Постанова № 37174276, 04.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2014 року № 826/430/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будрес-Інвест»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними дій та скасування наказуНа підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправними дій та скасування наказу.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність спірного наказу, оскільки таким призначено проведення позапланової перевірки без наявних не те підстав. У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

В судове засідання 29.01.14р. не з'явився представник відповідача однак подав до суду письмові заперечення на позов, про причину неявки суду не повідомив, у зв'язку із чим та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України суд протокольно ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Начальником Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 12.06.13р. винесено Наказ № 77 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариств з обмеженою відповідальністю «Будрес-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Віконні системи» та ТОВ «Рімнус Маркет» за період з 01.01.2012р. по 31.034.2013р., на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного наказу працівниками податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку позивача за результатами якої складено акт від 26.06.13р. за № 104/22.5-07/36993887.

Позивач вважає протиправним дії податкового органу щодо призначення позапланової перевірки у зв'язку із відсутністю підстав передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України для проведення документальної позапланової перевірки, тому просить скасувати такий наказ та зобов'язати податковий орган виключи з податкової бази даних інформацію про результати такої перевірки.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Статтею 79 Податкового кодексу України безпосередньо визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

При цьому відповідно п. 79.3. ст.. 79 цього Кодексу присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Вирішуючи питання наявності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та, відповідно, для прийняття наказу про призначення такої перевірки, суд звертає увагу на наступне.

Як свідчать наявні матеріали справи податковим органом було скеровано письмові запити про надання інформації № 23870/10/22-719-1 від 29.12.12р. та № 11084/10/22-5.20 від 13.05.13р.

Отримання вказаного запиту позивачем не заперечується, однак вказується на те, що відповідь на такий було подано до податкового органу у встановлені строки та у повному обсязі.

Натомість з наданих представником позивача пояснень вбачається, що лист не містив усіх відомостей щодо запитуваної інформації та підтверджуючих документів.

Саме ненадання у відповіді на письмовий запит запитуваної інформації та підтверджуючих документів слугувало підставою для призначення позапланової перевірки позивача.

Як зазначалось вище, не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту є підставою для призначення позапланової перевірки. Разом з тим надання неповної інформації на такий запит є також підставою для призначення позапланової перевірки.

Наведені фактичні обставини справи у повній мірі спростовують доводи позивача з приводу відсутності у податкового органу підстав для призначення позапланової перевірки.

Крім того, як зазначалось судом вище, позивач вважає протиправними дії податкового органу що полягали у викладені у акті перевірки міркувань з приводу «фіктивності» безтоварності правочинів а також відображення таких висновків у податкові базі взаємовідносин з платниками податків.

З даного приводу суд вважає за доцільне зауважити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Жодними своїми діями у зв'язку з складення вищезазначеного акту, Відповідач не порушив будь-яких прав та не спричинив виникнення будь-яких обов'язків для Позивача, а отже, даний акт не породжує правовідносин, що можуть бути предметом судового реагування.

Крім того внесення чи видалення з АРМ «Аудит» та з АІС «Система автоматичного співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання на рівні ДПА України», АІС «Податковий блок» підсистем «Податковий аудит» та «Аналітична система» відомостей щодо результатів проведення перевірки Позивача жодним чином не може порушувати права, свободи чи законні інтереси позивача, виходячи з наступних міркувань .

Згідно ст.72, 74 Податкового кодексу України (далі ПК України) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку встановленому ПК України

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому в силу ст. 6 вищезазначеного Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 18.04.2008р. "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно з п. 2.21 вищевказаних Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит" (підсистема «Податковий аудит»).

Дані усіх актів перевірок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в єдиній системі «Податковий блок» незалежно від їх змісту. Інформація, унесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Унесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми «Податковий аудит» та «Аналітична система» є програмними продуктами, створеними для внутрішнього використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Таким чином до єдиної системи «Податковий блок» та її підсистеми «Аналітична система» вноситься службова інформація, одержана податковими органами за результатами контролюючих заходів, ця інформація не визначає податкових зобов'язань платників податків, є аналітичною і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю, а тому не може порушувати законні права свободи чи інтереси позивача та сама по собі не тягне за собою для позивача жодних зобов'язань.

Аналізуючи наведені доказів та норми чинного законодавства, в їх сукупності суд керуючись внутрішнім переконанням погоджується з доводами податкового органу щодо законності та правомірності дій щодо проведення перевірки позивача, формування інформаційної бази, та не знаходить підстав для задоволення позову.

Відповідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій