Постанова № 37172419, 11.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа№ 914/3582/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Царук І. О.

за участю представників:

від позивача: Виткович Р. М. - представник за довіреністю від 03.02.2014

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013

у справі № 914/3582/13 (суддя Лиськов М. О.)

за позовом Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

до Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО-2012 у м. Львові»

про стягнення 84 706,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 71 904,20 грн. за виконанні за договорами № 245-2 від 23.06.2010, № 459 від 23.06.2010 та № 465 від 23.06.2010, але неоплачені роботи, 3 % річних в сумі 6 395,01 грн. та збитків від інфляції в сумі 6 406,84 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2013, повний текст якого підписаний 25.11.2013, у справі № 914/3582/13 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції грнутується на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даними вимогами, що, враховуючи подану відповідачем заяву про застосування строків позовної даності, є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Крім того, суд першої інстанції в рішенні зазначив про те, що позивачу було відомо про коригування проекту об'єкту «Будівництво стадіону по вул. Стрийській-кільцевій дорозі у м. Львові» (проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, щодо якого позивач виконував роботи за спірним договорами), яким вказаний проект був виключений і не передбачався до реалізації, а відтак, підстави для виконання позивачем цих робіт відсутні.

Також суд першої інстанції послався на те, що позивач не виконав пред'явлені роботи, оскільки проекти відведення земельних ділянок не містять відповідних висновків екологічних служб, архітектуно-будівельних служб, погоджень органів державного агентства земельних ресурсів, відсутні належні рішення і розпорядження органів місцевого самоврядування та районної державної адміністрації.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державне підприємство «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013 (в апеляційній скарзі помилково вказаного 25.11.2013) повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В апеляційній скарзі Державне підприємство «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» посилається на те, що спірне рішення є незаконним та таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального законодавства.

Апелянт вказав на те, що відповідно до п. 3.1 спірних договорів позивач зобов'язався надати послуги у строки, що передбачені календарним графіком робіт (Додаток 3), а саме до 30.11.2010, а тому, відповідно до приписів п. 5 ст. 261 ЦК України, строк позовної давності щодо спірних вимог розпочинається саме з цієї дати, що, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом трирічний строк позовної даності ще не сплив.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що позивач не виконав пред'явлені роботи, оскільки проекти відведення земельних ділянок не містять відповідних висновків екологічних служб, архітектуно-будівельних служб, погоджень органів державного агентства земельних ресурсів, відсутні належні рішення і розпорядження органів місцевого самоврядування та районної державної адміністрації, - позивач зазначив, що відповідач відмовився від повного виконання робіт за спірними договорами, в той час як позивач фактично вимагає стрягнути з відповідача вартість робіт, виконання яких підтверджено підписаними між сторонами актами приймання-передачі.

Ухвалою від 26.12.2013 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О. М., Сітайло Л. Г. апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Відповідач представників в жодне судове засідання не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

23.06.2010 позивач як Виконавець та відповідач як Замовник уклали договір № 245-2 (далі Договір 1), відповідно до умов якого (п. 1.1) позивач зобов'язався за завданням відповідача виконати роботи по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по об'єкту: «Будівництво стадіону по вул. Стрийській-кільцевій дорозі в м. Львові: влаштування дорожньої розв'язки» (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 26.07.2010), а відповідач зобов'язався прийняти від позивача закінчені роботи і оплатити їх.

Згідно з п. 1.2 Договору 1 види й обсяги робіт за Договором 1 визначаються затвердженою сторонами кошторисною документацією.

Відповідно до п. 2.1 Договору 1 вартість робіт, визначених в п. 1.1 Договору 1, становить 70 059,36 грн. і визначається кошторисом (Додаток 1) та Протоколом погодження договірної ціни (Додаток 2).

Як слідує з матеріалів справи, сторонами підписані відповідні кошторис (Додаток 1) та Протокол погодження договірної ціни (Додаток 2) (а.с. 13-16), якими визначено обсяг робіт, які позивач має виконати за Договором 1, та їх загальну вартість (70 059,36 грн.)

Згідно з п. 3.1 Договору 1 позивач зобов'язується виконати роботи за Договором 1 у строки, що передбачені календарним графіком робіт (Додаток 3).

Сторонами підписаний відповідний Календарний план (Додаток № 3) (а.с. 17), згідно з яким роботи позивачем мали бути виконані повністю в строк до 23.12.2010.

Зі змісту вказаного плану також слідує, що роботи мали бути виконані у два етапи:

- І етап: підготовчі роботи, складання проекту відведення земельних ділянок - в строк з 26.03.2010 по 30.08.2012, вартість робіт 50 059,36 грн.;

- ІІ етап: погодження та державна землевпорядна експертиза - в строк з 30.08.2012 по 30.12.2012, вартість робіт 20 000 грн.

Пунктом 4.1 Договору 1 сторонами погоджено, що роботи за Договором 1 вважаються виконаними з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору 1 позивач виконав роботи на загальну суму 60 000 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами без зауважень актом № 1/245-2 від 02.08.2010 здачі-приймання технічної продукції по Договору 1 (а.с. 18). Зі змісту вказаного акту слідує, що позивач виконав роботи І етапу (підготовчі роботи, складання проекту відведення земельних ділянок).

Пунктом 4.2 Договору 1 сторонами визначено, в якій саме спосіб мають діяти сторони у випадку наявності у відповідача зауважень до виконаних позивачем робіт.

Так, відповідач протягом п'яти робочих днів після одержання Акту прийому-передачі виконаних робіт зобов'язаний розглянути результати виконаних робіт і в разі відсутності зауважень, направити позивачеві примірник підписаного Акту прийому-передачі виконаних робіт або надати зауваження до виконаних робіт із зазначенням всіх недоліків. У разі виявлення зауважень відповідачем складається акт із зазначенням недоліків, які необхідно безоплатно усунути шляхом доопрацювання в 10-денний термін. Після усунення недоліків Акт прийому-передачі наданих послуг подається відповідачеві повторно.

Матеріали справи не містять доказів пред'явлення відповідачем позивачу будь-яких зауважень щодо якості, кількості або вартості виконаних останнім за Договором 1 робіт як в порядку, визначеному п. 4.2 Договору 1, так і в будь-який інший спосіб.

23.06.2010 позивач як Виконавець та відповідач як Замовник уклали договір № 459 (далі Договір 2), відповідно до умов якого (п. 1.1) позивач зобов'язався за завданням відповідача виконати роботи по детальному обстеженню ґрунтів та встановлення їх якості з підготовкою висновку і видачею агрохімічного паспорту по об'єкту: «Будівництво стадіону по вул. Стрийській-кільцевій дорозі в м. Львові: влаштування дорожньої розв'язки» (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 26.07.2010), а відповідач зобов'язався прийняти від позивача закінчені роботи і оплатити їх.

Згідно з п. 1.2 Договору 2 види й обсяги робіт за Договором 2 визначаються затвердженою сторонами кошторисною документацією.

Відповідно до п. 2.1 Договору 2 вартість робіт, визначених в п. 1.1 Договору 2, становить 4 904,20 грн. і визначається кошторисом (Додаток 1) та Протоколом погодження договірної ціни (Додаток 2).

Як слідує з матеріалів справи, сторонами підписані відповідні кошторис (Додаток 1) та Протокол погодження договірної ціни (Додаток 2) (а.с. 23-24), якими визначено обсяг робіт, які позивач має виконати за Договором 2, та їх загальну вартість (4 904,40 грн.)

Згідно з п. 3.1 Договору 2 позивач зобов'язується виконати роботи за Договором 2 у строки, що передбачені календарним графіком робіт (Додаток 3).

Сторонами підписаний відповідний Календарний план (Додаток № 3) (а.с. 25), згідно з яким роботи позивачем мали бути виконані повність в строк до 30.07.2010.

Пунктом 4.1 Договору 2 сторонами погоджено, що роботи за Договором 2 вважаються виконаними з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору 2 позивач виконав роботи на загальну суму 4 904,20 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами без зауважень актом № 1/459 832 від 02.08.2010 здачі-приймання технічної продукції по Договору 2 (а.с. 26).

Пунктом 4.2 Договору 2 сторонами визначено, в якій саме спосіб мають діяти сторони у випадку наявності у відповідача зауважень до виконаних позивачем робіт.

Так, відповідач протягом п'яти робочих днів після одержання Акту прийому-передачі виконаних робіт зобов'язаний розглянути результати виконаних робіт і в разі відсутності зауважень, направити позивачеві примірник підписаного Акту прийому-передачі виконаних робіт або надати зауваження до виконаних робіт із зазначенням всіх недоліків. У разі виявлення зауважень відповідачем складається акт із зазначенням недоліків, які необхідно безоплатно усунути шляхом доопрацювання в 10-денний термін. Після усунення недоліків Акт прийому-передачі наданих послуг подається відповідачеві повторно.

Матеріали справи не містять доказів пред'явлення відповідачем позивачу будь-яких зауважень щодо якості, кількості або вартості виконаних останнім за Договором 2 робіт як в порядку, визначеному п. 4.2 Договору 2, так і в будь-який інший спосіб.

23.06.2010 позивач як Виконавець та відповідач як Замовник уклали договір № 465 (далі Договір 3), відповідно до умов якого (п. 1.1) позивач зобов'язався за завданням відповідача виконати роботи по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва тимчасової технологічної дороги на період реконструкції аеропорту для будівництва ЗПС ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» на території Сокільницької сільської ради, а відповідач з зобов'язався прийняти від позивача закінчені роботи і оплатити їх.

Згідно з п. 1.2 Договору 3 види й обсяги робіт за Договором 3 визначаються затвердженою сторонами кошторисною документацією.

Відповідно до п. 2.1 Договору 3 вартість робіт, визначених в п. 1.1 Договору 3, становить 21 200,20 грн. і визначається кошторисом (Додаток 1) та Протоколом погодження договірної ціни (Додаток 2).

Як слідує з матеріалів справи, сторонами підписані відповідні кошторис (Додаток 2) та Протокол погодження договірної ціни (Додаток 2) (а.с. 31, 32, 34), якими визначено обсяг робіт, які позивач має виконати за Договором 2, та їх загальну вартість (21 200,20 грн.)

Згідно з п. 3.1 Договору 3 позивач зобов'язується виконати роботи за Договором 3 у строки, що передбачені календарним графіком робіт (Додаток 3).

Сторонами підписаний відповідний Календарний план (Додаток № 3) (а.с. 33), згідно з яким роботи позивачем мали бути виконані повністю в строк до 30.12.2010.

Пунктом 4.1 Договору 3 сторонами погоджено, що роботи за Договором 2 вважаються виконаними з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору 3 позивач виконав роботи на загальну суму 7 000 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами без зауважень актом № 1/465 846 від 31.08.2010 здачі-приймання технічної продукції по Договору 3 (а.с. 35).

Пунктом 4.2 Договору 3 сторонами визначено, в якій саме спосіб мають діяти сторони у випадку наявності у відповідача зауважень до виконаних позивачем робіт.

Так, відповідач протягом п'яти робочих днів після одержання Акту прийому-передачі виконаних робіт зобов'язаний розглянути результати виконаних робіт і в разі відсутності зауважень, направити позивачеві примірник підписаного Акту прийому-передачі виконаних робіт або надати зауваження до виконаних робіт із зазначенням всіх недоліків. У разі виявлення зауважень відповідачем складається акт із зазначенням недоліків, які необхідно безоплатно усунути шляхом доопрацювання в 10-денний термін. Після усунення недоліків Акт прийому-передачі наданих послуг подається відповідачеві повторно.

Матеріали справи не містять доказів пред'явлення відповідачем позивачу будь-яких зауважень щодо якості, кількості або вартості виконаних останнім за Договором 3 робіт як в порядку, визначеному п. 4.2 Договору 3, так і в будь-який інший спосіб.

Отже, загальна вартість робіт, що їх виконано позивачем за Договором 1, Договором 2 та Договором 3, становить 71 904,20 (60 000+4 904,20+7 000).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладені сторонами договори є договорами підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 898 ЦК України до обов'язків замовника за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт віднесено обов'язок прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.2 спірних Договорів оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Сума оплати визначається на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт. Сторони домовились про те, що затримка відповідача в будь-якій оплаті, що не перевищує тридцять календарних днів, не розглядається як порушення цього договору. Відповідач не зобов'язаний повідомляти про причини затримки.

Отже, відповідно до умов спірних договорів, відповідач має обов'язок оплати спірні роботи, проте, строк виконання ним такого обов'язку сторонами у договорах не встановлений.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

Враховуючи відсутність письмової згоди сторін щодо строку виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті виконаних позивачем за спірними договорами робіт, при визначенні вказаного строку слід керуватись приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України.

З матеріалів справи слідує, що вперше з вимогою оплатити спірні роботи позивач до відповідача звернувся, вручивши йому 06.02.2013 претензію № 2 (вих. № 106 від 05.02.2013) (а.с. 36, 36 зворот), в якій, з посиланням на приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, просив відповідача у семиденний строк з дня отримання вказаної претензії перерахувати грошові кошти в сумі 71 904,20 грн. на зазначений позивачем розрахунковий рахунок та зазначив про те, що у випадку неотримання спірних коштів протягом семи днів з дати отримання вказаної претензії буде вимушений звернутися до суду з метою примусового стягнення суми заборгованості.

Про факт отримання відповідачем зазначеної претензії 06.02.2013 свідчить відбиток вхідного штампу останнього на першому її аркуші.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач мав виконати свій обов'язок по оплаті спірних робіт в строк по 13.02.2013 включно.

З огляду на вказані обставини та враховуючи, що з даним позовом позивач до суду звернувся 17.09.2013, про що свідчить відмітка відділення зв'язку на конверті, в якому позовна заяві надійшла суду першої інстанції, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної даності.

Відповідач на претензію не відповів, спірні кошти не перерахував.

17.04.2013 позивач вдруге звернувся до відповідача з претензією № 25 (віх № 364 від 16.04.2013), аналогічною за змістом претензії № 2 (вих. № 106 від 05.02.2013), на доказ направлення якої до матеріалів справи залучено належним чином засвідчену копію фіскального чеку № 5929 від 17.04.2013 (а.с. 38).

Відповідач на вказану претензію не відповів, спірні кошти не перерахував.

Отже, неоплаченими з виконаних позивачем за Договором 1, Договором 2 та Договором 3 робіт залишились роботи на суму 71 904,20 грн.(60 000+4 904,20+7 000).

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 71 904,20 грн. визнаються колегією суддів законними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачу було відомо про коригування проекту об'єкту «Будівництво стадіону по вул. Стрийській-кільцевій дорозі у м. Львові» (проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, щодо якого позивач виконував роботи за спірними договорами), яким вказаний проект був виключений і не передбачався до реалізації, внаслідок чого підстави для виконання позивачем цих робіт відсутні, слід зазначити що:

- по-перше, відповідачем не надано ніяких доказів на підтвердження вказаних обставин;

- по-друге, відповідно до приписів ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, тобто, в даному випадку, відповідач як замовник, відмовившись від подальшого виконання спірних договорів, в будь-якому випадку зобов'язаний оплатити позивачеві ту частину робіт, яка була останнім виконана за цими договорами;

- по-третє, умови спірних договорів не містять жодних приписів, якими б оплата спірних робіт ставилась в залежність від виконання позивачем всього обсягу робіт, передбаченого відповідним договором.

