Постанова № 37174163, 06.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2014 року № 826/20317/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД"до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платниківпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000823910 від 22.10.13р. На підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000823910 від 22.10.13р.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення. У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

У судовому засіданні 28.01.14р. суд у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників проведено позапланову невиїзну перевірку Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" з питань дотримання вимог чинного законодавства з повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум плати за землю за період з 01.01.11р. по 31.08.13р.

За результатами перевірки складено акт від 03.10.13р. за № 1181/31-10/23744453 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень пп. 288.5.1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 3 043 880,96грн. в тому числі за 2011рік на суму 1 141 455,38грн., за 2012рік на суму 1 141 455,38грн. та за період з 01.01.13р. по 31.08.13р. на суму 760 970,20грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень податкового законодавства Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників винесено податкове повідомлення-рішення № 0000823910 від 22.10.13р. яким за позивачу донараховано зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб в сумі 487 943,65грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 405 562,72 грн. та штрафні санкції в розмірі 82 380,93грн.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправними та надуманими, а тому звернувся до суду з позовом щодо його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, підставою для донарахування зобов'язань з орендної плати за землю слугувало встановлення перевіркою здійснення позивачем плати орендної плати за землю, за ставкою нижчою ніж встановлено Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що позивач користується земельною ділянкою площею 0,4435 га за адресою : м. Київ, пр-т Миколи Бажана 2/3, кадастровий номер 80000 000 00:90:159:0026 на підставі договору оренди від 06.11.2000р. укладеного з Київською міською радою.

Відповідно до п. 2 вказаного Договору встановлено розмір орендної плати, який становить 2% від грошової оцінки земельної ділянки, яка на час укладення договору складала 4 338 999,99грн.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, згідно підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 якого визначено, що мінімальний річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку.

Разом з тим як встановлено перевіркою та не заперечується позивачем, сплату орендної плати за земельну ділянку позивач продовжував у розмірі встановленому Договором.

Податковим органом заперечується можливість сплати зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі встановленому Договором оренди, в разі якщо такий є меншим ніж це встановлено Кодексом, а тому здійснено донарахування зобов'язань у відповідності до вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

З такими висновки податкового органу суд не вправі погодитись виходячи із наступних міркувань.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно до ст. 13 Закону - підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 19 Закону - розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.

Статтею 30 Закону передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п. п. 14.1.136 ПК України - орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно до п. 288.4 ПК України - розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Отже, положеннями ПК України передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, тому саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами і орендодавець (відповідна рада) має право вимагати сплати, а орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, у визначеному договором розмірі.

Слід зауважити, що вимоги п. п. 288.5.1 ПК України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору або ж при внесенні змін до нього, але ніяк не можуть вважатися зобов'язанням орендаря, встановленим ПК України, оскільки у самому ПК України вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір, а не Кодекс.

Крім того, слід зауважити, що згідно з п. 288.1 ПК України - підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

А отже, органи державної податкової служби як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.

Те, що п. 288.5 ПК України закріплює мінімальне та максимальне значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає лише те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною та не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди.

Однак, ні Податковий кодекс України, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить норм, які б зобов'язували орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди.

Разом з тим недійсність договору оренди земельної ділянки законом прямо не встановлена, рішення суду про визнання Договору недійсними відсутнє, а тому спірний договір оренди землі є правомірним.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи, а також норми чинного законодавства суд приходить до переконання, що відповідачем протиправно збільшено позивачу грошове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у зв'язку із прийнятим оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а тому таке підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити .

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000823910 від 22.10.13р.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" понесені судові витрати в розмірі 458,80грн.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій