Рішення № 37175631, 11.02.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р.Справа № 922/5221/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Інституту тваринництва Національної Академії аграрних наук України, смт. Кулиничі до Зміївського районного комунального водопровідно-каналізаційного підприємства, м. Зміїв про стягнення 14551,94грн. за участю представників сторін:

позивача - Шолова В.І., дов. № 549-01 від 31.07.2012р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10501,55грн. заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 4 від 01.08.2011р.; 253,71грн. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі та надання комунальних послуг орендарю № 4 від 01.08.2011р.; 1050,10грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, 2553,24грн. пені та 193,34грн. 3% річних за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 4 від 01.08.2011р. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вищевказаними договорами, внаслідок чого виникла заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити. Надав письмове уточнення позовних вимог (вх. № 4754 від 11.02.2014р.) яке залучено судом до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі та відкладення її розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.08.2011р. між Інститутом птахівництва НААН України (правонаступником якого є позивач) (Орендодавець) та Зміївським районним комунальним водопровідно - каналізаційним підприємством (відповідач, Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна що належить до державної власності № 4 (надалі - Договір 1).

За умовами укладеного Договору 1 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 33,6 кв.м., у будівлі технологічного корпусу, що перебуває на балансі Орендодавця, та розташовані у будинку № 47-а, по вулиці Леніна в селищі Бірки, Зміївського району Харківської області.

Відповідно п.п. 3.1 Договору 1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995р. № 786, і становить за погодженням сторін без ПДВ за базовий місяць оренди (травень 2011р.) - 357,84грн.

Відповідно п.п. 3.2. Договору 1 нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному законодавством.

Пунктом 3.3. Договору 1 врегульовано, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п.п. 3.6. Договору № 1 орендна плата перераховується Балансоутримувачу щомісячно не пізніше 12 числа наступного місяця.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором 1 та передав відповідачу майно, що є предметом договору за Актом приймання-передавання від 01.08.2011р., який підписаний та скріплений печатками сторін.

24.09.2012 року позивачем було отримано лист відповідача (вих. № 260 від 24.09.2012р.), в якому останній просив припинити дію Договору оренди № 4 від 01.08.2011р.

Пунктами 5.10 та 10.9 Договору 1 передбачено, що відповідач зобов'язаний у разі припинення або розірвання Договору повернути позивачеві орендоване майно протягом трьох робочих днів.

Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акта приймання - передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання - передавання про повернення Майна покладається на Орендаря (п.10.10 Договору 1).

Всупереч умовам Договору 1 відповідач не повернув позивачеві орендоване приміщення та продовжував ним користуватися.

02.04.2013 року позивач рекомендованим поштовим відправленням направив на адресу відповідача письмову пропозицію про повернення об'єкту оренди, яке відповідач отримав 04.04.2013 року.

01.05.2013 року відповідач повернув позивачеві орендовані приміщення, про що було складено Акт прийому-передачі майна б/н.

Пунктом 3.11 Договору 1 сторони визначили, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно.

Однак відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання зі сплати орендної плати у зв'язку з чим станом на 01 травня 2013 року заборгованість відповідача за Договором 1 склала 10501,55грн., що на момент розгляду справи не погашена.

Окрім того, 01.08.2011р. між Інститутом птахівництва НААН України (правонаступником якого є позивач) (Балансоутримувач) та Зміївським районним комунальним водопровідно - каналізаційним підприємством (відповідач, Орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (надалі - Договір 2).

За умовами укладеного Договору 2 Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі технологічного корпусу, загальною площею 294,4 кв.м., а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі (33,6 кв.м.), та виконує поточний і капітальний ремонт приміщень, які орендує, виконує роботи по утриманню прибудинкової території.

Відповідно до п.п. 2.2.3. Договору 2 Орендар зобов'язався не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок Балансоутримувача за понесені ним витрати на санітарне обслуговування прибудинкової території та приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі пропорційно площі орендованого приміщення, а також проводити відшкодування комунальних послуг та земельного податку.

Проте, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання з відшкодування позивачу витрат на утримання орендованого майна, внаслідок чого заборгованість за Договором 2 станом на 01 травня 2013 року склала 253,71грн., та станом на момент розгляду справи не сплачена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Згідно ч.1 ст. 19 зазначеного Закону, Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладених з позивачем Договорів та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 10501,55грн. заборгованості за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 4 від 01.08.2011р. та 253,71грн. заборгованості за Договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання будівлі та надання комунальних послуг орендарю № 4 від 01.08.2011р. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних в сумі 193,34грн. за період з 01.05.2013р. по 14.12.2013р. за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 4 від 01.08.2011р. і вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.п. 3.7. Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 4 від 01.08.2011р. орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується Балансоутримувачем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Згідно п.п. 3.8. зазначеного Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивач надав обґрунтований розрахунок штрафу, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1050,10грн. штрафних санкцій за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 4 від 01.08.2011р. підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем до стягнення пені в розмірі 2553,24грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне вимоги позивача в частині стягнення пені задовольнити частково на суму 792,23грн., в решті вимог відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1512,29грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Зміївського районного комунального водопровідно - каналізаційного підприємства (63404, Харківська обл., м. Зміїв, вул. Червоноармійська, 24; код ЄДРПОУ 21231318; в тому числі п/р 26008103839500 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь Інституту Тваринництва Національної академії аграрних наук України (62404, Харківська обл., Харківський район, смт. Кулиничі, вул.7-ої Гвардійської Армії, 3; код ЄДРПОУ 00497199; в тому числі п/р 35225012000063 в УДК у Харківській обл., МФО 851011) 10501,55грн. заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 4 від 01.08.2011р.; 253,71грн. заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі та надання комунальних послуг орендарю № 4 від 01.08.2011р.; 1050,10грн. штрафних санкцій, 792,23грн. пені та 193,34грн. 3% річних за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 4 від 01.08.2011р., а також 1512,29грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 13.02.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк