Рішення № 37175634, 10.02.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2014 р.Справа № 922/72/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Високий про стягнення коштів у сумі 3 964,67 грн. за участю представників сторін:

прокурора - Вензель Ю.М., посвідчення №013763 від 06 грудня 2012 року

позивача - Шафоростова О.М., довіреність № 223 від 06 грудня 2013 року

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Високий заборгованість з орендної плати у розмірі 3 355,50 грн. та 609,17 грн. пені.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача покладених на нього зобов'язань за договором оренди № 4785-Н від 30 листопада 2010 року щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів, відповідно до пункту 3.6. договору. В якості правових підстав прокурор вказує на приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/72/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 27 січня 2014 року.

24 січня 2014 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 2510), узгоджена та підтримана з боку прокурора, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 385,50 грн. та вказував, що зменшення позовних вимог відбулось у зв'язку з повним погашенням відповідачем сум пені, а також частковим погашенням основної заборгованості у сумі 2 970,00 грн., яка долучена судом до матеріалів справи.

25 січня 2014 року до господарського суду Харківської області від прокурора надійшло клопотання (вх. № 2522) про долучення до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача, яке долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання прокурор та представник позивача з'явились, проте вимоги ухвали суду від 14 січня 2014 року про порушення провадження у справі у повному обсязі не виконали.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (узгоджену та підтриману прокурором), суд встановив, що а ні прокурором, а ні позивачем не дотримано правила вчинення відповідної процесуальної дії, що передбачено господарським процесуальним кодексом України, а саме - не надано доказів направлення заяви на адресу відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 січня 2014 року розгляд справи відкладено на 10 лютого 2014 року. Водночас, зазначеною ухвалою суду розгляд заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог залишено до наступного судового засідання з метою надання доказів направлення прокурором та позивачем вказаної заяви на адресу відповідача з описом вкладення.

10 лютого 2014 року до господарського суду Харківської області від прокурора надійшов супровідний лист (вх. № 4530), в якому прокурор просить суд долучити до матеріалів справи докази в обґрунтування особи, що підписала позовну заяву. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

10 лютого 2014 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 4377), в яких позивач вказує на сплату відповідачем заборгованості перед позивачем у повному обсязі та просить суд припинити провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 10 січня 2014 року з'явились прокурор та представник позивача.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про розгляд справи господарським судом був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення 24 січня 2014 року відповідного поштового відправлення (арк. с. 37).

Прокурор та представник позивача доказів направлення відповідачу заяви про зменшення позовних вимог не надали.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 лютого 2014 року повернуто позивачу заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 2510) без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Позивач вказує про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем у зв'язку зі сплатою коштів, прокурор та позивач просять припинити провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого прокурору та сторонам у справі для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

30 листопада 2010 року між позивачем - Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків (орендодавець), та відповідачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, с. Високий (орендар), укладено договір оренди № 4785 - Н.

Відповідно до пунктів 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно: частину мостової (інв. № 24279), загальною площею 40,0 кв. м., за адресою: м. Харків, ст. Левада, що знаходиться на балансі Основ'янського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці (Ідентифікаційний номер 33605436) (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 16 серпня 2010 року і становить 172 500,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.

Відповідно до п. 2.1 договору між сторонами складено двосторонній акт приймання-передачі орендованого майна від 30 листопада 2010 року (арк. с. 17).

Згідно пункту 3.1 договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами), з урахуванням результату конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2010 року - 1163,80 грн. (згідно додатку № 2). Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень - листопад 2010 року.

У відповідності до пункту 3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70 %;

- на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30 %.

Пунктом 5.3 договору зобов'язано відповідача своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вказує прокурор в позовній заяві - позивач протягом всього терміну дії договору оренди належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, однак, в порушення умов спірного договору, відповідач не сплачував орендну плату на користь позивача своєчасно і в повному обсязі, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з орендної плати у сумі 3 355,50 грн.

Крім того, прокурором, на підставі пункту 3.7 договору, було заявлено до стягнення з відповідачу 609,17 грн. пені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, згідно частини 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи письмових пояснень з додатками (вх. №. 4377), відповідачем було повністю погашено заборгованість з орендної плати та пені перед позивачем, що підтверджується квитанцією № 5716.481.1 від 26 грудня 2013 року на суму 2 970,00 грн., квитанцією № к111/R/29 від 27 грудня 2013 року на суму 793,00 грн., квитанцією N14SU36307 від 05 лютого 2014 року на суму 385,50 грн.

З огляду на те, що прокурор звернувся до суду 13 січня 2014 року (про що свідчить штамп вхідних документів до господарського суду), а сума боргу з оплати пені в розмірі 609,17 грн. та частина основного боргу у розмірі 2 970,00 грн. сплачені відповідачем ще до подачі даного позову до суду (відповідно до квитанцій № 5716.481.1 від 26 грудня 2013 року на суму 2 970,00 грн. (орендні платежі) та № к111/R/29 від 27 грудня 2013 року на суму 793,00 грн. (пеня з переплатою), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2970 грн. та 609,17 грн. пені. (всього 3 579,17 грн.).

В решті позовних вимог у сумі 385,50 грн. суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п.1.1. ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки решта суми основного боргу сплачена відповідачем на користь позивача під час розгляду спору в суді.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 43, 44, 49, 75, п.1.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову в частині позовних вимог у розмірі 3 579,17 грн відмовити.

По позовним вимогам у розмірі 385,50 грн. провадження у справі припинити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач - УДК у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31210206700003, код ЄДРПОУ 24134567, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 17.02.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/72/14