Постанова № 37174169, 07.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 лютого 2014 року № 826/19345/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовом

Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг»

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2013р. №0004262208 та №0004272208.

На підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

за позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2013р. №0004262208 та №0004272208. На підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач - Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2013р. №0004262208 та №0004272208.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення - рішення. У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судовому засіданні 04.02.2014р. суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» щодо документального підтвердження господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Діара» за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт № 203/1-22-08-19121597 від 17.09.2013р. (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень:

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 836 912 грн. в тому числі по звітних періодах: - півріччя 2012 року в сумі 1 836 912 грн.

- п.198.1,п.198.3, п.198.6 cт.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 1 349 469 грн., в тому числі: - за вересень 2012 року в сумі 1 349 469 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених порушень податкового законодавства податковим органом 26.09.2013р. винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0004262208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, код платежу 11020100, за основним платежем в розмірі 1 836 912,00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 459 228,00 грн.;

- №0004272208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100, за основним платежем в розмірі 1 349 469,00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 337 367,25 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 26.09.2013р. №0004262208 та №0004272208, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про підставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи підставою для збільшення позивачу зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у перевіряємий період, слугувало встановлення перевіркою віднесення позивачем до податкового кредиту та витрат коштів сплачених на користь ТОВ «ВКФ «Діара» на підставі господарських договорів укладеними такими суб'єктами господарювання у перевіряємому періоді, оскільки правочини, укладені позивачем з даним контрагентом укладено без мети настання реальних наслідків, а тому складені документи на підтвердження фактів виконання господарських операцій між вказаними суб'єктами господарювання не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського обліку та взяті за основу для підтвердження реальності вчинених господарських операцій.

В основу висновків податкового органу про безтоварність правочину, укладеного між позивачем та контрагентом, покладено акт ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 27.06.2013р. №130/2200/38120664 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Діара», код ЄДРПОУ 38120664 щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень – листопад 2012 року».

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог п.9.1, 9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити у тому числі: посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Витратами відповідно до пп.14.1.27. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигоду вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість або валових витрат є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Втім, податковим органом в акті перевірки не встановлено та в судовому засіданні належними доказами не доведено, що господарські операції позивача з ТОВ «ВКФ «Діара» не мали реального характеру.

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, а висновки, викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, які укладалися позивачем з ТОВ «ВКФ «Діара». Висновки акту перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях не підтверджених жодними доказами.

У той же час, в матеріалах справи містяться докази, які спростовують доводи податкового органу, викладені в акті перевірки.

Матеріали справи підтверджують, що 10.05.2012 року між СП ТОВ «Метал Холдінг» (покупець) та ТОВ «ВКФ «Діара» (продавець, постачальник) було укладено договір поставки №10/05/12-П, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений у специфікаціях.

Відповідно до специфікації, видаткової накладної та актів приймання-передачі постачальник поставив СП ТОВ «Метал Холдінг» товар (легована швидкоріжуча сталь марки Р18К5Ф2 у зливках) у кількості 44 тонни загальною вартістю 10 496 640 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 749 440 грн.

Постачальник виписав позивачу податкову накладну №10 від 22.05.2012р. на повну суму вартості поставленого товару, а саме: на загальну суму 10 496 640 грн., у т.ч. ПДВ 1 749 440 грн.

Дана податкова накладна оформлена у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, що передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

В розрахунок за поставлений товар СП ТОВ «Метал Холдінг» перерахувало на рахунок постачальника грошові кошти, що підтверджується відповідними виписками банку.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців СП ТОВ «Метал Холдінг» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі металами та металевими трубами.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що придбані у ТОВ «ВКФ «Діара» товари (легована швидкоріжуча сталь марки Р18К5Ф2 у зливках) в подальшому реалізовані позивачем на експорт покупцю «Tuntex Capital Corp.» (резидент Англії, номер реєстрації BVI No:1503773, P.O. Box 3152, Road Town, Tortola) за договором комісії, укладеним між позивачем та ПП «Зовнішторгсервіс».

На підтвердження реальності господарських операцій та мети використання придбаних товарів та послуг у господарській діяльності позивач надав суду наступні докази: копії господарських договорів, додатків та специфікацій до них, копії видаткових накладних, рахунків, актів приймання-передачі, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, виписки банку,сертифікат радіаційного обстеження, вантажно-митні декларації, звіт комісіонера.

Проаналізувавши первинну документацію позивача, суд дійшов висновку, що вона складена у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та інших нормативно-правових актів.

При цьому суд звертає увагу, що на момент підписання зазначених договорів та первинної документації сторони мали статус платників податку на додану вартість.

Співставлення змісту первинних документів та доказів реальності господарських операцій вказує, що ТОВ «Метал Холдінг» здійснювало витрати на придбання у ТОВ «ВКФ «Діара» товарів та послуг для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВКФ «Діара» не приймаються до уваги, оскільки такі акти за своєю сутністю не можуть встановлювати та підтверджувати порушення вимог податкового чи іншого законодавства, та не є підставою для обмеження позивача, як покупця, у праві формувати витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд не знаходить порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «ВКФ «Діара», а тому вважає, що формування СП ТОВ «Метал Холдінг» податкового кредиту з податку на додану вартість, та витрат, пов'язаних з господарською діяльністю є правомірним.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість та валових витрат, то нарахування штрафних санкцій в частині є також неправомірним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними і скасування:

- податкового повідомлення – рішення від 26.09.2013р. №0004262208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, код платежу 11020100, за основним платежем в розмірі 1 836 912,00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 459 228,00 грн.;

- податкового повідомлення – рішення від 26.09.2013р. №0004272208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100, за основним платежем в розмірі 1 349 469,00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 337 367,25 грн.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Враховуючи досліджені судом фактичні обставини справи у сукупності у взаємозв'язку з нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2013р. №0004262208, прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2013р. №0004272208, прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

4. Судові витрати в сумі 4920,00 грн. присудити на користь Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг» (ідентифікаційний код 19121597) за рахунок Державного бюджету.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій