Ухвала суду № 37181194, 12.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 р.

м.Одеса

Справа № 814/2441/13-а

Категорія: 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук’янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ТМ "П'ятий океан" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013р. №0001002202 та №000101220, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр ТМ "П'ятий океан" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013р. №0001002202 та №000101220.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, оскільки позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ та відніс до валових витрат суми від здійснення угод з контрагентом, по яким, як вважає відповідач не було реальної поставки товару.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 20.05.13 №0001002202 та №0001012202.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв’язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з’явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ "Центр ТМ П'ятий океан" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

15.04.13 - 19.04.13 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ "Саноіл Торг" за період з 01.01.10 по 01.04.13.

13.05.13 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №1035/22-200/32507753, у висновках якого крім іншого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР (далі Закон №334), п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 016 700грн.;

п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, ПК України, в результаті чого занижено ПДВ всього на суму 2 457 763грн.

На думку відповідача ці порушення сталися в результаті того, що позивачем укладено угоди з його контрагентом ТОВ "Саноіл Торг", по яким відсутній факт придбання товарів, тому відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та доходів для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань та податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість за наявності формально складених, але не достовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідач зробив висновок про безтоварність операцій позивача з ТОВ "Саноіл Торг" на підставі акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.13 №788/22-20/37269136 про перевірку ТОВ "Саноіл Торг" з питань взаємовідносин з ТОВ "Инфинити" та ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 17.01.13 №164/22-200/37585953 про перевірку ТОВ "Инфинити" в яких зроблено висновки про відсутність фактичного постачання товарів між цими підприємствами.

25.01.13 на підставі даного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0001002202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 2 457 763грн. та штрафними санкціями на суму 716 339грн.;

№0001012202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 2 016 700грн. та штрафними санкціями на суму 1грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбавав у ТОВ "Саноіл Торг" олію соняшникову нерафіновану, макуху з насіння соняшнику для використання в межах господарської діяльності позивача на умовах поставки EXW, на загальну суму 8 579 850грн., яку відніс до валових витрат, та відніс до податкового, від здійснення вказаних операцій, ПДВ в сумі 2 457 763грн. (а.с.41).

Позивач провір розрахунки з контрагентом з придбаний товар у безготівковій формі. ТОВ "Саноіл Торг" надало позивачу податкові накладні, загальна сума ПДВ за якими склала 2 457 763грн.

Поставка товару здійснювалась на умовах EXW (надання товару у розпорядження покупця у названому місці поставки, без завантаження на будь-який транспортний засіб), що не передбачає заповнення товарно-транспортних накладних.

Відповідно до актів приймання передачі товару, місце приймання-передачі товару - вул. Громадянська,117, м. Миколаїв, термінал підприємства ТОВ "Евері". З цього терміналу позивач в подальшому здійснював переміщення товару для реалізації за зовнішньоекономічними контрактами.

Крім того суд першої інстанції правомірно надав належну оцінку доказам та критично оцінив використання відповідачем акту зустрічної звірки ТОВ "Саноіл Торг" та ТОВ "Инфинити", оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук’янчук О.В.