Ухвала суду № 37181176, 04.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3782/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

04 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці Міндоходів на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укркорд» до Чернігівської митниці Міндоходів про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці Міндоходів № 07/1842 від 10.10.2013 щодо відмови у видачі майна, що належить ТОВ «Укркорд» зі складу митного органу; визнати протиправними дії Чернігівської митниці Міндоходів щодо відмови ТОВ «Укркорд» у видачі майна, що належить йому, зі складу митного органу; визнати протиправними дії Чернігівської митниці Міндоходів щодо покладання на ТОВ «Укркорд» зобов'язань зі сплати витрат за зберігання майна на митному складі; зобов'язати Чернігівську митницю Міндоходів видати зі складу митного органу майно (комплект технологічного обладнання для виробництва Поліаміду-6 з капролактаму при високих температурах шляхом проведення ряду реакцій полімеризації та поліконденсації з наступним гранулюванням, екстракцією та сушкою) новому власнику, яким є ТОВ «Укркорд», без відшкодування плати за зберігання майна на складі митниці.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 21.06.2013 на підставі договору купівлі-продажу № 10/у ТОВ «Укркорд» придбано у ПАТ «Чернігівське Хімволокно» рухоме майно (комплект технологічного обладнання для виробництва Поліаміду-6 з капролактаму при високих температурах шляхом проведення ряду реакцій полімеризації та поліконденсації з наступним гранулюванням, екстракцією та сушкою) (а.с. 24-26). Купівля - продаж даного майна підтверджується актом приймання-передавання від 21.06.2013 (а.с. 47-66).

03.10.2013 ТОВ «Укркорд» звернулося до відповідача з листом, в якому просило видати придбане у ПАТ «Чернігівське Хімволокно» майно з приміщення митного складу (а.с. 67), на що листом № 01/1781 від 04.10.2013 (а.с. 68-70) відповідач повідомив про необхідність надання документів, що підтверджують право власності ТОВ «Укркорд» на майно, що зберігається на складі, та про відшкодування коштів за зберігання на складі митниці товарів.

Листом № 3454 від 07.10.2013 ТОВ «Укркорд» надало копії документів, що підтверджують право власності на придбане у ПАТ «Чернігівське Хімволокно» рухоме майно (а.с.71).

08.10.2013 ТОВ «Укркорд» отримало від відповідача повідомлення № 01.2/119, № 01.2/120, № 01.2/121, № 01.2/122, № 01.2/123, № 01.2/124, № 01.2/125, № 01.2/126 та № 01.2/127 щодо відшкодування витрат митних органів на зберігання товарів, транспортних засобів на складах митних органів (вид платежу 031) на загальну суму 12 355 860, 39 грн. (а.с.72-80).

Не погодившись з даними повідомленнями ТОВ «Укркорд» 09.10.2013 надано свої заперечення, в яких просить видати рухоме майно (комплект технологічного обладнання для виробництва Поліаміду-6 з капролактаму при високих температурах шляхом проведення ряду реакцій полімеризації та поліконденсації з наступним гранулюванням, екстракцією та сушкою), що зберігається на складі митного органу без оплати за його зберігання (а.с. 81).

10.10.2013 ТОВ «Укркорд» отримано рішення відповідача № 07/1842 від 10.10.2013 щодо відмови у видачі майна без відшкодування плати за його зберігання на складі митного органу (а.с. 82-83).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки позивачем відповідно до договору купівлі-продажу № 10/у від 21.06.2013 та акту приймання-передавання від 21.06.2013 придбано майно у ПАТ «Чернігівське Хімволокно» (код ЄДРПОУ 00204048), то у відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України ТОВ «Укркорд» набуло право власності на зазначене майно, передбачене ст. 316, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а тому відповідач, на складі якого за адресою вул. Щорса, 78, м. Чернігів зберігається придбане у ПАТ «Чернігівське Хімволокно» майно, протиправно відмовив ТОВ «Укркорд» в поверненні майна.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що перехід права власності на майно, що зберігається на складі митного органу, не звільняє нового власника від відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Чернігівське хімволокно» придбано у компанії «Polymer Engineering Gmbh» комплект технологічного обладнання для виробництва Поліаміду 6, що підтверджується контрактом від 19.05.2006 № Д736Д/0131 (а.с. 140-149).

14.03.2007 між ПАТ «Чернігівське хімволокно» та ТОВ «Чернігівхімпром», що є власником митного ліцензійного складу (згідно ліцензії № 10200/017СИ-01223 та Свідоцтва № 10200/016БМ-00744) укладено договір доручення № 4/07 про надання послуг по декларуванню на митниці товарів та ін. предметів та наданню послуг митного ліцензійного складу (а.с. 124-126).

Відповідно до п. 9.2 договір діє з 14.03.2007 по 31.12.2007. Строк дії договору був продовжений згідно додатків до договору б/н від 29.12.2007, б/н від 31.12.2008 та б/н від 31.12.2009 (а.с. 131-133).

Відповідно до умов договору доручення № 4/07 ТОВ «Чернігівхімпром» належним чином виконав свої зобов'язання щодо оформлення всіх необхідних документів, приймання товару та належне зберігання на власному ліцензійному складі. Таким чином, ліцензійний митний склад надавав послуги з відповідального зберігання по березень 2011 року.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.05.2010 по справі № 11/67 з ВАТ «Чернігівське Хімволокно» стягнуто на користь ТОВ «Чернігівхімпром» 2 321 096,52 грн. боргу за договором доручення № 4/07 (а.с.134-137).

31.01.2011 ВАТ «Чернігівське Хімволокно» та Чернігівська митниця уклали договір № 11 про відповідальне зберігання обладнання (а.с.116-117).

Пунктом 1.1. договору № 11 визначається, що його предметом є передача «Митницею» на відповідальне зберігання великогабаритного обладнання, прийнятого на зберігання митницею. П. 1.3. договору визначався розмір щомісячної плати за зберігання обладнання, який становив 1 гривню 00 копійок.

Строк дії договору становив з 31.01.2011 по 31.12.2011. Згідно п.6.3. договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за десять днів до його припинення жодна зі сторін не заявила про закінчення терміну його дії.

На момент укладання договору про відповідальне зберігання обладнання діяв Митний кодекс України в редакції від 02.12.2010.

Відповідно до ст. 99 Митного кодексу України в редакції від 02.12.2010 товари і транспортні засоби з моменту пред'явлення митному органу і до їх випуску відповідно до обраного митного режиму можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Такі товари і транспортні засоби до завершення митного оформлення з дозволу відповідного митного органу розміщуються на складах тимчасового зберігання. Товари та транспортні засоби гуманітарної допомоги до завершення їх митного оформлення з дозволу відповідного митного органу розміщуються на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги. Митний режим щодо зазначених товарів і транспортних засобів обирається під час передачі цих товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання і не може змінюватися їх власником або уповноваженою ним особою без погодження з відповідним митним органом до закінчення строку тимчасового зберігання.

З метою створення сприятливих умов та скорочення часу проведення митного контролю та митного оформлення митним органом може прийматися рішення про організацію складів тимчасового зберігання, що належать транспортно-експедиційним організаціям, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, чи іншим підприємствам, зі створенням зони митного контролю в межах таких складів.

Як склади тимчасового зберігання можуть використовуватися відповідним чином облаштовані складські приміщення, резервуари, криті чи відкриті майданчики, призначені для зберігання товарів і транспортних засобів. Дозвіл на їх використання як складів тимчасового зберігання надається митними органами, в зоні діяльності яких розташовані такі приміщення, резервуари, майданчики, у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Допускається розміщення товарів і транспортних засобів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, на складах митних органів.

Відповідно п. 3.1. Положення про склади тимчасового зберігання, затверджене наказом Державної митної служби України від 07.10.2003 № 674 суб'єкт господарської діяльності, який має намір використати складське приміщення, резервуар або майданчик як спеціальні технічні засоби, подає митному органу, у зоні діяльності якого розташовано складське приміщення, резервуар чи майданчик, заяву про видачу дозволу, форму якої наведено в додатку 2 до цього Положення.

До заяви додаються: економічне обґрунтування доцільності організації СТЗ (для СТЗ відкритого типу); нотаріально завірені копії установчих і реєстраційних документів (статуту, установчого договору, свідоцтва про державну реєстрацію) суб'єкта господарської діяльності; копія ліцензії на провадження посередницької діяльності митного брокера (у разі наміру заявника організувати спеціальні технічні засоби відкритого типу); документи, що підтверджують право власності (володіння, користування) на складське приміщення, резервуар, майданчик; плани складських приміщень, резервуарів, майданчиків, що використовуватимуться як спеціальні технічні засоби, і розміщення їх на території, а також для спеціальних технічних засобів відкритого типу - плани приміщень для посадових осіб митного органу; плани (схеми) охоронної та протипожежної сигналізації, погоджені відповідними службами; перелік осіб, що матимуть право доступу на територію спеціальних технічних засобів.

Згідно з п. 1.1. Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Державної митної служби України від 05.12.2003 № 835 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627) як склади митних органів можуть використовуватися визначені митним органом приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, що належать митним органам й спеціально обладнані для зберігання товарів і транспортних засобів.

Як встановлено судом першої інстанції комплект технологічного обладнання для виробництва поліаміду, станом на дату звернення з позовом, зберігався на власній території ВАТ «Чернігівське Хімволокно» за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 78.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем не надано доказів того, що територія складу, що належить ВАТ «Чернігівське Хімволокно» являється спеціалізованим митним складом, що має відповідний дозвіл на здійснення даного виду діяльності, то вимоги Чернігівської митниці Міндоходів щодо сплати ТОВ «Укркорд» плати за зберігання майна на складі митного органу є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, умови договору № 11 про відповідальне зберігання обладнання, укладеного 31.01.2011 між ВАТ «Чернігівське Хімволокно» та Чернігівською митницею, не передбачають обов'язку сплати ВАТ «Чернігівське Хімволокно» на користь Митниці жодних платежів за період зберігання. Даною угодою саме на Митницю покладено обов'язок по оплаті послуг зі зберігання майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що договором № 10/у купівлі-продажу від 21.06.2013 не передбачено перехід зобов'язань зі сплати витрат митних органів від ПАТ «Чернігівське Хімволокно» до ТОВ «Укркорд».

Постановою господарського суду Чернігівської області від 24.09.2012 у справі № 5028/9/5б/2012 ПАТ «Чернігівське Хімволокно» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича.

ТОВ «Укркорд» є власником майна у відповідності до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Даним Законом не передбачається перехід будь-яких зобов'язань від боржника до покупця у випадку продажу належного йому майна, окрім права власності на придбане майно.

Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до п. 1.1. наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627 як склади митних органів можуть використовуватися визначені наказом митниці приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем.

Відповідно до ч. 4 ст. 239 Митного кодексу України від 13.03.2012, який набрав чинності 01.06.2012, товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано до суду відповідного рішення керівника Чернігівської митниці Міндоходів. Також, відповідачем не надано наказ Чернігівської митниці Міндоходів про визначення складу по вул. Щорса, 78, м. Чернігів як складу митного органу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення відповідача № 07/1842 від 10.10.2013 щодо відмови у видачі майна без відшкодування плати за його зберігання на складі митного органу Чернігівською митницею Міндоходів є протиправним. Дії відповідача щодо відмови ТОВ «Укркорд» у видачі майна, що належить йому на праві власності, зі складу митного органу також не ґрунтуються на нормах законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що підтверджували б неправомірність дій позивача.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 10.02.2014.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.