Постанова № 37177906, 10.02.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2014 року 810/728/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2013 №0029761702.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача про порушення позивачем абз. "д" п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України за не оподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага, оскільки банком анульовано заборгованість за кредитними договорами, є безпідставними. Так позивач зазначає, що банком не анульовано борг за кредитними договорами, оскільки ним і надалі проводяться заходи щодо стягнення такого боргу, що підтверджується відкритими виконавчими провадженнями щодо виконання виконавчих написів нотаріусів про звернення стягнення на земельну ділянку та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач наполягає, що у даному випадку позивач від податкового агента ПАТ "БТА Банк" отримав дохід у розмірі 5211505,97 грн. як додаткове благо внаслідок анулювання (прощення) заборгованості по кредитним договорам, проте позивачем не утримано та не перераховано податку до бюджету з отриманого доходу, що є порушенням закону та тягне за собою визначену законом відповідальність. Оскільки позивачем не сплачено податок на доход за отримане благо у 2012 році, податковим органом правомірно донараховано позивачу податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за спірним податковим повідомленням-рішенням.

До початку розгляду справи по суті представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 28.10.2013 по 01.11.2013 на підставі п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 15.10.2013 №309 старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Шоботенком Ю.М. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка громадянина ОСОБА_1 з питань отриманих ним доходів, як додаткове благо за 2012 рік суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За підсумками проведеної перевірки було складено Акт №274/17-2/НОМЕР_1 від 08.11.2013.

За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем абз. "д" п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 883980 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2013 №0029761702, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" у розмірі 1104975 грн., з яких: 883980 грн. - за основним платежем та 220995 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У той же час, позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив його, звернувшись із позовом до суду.

Перевіряючи правильність висновків податкового органу, зроблених під час перевірки, судом встановлено наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, наявність порушень абз. "д" п.п.164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України обумовлено тим, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України ПАТ "БТА Банк" в ІV кварталі 2012 року було виплачено дохід у вигляді додаткового блага громадянину ОСОБА_1 в сумі 5211505,97 грн.

Так, висновки податкового органу про не оподаткування доходу, отриманого позивачем від податкового агента ПАТ "БТА Банк" у вигляді 5211505,97 грн. - суми анульованого (прощеного) боргу згідно кредитних договорів, укладених між позивачем та ПАТ "БТА Банк", ґрунтуються на тому, що анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором є тим самим додатковим благом в розумінні абз. "д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

У зв'язку з зазначеним податковий орган вважає, що позивач зобов'язаний був нарахувати податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Однак з такими твердженнями податкового органу суд не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 164. 1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Статтею 159 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено порядок врегулювання безнадійної або сумнівної заборгованості, особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами та порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву.

Відповідно до п.п.159.4.1 п. 159.4 ст. 159 Податкового кодексу України за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 №172 було затверджено "Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву" (надалі - Порядок №172).

Пунктом. 4 Порядку №172 передбачено, що банк відшкодовує (списує) за рахунок резерву безнадійну заборгованість за всіма активними банківськими операціями з пов'язаними особами, за операціями з пайовими цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а також безнадійну дебіторську заборгованість за розрахунками з працівниками банку та за господарською діяльністю банку за умови їх відповідності хоча б одній з ознак безнадійної заборгованості, визначених Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що ПАТ "БТА Банк" внаслідок виконання Постанови Правління Національного банку України від 01.06.2011 №172 відшкодовано в балансі Банку борг ОСОБА_1 перед банком за кредитними договорами №086/06б від 12.06.2007 на суму 486303,32 доларів США та №002/001/08-22-1 від 12.03.2008 на суму 1324483,53 грн. за рахунок створеного Банком резерву та його суму враховано на позабалансовому рахунку, про що було повідомлено позичальника - ОСОБА_1 листами від 10.01.2013 №09-03/180 та №09-03/178.

Пунктом 7 Порядку №172 встановлено, що відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Банком продовжується ведення претензійної роботи щодо ОСОБА_1, що підтверджується наступними доказами: виконавчими написами, вчинені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 29.09.2009 за №324, №325, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "БТА Банк" предмету іпотеки - будинку за адресою: АДРЕСА_1; у ВДВС Києво-Святошинського РУЮ знаходяться виконавчі провадження №16605968 та №16606120 щодо виконання виконавчих написів №324 та №325 від 29.09.2009 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу про звернення стягнення на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці за тією ж адресою, які належать боржнику - ОСОБА_1, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, задовольнити вимоги ВАТ "БТА Банк" в сумі 2774167,77 грн. та в сумі 896833,03 грн. відповідно; листами ПАТ "БТА Банк" 10.01.2013 №09-03/180 та №09-03/178, в яких зазначено, що Банк і надалі буде проводити заходи щодо погашення боргу.

Відповідно до п.п.14.1.47. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Пунктом 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Статтею 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відносини, що виникають між банком та його клієнтами з питань надання банківських послуг, в тому числі надання кредитів є питаннями цивільно-правових відносин, а саме питаннями зобов'язального права, які регулюються актами цивільного законодавства України, в тому числі нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Виходячи з аналізу норм Постанови Правління Національного банку України 01.06.2011 №172 та Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку про те, що кредитна заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ "БТА Банк" не є прощеною та зобов'язання позивача по кредитним договорам з банком не припиняються, оскільки у банку залишається право вимагати повернення несплаченої суми кредиту. Враховуючи наведене, заборгованість, списана ПАТ "БТА Банк" за рахунок коштів страхового резерву, не є анульованою заборгованістю.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які рішення ПАТ "БТА Банк" щодо припинення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитними договорами №086/06б від 12.06.2007 та №002/001/08-22-1 від 12.03.2008 шляхом прощення боргу.

З огляду на вищенаведене, відсутні підстави вважати, що позивачу борг анульовано (прощено) та суми прощеного боргу повинні бути включені до складу його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, а отже відсутні підстави для застосування абз. "д" п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, законодавець в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів та довести його недобросовісність.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Водночас, докази подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані доводами відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 04.12.2013 №0029761702.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.