Відсутність у проектах відведення земельних ділянок відповідних висновків екологічних служб, архітектурно-будівельних служб, погоджень органів державного агентства земельних ресурсів, належних рішень і розпоряджень органів місцевого самоврядування та районної державної адміністрації, на що посилається відповідач, стверджуючи, що спірні роботи позивачем не виконані, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки вказані обставини не спростовують доведеного факту виконання позивачем спірних робіт і прийняття їх відповідачем, в той час як у спірних договорах оплата відповідачем виконаних позивачем робіт обумовлена лише фактом підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі робіт.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 6 395,01 грн. та збитків від інфляції в сумі 6 406,84 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем за спірними договорами робіт на загальну суму 71 904,20 грн., позивач, відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, має право нарахувати на суму несвоєчасно виконаних грошових зобов'язань 3 % річних та збитки від інфляції.

З матеріалів справи слідує, що позивач нараховує 3 % річних за період з 01.09.2010 по 20.08.2013, а збитки від інфляції за період з вересня 2010 по липень 2013, що, враховуючи, те, що, як було встановлено вище, відповідач мав виконати свій обов'язок по оплаті спірних робіт в строк по 13.02.2013 включно, не є правомірним.

З огляду на зазначені обставини, та враховуючи визначений позивачем період нарахування 3 % річних та збитків від інфляції, позивач в рамках даного позову має право на стягнення 3 % річних за період з 14.02.2013 по 20.08.2013, а збитків від інфляції за період з лютого 2013 року по липень 2013 року включно.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідач 3 % річних підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду в сумі 1 111,07 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

71 904,20/100*3/365*188=1 111,07

Як встановлено колегією суддів при перерахунку розміру збитків від інфляції за період з лютого 2013 року по липень 2013 року включно щодо суми боргу 71 904,20 грн., результат становить менше одиниці, тому позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції в сумі 6 406,84 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи підстави відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків від інфляції, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, тому рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013 у справі № 914/3582/13 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, згідно з яким позов задовольняється частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг в сумі 71 904,20 грн., 3% річних в сумі 1 111,07 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на підстави зміни рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» задовольняється частково.

Щодо витрат Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за подачу апеляційної скарги слід зазначити таке.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Загальна сума заявлених майнових вимог становить 84 706,05 грн.

Рішенням від 20.11.2013 у справі №914/3582/13 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Державним підприємством «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» рішення суду першої інстанції оскаржене в повному обсязі.

З урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» та встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до підпункту «4» п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач при зверненні з апеляційною скаргою мав сплатити 860,25 грн. судового збору, що ним і було зроблено.

Даною постановою позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено всього 73 015,27 грн.

Враховуючи, що, як встановлено колегією суддів, судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 73 015,27 грн., витрати позивача по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги щодо цієї суми, які вираховуються пропорційно розміру оскаржених майнових вимог (84 706,05) та задоволених з них, та становлять 741,52 грн., слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013 у справі № 914/3582/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013 у справі № 914/3582/13 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО-2012 у м. Львові» (03118, м. Київ, вул. Хотівська, 4, літера «А», ідентифікаційний код 37122901) на користь Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (79058, м. Львів, проспект Чорновола, 4, ідентифікаційний код 00702009) основний борг в сумі 71 904 (сімдесят одна тисяча дев'ятсот чотири) грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 1 111 (одна тисяча сто одинадцять) грн. 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 483 (одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн. 04 коп.

5. В решті позову відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО-2012 у м. Львові» (03118, м. Київ, вул. Хотівська, 4, літера «А», ідентифікаційний код 37122901) на користь Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (79058, м. Львів, проспект Чорновола, 4, ідентифікаційний код 00702009) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 741 (сімсот сорок одна) грн. 52 коп.

8. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити господарському суду міста Києва.

9. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 914/3582/13.

Повний текст постанови складено: 13.02.2014

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді О.М. Баранець

Л.Г. Сітайло