ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2014 року м. ЛуцькСправа № 803/185/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого, судді Смокович В.І.,
при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідачів Наумчик Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Ягодинської митниці Міндоходів Поліщука Дмитра Володимировича, Ягодинської митниці Міндоходів про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до начальника Ягодинської митниці Міндоходів Поліщука Дмитра Володимировича про визнання протиправною бездіяльності, яка виявилася у недотриманні встановленої процедури розгляду актів службового розслідування, зобов'язання відповідача розглянути акт службового розслідування призначеного наказом Ягодинської митниці Міндоходів від 05 грудня 2013 року №338 за участю позивача, визнання протиправним та скасування наказу від 22 січня 2014 року №31-о «Про проведення позачергової атестації».
Ухвалою суду від 11 лютого 2014 року до участі у справі як співвідповідача залучено Ягодинську митницю Міндоходів (далі - митниця).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працює у Ягодинській митниці Міндоходів і щодо нього проводилося службове розслідування, результати якого викладені в акті від 31 жовтня 2013 року. Не погоджуючись з висновками, які викладені в акті службового розслідування позивач подав письмові зауваження від 22 листопада 2013 року, в яких просив:
- розглядати акт службового розслідування від 31 жовтня 2013 року в його присутності;
- провести службове розслідування та розгляд акту в його присутності з метою зняття безпідставних, надуманих, штучно створених звинувачень та підозр.
Однак начальник митниці розглянув акт службового розслідування від 31 жовтня 2013 року без участі ОСОБА_1 та наказом від 05 грудня 2013 року №338 призначив повторне службове розслідування за результатами якого складений новий акт від 20 січня 2014 року, який розглянутий знову за його відсутності. Як наслідок Ягодинською митницею Міндоходів прийнятий наказ від 22 січня 2014 року №31-о «Про проведення позачергової атестації».
Позивач вважає вищезазначений наказ протиправним з тих підстав, що відповідно до абзацу першого пункту 10 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, на вимогу особи, стосовно якої проводилося службове розслідування, акт повинен розглядатися в її присутності.
На його думку, оскільки начальником Ягодинської митниці Міндоходів не проведено процедуру розгляду актів службового розслідування згідно зауважень від 22 листопада 2013 року (тобто на вимогу за особистої участі державного службовця), тому прийняте на підставі цих актів рішення про призначення позачергової атестації є протиправним (т.1 а.с.210-211).
Крім того, ОСОБА_1 вважає протиправним посилання в наказі від 22 січня 2014 року №31-о на Порядок атестації посадових осіб митної справи, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25 грудня 2002 року, тому що посадових осіб митної справи не існує, і замість них введено поняття посадових осіб органів доходів і зборів. Відтак, на думку позивача, до розглядуваних правовідносин слід застосовувати Положення про проведення атестації державних службовців, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1922 та не містить такого поняття як «позачергова атестація».
На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправною бездіяльність начальника митниці, яка виявилася у недотриманні встановленої процедури розгляду актів службового розслідування та зобов'язання розглянути акт службового розслідування призначеного наказом Ягодинської митниці Міндоходів від 05 грудня 2013 року №338 за участю позивача, визнання протиправним та скасування наказу від 22 січня 2014 року №31-о «Про проведення позачергової атестації».
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримують та просять суд їх задовольнити. Додатково звертали увагу суду на той факт, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості брати особисту участь при розгляді актів службового розслідування, хоча написав відповідну заяву ще під час першого службового розслідування, яке призначено наказом від 17 жовтня 2013 року №233.
Крім того, на думку представника позивача, відповідачі належними доказами не довели причетність ОСОБА_1 до митного оформлення автомобілів, щодо яких проводилося службове розслідування.
Представник відповідачів у судовому засіданні та в письмових запереченнях від 03 лютого 2014 року №9/15-43 (т.1 а.с.12-16) проти задоволення адміністративного позову заперечувала з тих підстав, що відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 18 березня 2013 року №141/2013 «Про Міністерство доходів у зборів України» Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються. Тобто, нормативно-правові акти, які прийняті для реалізації завдань і функцій, що були покладені на Державну митну службу України, митні органи, посадових осіб цих митних органів не втрачають чинності і діють до приведення у відповідність чи видання нових нормативно-правових актів, які забезпечують реалізацію завдань і функцій, покладених на Міністерство доходів і зборів України.
Стосовно того, що акт службового розслідування від 31 жовтня 2013 року розглянутий за відсутності державного службовця пояснила, що у пункті 3 акту вказано про призупинення розслідування по епізоду, який пов'язаний з ОСОБА_1
Крім того, суб'єкт службового розслідування наполягав на проведенні повторного розслідування з метою зняття з себе обвинувачень, а тому начальником митниці по суті акт не розглядався, а натомість призначено повторне службове розслідування.
Щодо розгляду акту службового розслідування від 20 січня 2014 року представник митниці пояснила, що старший інспектор відділу митного оформлення №3 митого поста «Устилуг» під час цього службового розслідування не заявляв клопотань (заяв) про розгляд акту за його присутності.
Додатково представник митниці пояснила, що позачергова атестація була призначена ще 14 жовтня 2013 року наказом №229-о, однак в подальшому неодноразово переносилася у зв'язку з об'єктивними причинами (тимчасовою непрацездатністю позивача, перебування члена комісії у терміновому службовому відрядженні тощо). Враховуючи вищезазначені обставини, а також акт службового розслідування від 20 січня 2014 року було прийнято рішення призначити позачергову атестацію в один день - 04 березня 2014 року (т.2 а.с.11-18).
На підставі вищевикладеного просить суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу Голови Державної митної служби України від 20 червня 2011 року №1262-к призначений з 01 серпня 2011 року на посаду інспектора митного оформлення №4 відділу митного оформлення №1 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці» (т.1 а.с.26). Присягу державного службовця прийняв 01 серпня 2011 року (т.1 а.с.27). Як слідує з особової справи в подальшому неодноразово переводився на інші посади в митних органах (т.1 а.с.17 розділ ІІІ).
Наразі, згідно наказу Ягодинської митниці Міндоходів від 23 січня 2014 року №32-о позивач переведений на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів (т.1 а.с.38).
Матеріалами справи підтверджується, що наказом Ягодинської митниці Міндоходів від 17 жовтня 2013 року №233 з метою об'єктивного та всебічного з'ясування дотримання законодавства при здійсненні 17 жовтня 2013 року пропуску на територію України через митний пост «Устилуг» транспортних засобів марки «Фіат Дукато» реєстраційний номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 вирішено з 17 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року провести службове розслідування стосовно посадових осіб митного поста «Устилуг» причетних до митного оформлення вказаних транспортних засобів (т.1 а.с.249-250).
На виконання вищезазначеного наказу комісією з проведення службового розслідування складений акт від 31 жовтня 2013 року, у пункті 3 якого запропоновано призупинити розслідування щодо з'ясування дотримання посадовими особами митниці чинного законодавства при здійсненні 17 жовтня 2013 року митного контролю та пропуску на митну територію України через пункт пропуску «Устилуг» транспортних засобів марки «Фіат Дукато» за реєстраційним номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (т.1 а.с.50 зворот).
Не погоджуючись з висновками, які викладені в акті службового розслідування від 31 жовтня 2013 року ОСОБА_1 22 листопада 2013 року надав свої письмові зауваження, в яких вимагав:
- проведення розгляду акту розслідування від 31 жовтня 2013 року в його присутності;
- проведення службового розслідування з метою зняття безпідставних, надуманих, штучно створених звинувачень, підозр відносно нього, як суб'єкта службового розслідування;
- проведення розгляду акту службового розслідування з метою зняття безпідставних, надуманих, штучно створених звинувачень, підозр відносно нього, як суб'єкта службових розслідувань, в його присутності (т.1 а.с.189-190).
В подальшому, наказом Ягодинської митниці Міндоходів від 05 грудня 2013 року №338 у відповідності до частини четвертої пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, з урахуванням зауважень до акту службового розслідування від 31 жовтня 2013 року старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Устилуг» ОСОБА_1 від 22 листопада 2013 року вирішено провести службове розслідування з 05 грудня 2013 року по 09 січня 2014 року (т.1 а.с.247-248).
На виконання вказаного наказу комісією з проведення службового розслідування складений акт від 20 січня 2014 року, в якому зазначено, що старшим інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів Мадраком О.О. під час чергування в ніч з 16 на 17 жовтня 2013 року не забезпечено належним чином дотримання діючого законодавства України з питань митної справи через неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, за що передбачена дисциплінарна відповідальність відповідно до пункту 5.2. посадової інструкції. Також комісією запропоновано провести позачергову атестацію державного службовця (т.1 а.с.200).
Позивач з даним актом ознайомився того ж дня (20 січня 2014 року), зазначив, що не згідний з ним, копію не отримав, а також додав свої письмові зауваження від 20 січня 2014 року (т.1 а.с.201, 202).
В судовому засіданні з'ясовано і цей факт не заперечується сторонами, що розгляд актів службового розслідування від 31 жовтня 2013 року та від 20 січня 2014 року проводився начальником Ягодинської митниці Міндоходів Поліщуком Д.В. за відсутності суб'єкта службового розслідування.
Судом встановлено, що наказом Ягодинської митниці Міндоходів від 22 січня 2014 року №31-о з урахуванням висновків та пропозицій, викладених в акті службового розслідування, призначеного наказом Ягодинської митниці Міндоходів від 05 грудня 2013 року №338, керуючись пунктом 5 Порядку проведення атестації посадових осіб митної служби України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року №1984 вирішено провести 04 березня 2014 року о 10 годині в приміщенні адмінбудинку митниці позачергову атестацію, старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів ОСОБА_1 (т.1 а.с.251-252).
Надаючи оцінку наказу Ягодинської митниці Міндоходів від 22 січня 2014 року №31-о, а також діям посадових осіб митниці по проведенню службового розслідування суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини виникли стосовно проведення службового розслідування та позачергової атестації державного службовця органу доходів і зборів України, а тому врегульовані розділом ХХ Митного кодексу України, Законом України «Про державну службу», Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950 та Порядком проведення атестації посадових осіб митної служби України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року №1984.
Відповідно до частини першої статті 569 Митного кодексу України, працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.
У частині третій цієї ж статті зазначено, що правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Оскільки ОСОБА_1 є посадовою особою органу доходів і зборів - Ягодинської митниці Міндоходів, тому його правове становище врегульоване Законом України «Про державну службу» та прийнятими на його підставі підзаконними нормативно-правовими актами.
При цьому, Дисциплінарний статут митної служби України втратив чинність з 11 серпня 2013 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» N 406-VII від 04 липня 2013 року, а тому цей нормативно-правовий акт на розглядувані відносини не поширюється.
Статтею 11 Закону України «Про державну службу» до основних прав державного службовця віднесено право вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри.
Частиною другою статті 22 цього Закону передбачено, що службове розслідування проводиться у строк до двох місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950 (далі - Порядок №950).
Вичерпні підстави для проведення службового розслідування визначені у пункті 1 Порядку №950 де зазначено, що службове розслідування проводиться:
у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;
у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки;
на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;
з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.
У пункті 9 Порядку №950 передбачено, що акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу державної влади (посадової особи), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, в одному примірнику.
Перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюються особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, та керівник органу, в якому вона працює.
При цьому у пункті 10 Порядку №950 передбачено, що на вимогу керівника органу державної влади (посадової особи), якому доручено проведення службового розслідування, голови або членів комісії чи особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводилося службове розслідування, акт повинен розглядатися в їх присутності.
Проаналізувавши вищезазначені норми Порядку №950, суд дійшов висновку, що акт службового розслідування повинен розглядатися керівником органу державної влади у присутності особи, стосовно якої проводилося таке розслідування, у тому випадку якщо вона виявила бажання на свою особисту участь. Зазначене, на думку суду, дозволяє об'єктивно з'ясувати всі обставини порушення (чи не порушення) трудових обов'язків, а також надає змогу посадовій особі органу державної влади особисто надати свої пояснення щодо фактів, які викладені в акті службового розслідування.
Як з'ясовано судом та підтверджується матеріалами справи, позивач в своїх письмових зауваженнях від 31 жовтня 2013 року виявив бажання бути присутнім як при розгляді акту службового розслідування від 31 жовтня 2013 року, так і при розгляді акту повторного службового розслідування (з метою зняття безпідставних звинувачень та підозр), яке він вимагав призначити (т.1 а.с.190).
Суд погоджується з обґрунтованими доводами представника відповідача, що акт розслідування від 31 жовтня 2013 року по суті начальником митниці не розглядався і рішення про притягнення (чи не притягнення) ОСОБА_1 до відповідальності за цим актом не приймалося, оскільки у пункті 3 акту зазначено, що службове розслідування було призупинено (т.1 а.с.23).
Тобто, у даному випадку відповідач не розглядав по суті акт від 31 жовтня 2013 року, а із врахуванням вимог, які викладені в письмових зауваженнях від 22 листопада 2013 року, наказом від 05 грудня 2013 року №339 призначив повторне службове розслідування, а тому, особистої участі державного службовця при розгляді цього акту не вимагалося (т.1 а.с.247).
Разом з тим, безпідставним є посилання представника відповідача, що в матеріалах службового розслідування, призначеного наказом від 05 грудня 2013 року №338, відсутні клопотання (заяви) про особисту участь при розгляді акту службового розслідування від 20 січня 2014 року, оскільки така вимога була заявлена позивачем ще в письмових зауваження від 22 листопада 2013 року, де чітко зазначено, що він бажає бути присутнім при розгляді акту за результатами повторного службового розслідування (т.1 а.с.190).
Суд зазначає, що всі матеріали службового розслідування, призначені наказом від 17 жовтня 2013 року №233, так і наказом від 05 грудня 2013 року №338, стосуються однієї і тієї ж події - здійснення 17 жовтня 2013 року пропуску на територію України через митний пост «Устилуг» транспортних засобів марки «Фіат Дукато», реєстраційні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2, тому матеріали цих розслідувань не можуть розглядатися окремо, тобто без врахування пояснень та вимог ОСОБА_1, які викладені в письмових зауваженнях від 22 листопада 2013 року (т.1 а.с.189-190).
Отже, суд не може погодитися та не приймає пояснення представника відповідачів з посиланням на накази митниці від 14 жовтня 2013 року №229-о «Про проведення позачергової атестації», від 02 грудня 2013 року №430-о, від 10 грудня 2013 року №466-о, від 16 грудня 2013 року №496-с, від 25 грудня 2013 року №512-о, від 11 січня 2014 року №18-о «Про перенесення терміну позачергової атестації», оскільки вищенаведена позачергова атестація призначалася з інших підстав і не має жодного відношення до позачергової атестації, яка призначалася наказом митниці від 22 січня 2014 року №31-о за результатом проведеного службового розслідування (т.2 а.с.11-18).
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що начальник Ягодинської митниці Міндоходів на підставі пункту 10 Порядку №950 був зобов'язаний розглянути акт службового розслідування від 20 січня 2014 року виключно за особистої участі ОСОБА_1 однак цього не зробив, чим позбавив позивача права на участь у прийнятті рішення щодо нього та права надавати особисті пояснення з приводу розслідування. Доказів того, що державний службовець ухилявся від особистої участі в розгляді акту розслідування, або не з'являвся на виклики керівництва митниці під час судового розгляду не здобуто. За таких обставин наказ від 22 січня 2014 року №31-о «Про призначення позачергової атестації» прийнятий передчасно, без врахування права позивача на особисту участь при прийнятті рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
З тих самих підстав суд визнає протиправними дії начальника Ягодинської митниці Міндоходів стосовно розгляду акту службового розслідування від 20 січня 2014 року без участі суб'єкта службового розслідування, а також вважає за необхідним зобов'язати відповідача розглянути цей акт повторно за участю державного службовця.
Одночасно дії начальника Ягодинської митниці Міндоходів стосовно розгляду акту від 31 жовтня 2013 року без участі позивача є обґрунтованими та правомірними, оскільки фактично такого розгляду по суті не відбувалося і було вирішено призначити повторне службове розслідування. Тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Надаючи оцінку всім доводам сторін, суд визнає помилковими посилання на те, що Порядок проведення атестації посадових осіб митної служби України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року №1984, не поширюється на спірні правовідносини, оскільки цей порядок продовжує діяти та поширюватися на до прийняття відповідного порядку стосовно посадових осіб органів доходів і зборів.
Також, помилковими є посилання позивача на те, що в наказі Ягодинської митниці Міндоходів від 05 грудня 2013 року №338 не визначена мета розслідування, оскільки зазначений реквізит, на думку суду, був не обов'язковим, а в наказі чітко зазначено, що розслідування призначено на підставі частини четвертої статті 1 Порядку №950, тобто на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри (т.1 а.с.247).
Таким чином, суд визнає протиправним та скасовує наказ від 22 січня 2014 року №31-о лише з тих підстав, що він прийнятий з порушенням пункту 10 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, тобто без обов'язкової особистої участі державного службовця під час розгляду акту службового розслідування від 20 січня 2014 року. Інші доводи позивача судом до уваги не беруться.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, Ягодинська митниця Міндоходів, приймаючи рішення - наказ від 22 січня 2014 року №31-о «Про проведення позачергової атестації» повинна діяти як суб'єкт владних повноважень і керуватися Конституцією України, Митним кодексом України, Законом України «Про державну службу» та Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950. У ході судового засідання та наявних і доданих письмових доказів відповідач не в повній мірі довів суду правомірність свого рішення та не зміг обґрунтувати його законність.
Аналогічно посадова особа - начальник Ягодинської митниці Міндоходів щодо розгляду акту службового розслідування від 20 січня 2014 року за відсутності позивача діяв неправомірно всупереч пункту 10 Порядку №950, однак щодо розгляду акту розслідування від 31 жовтня 2013 року довів суду правомірність своїх дій.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши наказ Ягодинської митниці Міндоходів від 22 січня 2014 року №31-о суд дійшов висновку, що він не відповідає положенням частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема винесений не на підставі Конституції, Закону України «Про державну службу», без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто необґрунтовано, а також без врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Оскільки начальник Ягодинської митниці Міндоходів Поліщук Дмитро Олександрович на підставі пункту 10 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950 був зобов'язаний розглянути акт службового розслідування від 20 січня 2014 року виключно за особистої участі ОСОБА_1, однак цього не зробив, чим позбавив права на участь у прийнятті рішення щодо нього та права надавати особисті пояснення з приводу розслідування, тому суд дійшов висновку, що дії начальника щодо розгляду акту службового розслідування від 20 січня 2014 року за відсутності позивача є протиправними, а наказ від 22 січня 2014 року №31-о «Про позачергову атестацію» прийнятий передчасно, а тому підлягає скасуванню.
Одночасно суд вважає правомірними дії начальника Ягодинської митниці Міндоходів Поліщука Дмитра Олександровича щодо розгляду акту службового розслідування від 31 жовтня 2013 року за відсутності державного службовця, оскільки по суті (щодо притягнення чи не притягнення позивача до відповідальності) цей акт не розглядався і було прийнято рішення призначити повторне службове розслідування, тому особистої участі не вимагалося.
На думку суду, позивач помилково у позовній заяві зазначає саме про бездіяльність, а не дії начальника митниці при розгляді актів службового розслідування, тому для повного захисту прав та законних інтересів, з врахуванням положень частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України та повноважень суду визначених у статті 162 цього Кодексу, суд вважає за необхідним вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов частково шляхом прийняття постанови про:
- визнання протиправним та скасування наказу Ягодинської митниці Міндоходів від 22 січня 2014 року №31-о «Про проведення позачергової атестації»
- визнання протиправними дій начальника Ягодинської митниці Міндоходів Поліщука Дмитра Олександровича щодо розгляду акту службового розслідування від 20 січня 2014 року без особистої участі ОСОБА_1;
- зобов'язання начальника Ягодинської митниці Міндоходів Поліщука Дмитра Олександровича повторно провести розгляд акту службового розслідування від 20 січня 2014 року за особистої участі ОСОБА_1.
В задоволенні решти позовних вимог (про визнання протиправною бездіяльності при розгляді акту службового розслідування від 31 жовтня 2013 року) слід відмовити.
Стосовно вимоги про винесення окремої ухвали, то суд зазначає, що за змістом статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України винесення окремих ухвал є дискреційним повноваженням суду, яке здійснюється ним на власний розсуд. За результатом розгляду справи суд не знаходить підстав для вжиття заходів реагування у вигляді винесення окремої ухвали, тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають до задоволення.
Крім того, квитанцією від 28 січня 2014 року №2037.1194.1 був сплачений судовий збір у розмірі 73,08 грн, хоча на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати цього збору. Тому суд роз'яснює, що повернення помилково сплаченого судового збору здійснюється ухвалою суду за письмовою заявою позивача на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, Закону України «Про державну службу», Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, Порядку проведення атестації посадових осіб митної служби України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року №1984, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Ягодинської митниці Міндоходів Поліщука Дмитра Володимировича, Ягодинської митниці Міндоходів про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Ягодинської митниці Міндоходів від 22 січня 2014 року №31-о «Про проведення позачергової атестації».
Визнати протиправними дії начальника Ягодинської митниці Міндоходів Поліщука Дмитра Олександровича щодо розгляду акту службового розслідування від 20 січня 2014 року без особистої участі ОСОБА_1.
Зобов'язати начальника Ягодинської митниці Міндоходів Поліщука Дмитра Олександровича повторно провести розгляд акту службового розслідування від 20 січня 2014 року за особистої участі ОСОБА_1.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст постанови виготовлений 14 лютого 2014 року.
Судове рішення № 37182161, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 11.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/185/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: