Ухвала суду № 37181143, 12.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 1819/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судового засідання Луки Х.М.,

представника позивача Федоша С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вімар» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вімар» (далі - ТзОВ «Вімар») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинним рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ) № 0015841501 від 17.10.2011 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі № 2а/0370/3082/11 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач Луцька ОДПІ просить скасувати вказану постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову ТзОВ «Вімар». Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у зв'язку з набранням 01 квітня 2011 року чинності розділу III Податкового кодексу України (далі - ПК України), та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94) до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Представник ТзОВ «Вімар» у ході апеляційного розгляду вимоги апелянта заперечив та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідача в судове засідання апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив із того, що працівниками Луцької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Вімар» за II квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 29.09.2011 року № 7936/15-1/32501560. Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року до складу витрат включено від'ємне значення об'єкту оподаткування 2009-2010 років в сумі 275 494,009 грн., чим порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, відповідно до якого до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до першого кварталу 2011 року з 2009-2010 років.

За результатами проведеної перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17.10.2011 року № 0015841501, яким ТзОВ «Вімар» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: «податок на прибуток приватних підприємств» за основним платежем на суму в розмірі 63364,00 грн.

При цьому суд першої інстанції зазначає, що від'ємне значення об'єкту оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обов'язковою складовою валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України № 334/94-ВР.

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому-третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації першого кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, в діях позивача відсутні порушення норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у II кварталі 2011 року у розмірі 275 494,00 грн.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, у ході проведеної 29 вересня 2011 року працівниками Луцької ОДПІ перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТзОВ «Вімар» за II квартал 2011 року було встановлено, що позивачем при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року до складу витрат включено від'ємне значення об'єкту оподаткування 2009-2010 років в сумі 275 494,009 грн., чим порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України.

На підставі акта перевірки від 29 вересня 2011 року № 7936/15-1/32501560 Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 жовтня 2011 року № 0015841501, яким ТзОВ «Вімар» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму в розмірі 63364,00 грн.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону № 334/94.

Пунктом 6.1 статті 6 цього Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону № 334/94.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону № 334/94, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в системному взаємозв'язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Водночас відсутні підстави вважати, що поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Зазначене пояснюється тим, що значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року. Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від'ємним.

Таким чином, на думку апеляційного суду, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апелянта висновків суду першої інстанції не скасовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, а відтак у задоволення апеляційної скарги Луцької ОДПІ слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі № 2а/0370/3082/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 14 лютого 2014 року.