 2013 року № 216-к доручила територіальним органам Держспоживінспекції України за списком здійснити позапланові заходи з перевірки продукції, яка реалізується в торгівельній мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду та захисту прав споживачів та доповісти про результати перевірок в термін до 11 листопада 2013 року, що підтверджується листом Держспоживінспекції України №5090-2-7/6 від 05.11.2013 року. У вказаному в додатку до зазначеного листа списку є магазин ТОВ «САВ - Дістрибьюшн», який розташований за адресою: м. Краматорськ, вул. Дворцова, 31.

Начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Л.Р. Левчук був прийнятий наказ №580 від 11.11.2013 року про проведення перевірки. Як вбачається із зазначеного наказу, відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно зі Згодою Держспоживінспекції України від 05.11.2013 року №5090-2-7/6 наказано: начальнику відділу ринкового нагляду Піяку М.В. забезпечити проведення спеціалістами відділу позапланових перевірок дотримання Законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції», у тому числі магазин «Фокстрот» ТОВ «САВ - Дістрибьюшн», м. Краматорськ, вул. Дворцова, 31.

На підставі вищевказаного наказу №580 від 11.11.2013 року та відповідно до Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції» начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Л.Р. Левчук було видано направлення від 11.11.2013 року №02/326 на проведення позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «САВ - Дістрибьюшн», який розташований за адресою: м. Краматорськ, вул. Дворцова, 31.

За результатами вищевказаної перевірки посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області було складено акт перевірки характеристик продукції №02/254 від 12.11.2013 року, відповідно до якого були встановлені наступні порушення позивачем: п.7, 10 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 29.10.2009 року №1149; п.17, 19, 24 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 29.07.2009 року №785; п.9, 27 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого Постановою КМУ від 24.09.2008 року №856.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №02/203 від 27.11.2013 року. 18 листопада 2013 року начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Л.Р. Левчук було прийнято постанову про накладення штрафних санкцій №220р, відповідно до якої зобов'язано ТОВ «САВ - Дістрибьюшн» сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 32300,00 грн.

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 19.12.2013 року №02/232 про внесення змін до рішення чи скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів було скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.11.2013 року №02/203.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Положеннями статті 5 та статті 6 вищевказаного Закону встановлено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, а позапланові заходи мають бути проведені органами державного контролю лише за наявності підстав, зокрема, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 7 зазначеного Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Аналогічне правило містить також стаття 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якою суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

З приписів наведених правових норм вбачається, що порушення органом державного нагляду (контролю) вимог цього Закону щодо оформлення та надання суб'єкту господарювання необхідних для здійснення перевірки документів є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб'єктом господарювання цього права такі порушення не є безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів. Зазначена правова позиція суду відображена у висновках Верховного Суду України у постанові від 19 вересня 2011 року у справі N 21-130а11.

Судом встановлено, що по суті виявлених відповідачем порушень, а саме того, що на продукції, яка реалізовувалась, її пакуванні, інструкціях або документах, в яких визначені гарантійні зобов'язання, дійсно не було Національного знаку відповідності чи він нанесений неналежним чином, позивач не заперечував.

У зв'язку з чим суд не приймає в якості підстави для скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 18 листопада 2013 року № 220р посилання позивача на відсутність на його думку у відповідача права на проведення позапланової перевірки.

Позивач вважає, що відповідач двічі притягнув його до відповідальності за встановлені перевіркою порушення: розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності й розповсюдження продукції щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності та введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.

Так, позивач зазначає, що ТОВ «САВ-ДІСТРІБЬЮШН» є виключно розповсюджувачем (продавцем) кінцевому споживачу (юридичним та фізичним особам) продукції, та не вводив продукцію в обіг. При цьому, посилається на пункт 1 статті 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яким передбачено, що виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг.

Судом встановлено, що 18 листопада 2013 року відповідачем вручено позивачу лист від 18.11.2013 року, в якому зазначено, що за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам такої продукції (зокрема, договори, товарно-супровідна документація). Таким чином, відповідач просив позивача у строк до 18 листопада 2013 року надати такі документи.

Разом з тим, позивачем не було надано жодних документів, які мали б змогу відстежити походження продукції (договори, товарно-супровідну документацію тощо) на описану в акті перевірки та листі від 18.11.2013 року.

Відповідно до приписів статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Отже законодавчо прямо встановлено обов'язок суб'єкта господарювання надавати контролюючому органу витребувані документи, а тому суд погоджується з відповідачем стосовно того, що позивачем документально не підтверджено походження продукції, та за таких обставин позивач вважається особою, яка ввела продукцію в обіг.

Стаття 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачає види відповідальності як до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, так і до розповсюджувача.

Як слідує з Довідки про вжиті заходи, затвердженої начальником Держспоживінспекції в Донецькій області 18.11.2013 року, до позивача застосовано такі штрафні санкції:

- за розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності - 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 2550,00 грн.;

- за розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності - 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 4250,00 грн.;

- за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі нанесення Національного знаку відповідності - 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 25500,00 грн.

Загальна сума штрафних санкцій - 32300,00 грн. (2550,00 грн. + 4250,00 грн. + 25500,00 грн.).

Отже, як вже встановлено судом, позивачем були усунені встановлені перевіркою порушення в повному обсязі, а тому у суду не виникає сумніву у фактах вчинення позивачем правопорушень у сфері здійснення господарської діяльності, що відображені в Акті перевірки.

З зазначених підстав суд вважає обґрунтованою прийняту за наслідком встановлених вище порушень постанову про накладення штрафних санкцій від 18 листопада 2013 року № 220р, а тому позовні вимоги в частині визнання незаконною та скасування зазначеної постанови задоволенню не підлягають.

З огляду на вищенаведене, а також на вищезазначену правову позицію Верховного Суду України, суд приходить до висновку про необґрунтованість також вимог позивача про часткове визнання незаконним, протиправним та скасування наказу №580 від 11.11.2013 року «Про проведення перевірки» начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Л.Р. Левчук в частині проведення перевірки магазину ТОВ «САВ - Дістрибьюшн», розташованого за адресою: м. Краматорськ, вул. Дворцова, 31, рівно як і позовні вимоги про визнання незаконними, протиправними дії представників інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області щодо проведення позапланової виїзної перевірки магазину ТОВ «САВ - Дістрибьюшн», розташованого за адресою: м. Краматорськ, вул. Дворцова, 31.

Так, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. При цьому відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, вирішуючи переданий на розгляд адміністративного суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оскарження відповідного права чи охоронюваного законом інтересу з боку суб'єкта владних повноважень.

Після фактичного допуску працівників контролюючого органу до перевірки, актами, які безпосередньо стосуватимуться прав і обов'язків суб'єкта господарювання, будуть рішення, прийняті контролюючим органом за наслідками перевірки, а не документи, які слугували підставою перевірки та їх дії з проведення перевірки.

Вимогу про неправомірність проведення перевірки (планової чи позапланової) позивач може ставити перед адміністративним судом лише до її проведення у випадку недопущення посадових осіб до перевірки, оскільки в такому випадку має місце спір між контролюючим та господарюючим суб'єктами про взаємні права та обов'язки стосовно проведення/допуску до перевірки.

Звернення з такою вимогою після допуску посадових осіб відповідача до перевірки є неналежним способом захисту порушених прав, що має наслідком відмову у цій частині позовних вимог.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення №02/203 від 27.11.2013 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області суд зазначає наступне.

Актом перевірки від 12 листопада 2013 року № 02/254 встановлено, що при перевірці безпеки електричного та електронного обладнання, обладнання, яке працює на газоподібному паливі, встановлено розповсюдження продукції без Національного знаку відповідності, який повинен бути нанесений на апаратуру або табличку з її технічними даними, а у разі його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи, згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року № 1599.

Також Актом перевірки були встановлені факти розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності, а саме: не зазначена дата виготовлення, на маркуванні та пакуванні не зазначений імпортер, що також не відповідає правилам застосування та нанесення національного знака відповідності, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року № 1599.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» встановлено, що національний знак відповідності (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.

Відповідно до Правил застосування національного знаку відповідності - національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим.

У разі підтвердження відповідності продукції, призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.

Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Дозволяється використовувати зображення знака відповідності у рекламі позначеної ним продукції.

Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень.

Процедура здійснення контролю стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (далі - рішення) визначена Порядком здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 року № 1017 (надалі - Порядок № 1017).

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, повинен у встановлений у рішенні строк подати органу ринкового нагляду, що прийняв рішення, повідомлення про його виконання за формою згідно з додатком.

Повідомлення про виконання рішення подається суб'єктом господарювання незалежно від ступеня або результативності виконання ним рішення.

Суб'єкт господарювання може додавати до повідомлення документи або їх копії, які підтверджують факт результативності виконання рішення.

За пунктом 6 Порядку № 1017 орган ринкового нагляду на підставі повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення оформляє довідку про результати аналізу виконання рішення.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1017 у разі коли за результатами аналізу повідомлення про виконання рішення та/або перевірки стану його виконання встановлено факт повного та результативного виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Судом встановлено, що за наслідками зазначених в акті перевірки порушень, позивачем було прийняте рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27 листопада 2013 року № 02/203.

Зазначеним рішенням визначено: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленим вимогам та тимчасової заборони надання продукції на ринку, а також вказаний строк виконання цього рішення - до 11 грудня 2013року.

Позивачем встановлені порушення були усунені, про що свідчить повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за підписом представника ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН».

Довідкою про вжиті заходи, затвердженою 18.11.2013 року начальником Держспоживінспекції у Донецькій області, вжиті заходи було погоджено з відповідачем.

Також 19 грудня 2013 року відповідачем було прийнято рішення № 02/232 про скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27 листопада 2013 року № 02/203.

Як вбачається з частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, за даних спірних правовідносин відсутні правові підстави для скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27 листопада 2013 року № 02/203, оскільки це рішення виконане позивачем та вже скасовано рішенням відповідача від 19.12.2013 року № 02/232, а отже відсутній об'єкт правового захисту, тобто порушене право позивача, яке підлягало б судовому захисту.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.11.2013 року № 02/203 задоволенню не підлягають.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про необґрунтованість позову товариства з обмеженою відповідальністю «САВ - Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про часткове визнання незаконним, протиправним та скасування наказу №580 від 11.11.2013 року, визнання незаконними, протиправними дії, визнання незаконним та скасування рішення №02/203 від 27.11.2013 року, визнання незаконною та скасування постанови № 220 р. від 18.11.2013 року, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно позовних вимог позивачем заявлено вимоги немайнового характеру та сплачено 68,82 грн., а також вимоги майнового характеру та повинно бути сплачено судовий збір в сумі 1720,50 грн., фактично сплачено 10% вказаної суми, а саме: 172,05 грн. Сума, що підлягає доплаті складає 1548,45 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «САВ - Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про часткове визнання незаконним, протиправним та скасування наказу №580 від 11.11.2013 року, визнання незаконними, протиправними дії, визнання незаконним та скасування рішення №02/203 від 27.11.2013 року, визнання незаконною та скасування постанови № 220 р. від 18.11.2013 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «САВ- Дістрибьюшн» судовий збір у сумі 1548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) гривень 45 копійок за наступними реквізитами: отримувач - Держбюджет Калінінського району м.Донецька, р/р 31217206784005, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034015.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 04.02.2014 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 07.02.2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.