Ухвала суду № 37172305, 12.02.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"12" лютого 2014 р.№ 5017/2286/2012

За заявою: Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26 код. ЄДРПОУ 14359319);

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта" (65014, м. Одеса, вул.. Успенська, 4-а, код ЄДРПОУ 25414493)

про визнання банкрутом

Суддя Найфлейш В.Д.

Представники сторін:

Від ПАТ АТ „ВТБ Банк": Чехлов Ю.В. (довіреність);

Від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області : Хаджи О.Г. (довіреність), Толоковий В.А. (довіреність);

Від ПАТ „Укрсоцбанк": Іванова Ю.О. (довіреність);

Від ПАТ „Креді Агріколь Банк": Громова А.В. (довіреність);

Від ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса: Мандрика Л.В.(довіреність);

Від Одеського міського центру зайнятості: Ткаченко І.А. (довіреність);

Від ПАТ „Омега Банк": Бойко А.В. (довіреність);

Від Одеського ОВФСС з ТВП: Локтіонов Ю.В. (довіреність);

Від УПФУ в Приморському районі м. Одеси: Гаджиєва Ю.В. (довіреність).

Від Відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ в Одеській області: Булахевіч С.В. (довіреність).

Розпорядник майна ТОВ „Вадіта" - арбітражний керуючий Хайло М.В. (ухвала, свідоцтво);

Від боржника: Нестеренко О.М. (довіреність), Нестеренко В.В, (довіреність), Бурзаковський Ю.К. (паспорт);

Суть спору: про визнання банкрутом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2012 р. порушено провадження у справі № 5017/2286/2012 про визнання ТОВ „Вадіта" банкрутом, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна ТОВ „Вадіта" - арбітражного керуючого Лясковця О.В., ліцензія серії НОМЕР_1 від 27.11.2006 р.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2013 р. /суддя Бахарєв Б.О./ в підготовчому засіданні визнано Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА" з грошовими вимогами до боржника на суму 80 199 610, 89 грн., зобов'язано Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА", яке опубліковано в газеті „Урядовий кур'єр" № 61 від 02.04.2013 р.

Ухвалою суду від 11.06.2013 р. /суддя Бахарєв Б.О./ відсторонено керівника боржника ТОВ "Вадіта" - ОСОБА_19 від виконання ним своїх посадових обов'язків директора; покладено виконання обов'язків керівника ТОВ "Вадіта" на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Лясковця Олексія Володимировича.

Ухвалою господарського суду від 01.08.2013 р. усунено арбітражного керуючого Лясковця О.В. від виконання обов'язків розпорядника майна та виконуючого обов'язків керівника ТОВ „ВАДІТА"; розпорядником майна ТОВ „ВАДІТА" призначено арбітражного керуючого Хайла М.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.01.2014 р. /суддя Зеленов Г.М./ розгляд справи № 5017/2286/2012 відкладено на 03 лютого 2014 р. о 10 год. 00 хвл.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 30.01.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Зеленова Г.М. у відпустці справу № 5017/2286/2012 за заявою Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта" передано на розгляд судді Найфлейшу В.Д.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2014 року (суддя Найфлейш В.Д.) справу № 5017/2286/2012, розгляд якої в засіданні суду призначено на "03" лютого 2014 р. о 10:00 год., прийнято до свого провадження.

Ухвалами суду від 03.02.2014 р. призначено розгляд заяв про визнання кредиторських вимог Одеського міського центру зайнятості на суму 1184, 08 грн.; ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС на суму 248 806,69 грн.; Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із грошовим вимогами на суму 21 792,58 грн.; ТОВ „БК Укрмонтажбуд ЛТД" на суму 35 671,00 грн.; УПФУ в Приморському районі м. Одеси на суму 377 743,05 грн.; ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" на суму 50 000,00 грн.; ПАТ „Укрсоцбанк" на суму 509 107,03 грн.; заяви гр. ОСОБА_20 на суму 1 973 971, 62 грн. та на суму 10 323 164,40 грн.; ПАТ „Креді Агріколь Банк" на суму 952 789,94 грн.; ПАТ „Омега Банк" на суму 28 182 879,54 грн.; Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса на суму 16 011,28 грн. в засіданні суду на „12" лютого 2014 року о 11:00 год.; відкладено розгляд справи в попередньому засіданні суду на "12" лютого 2014 р. о 12:00 год.

30.01.2014 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадіта" надійшло клопотання про усунення від виконання обов'язків розпорядника майна ТОВ „Вадіта" арбітражного керуючого Хайла М.В.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю „Вадіта" посилається на те, що строк повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Хайло М.В. закінчився 01 лютого 2014 р., отже він підлягає усуненню від виконання обов'язків розпорядника майна на підставі ч. 7 ст. 13 цього Закону; розпорядник майна ухиляється від розгляду заяв кредиторів разом із боржником; не здійснює заходи щодо захисту майна боржника, збереження та ефективного використання майнових активів боржника, що призвело до заподіяння шкоди майновим інтересам боржника на суму 836 000 грн., які полягають у пошкодженні і знищенні майна бази відпочинку „Сонячна"; ухиляється від надання звітів господарському суду про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника, пропозицій щодо відновлення платоспроможності боржника; умисно не виконує ухвали суду, якими його неодноразово було зобов'язано розглянути вимоги кредиторів із боржником за місцезнаходженням боржника; умисно не виходить на телефонний зв'язок; неодноразово не з'являвся без поважних причин на судові засідання господарського та апеляційного суду та без надання документів щодо поважності причин неявки; неодноразово використовував інститут представництва для передачі своїх повноважень іншій особі (помічнику), які він був зобов'язаний здійснювати особисто, зокрема право на участь у судових засіданнях під час провадження у справі про банкрутство; без узгодження з боржником визнав деякі вимоги кредиторів; без узгодження з боржником відхилив деякі вимоги кредиторів; посилаючись на скасоване рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2010 року по справі № 2-6241/10 про стягнення з ТОВ „Вадіта" боргу в сумі 72 750 695.78 грн., незаконно визнав вимоги ПАТ „ВТБ Банк" на вказану суму, оскільки це рішення скасовано ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12.04.2011 р. (справа № 22ц-1116/11); посилаючись на рішення господарського суду від 27.09.2010 р. у справі № 15-23/9-10-54 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, незаконно визнав вимоги ПАТ „ВТБ Банк"; розпорядник майна боржника позбавлений технічних та матеріальних можливостей повноцінно здійснювати свої повноваження, оскільки перебуває в іншому регіоні; незаконно визнав вимоги податкової інспекції щодо заборгованості із земельного податку; розпорядник майна є заінтересованою особою стосовно кредитора ПАТ „ВТБ Банк"; розпорядником майна не вжито заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів; розпорядником майна не вживались заходи щодо закінчення процедури розпорядження майном боржника у встановлений строк; розпорядником майна самостійно складено і подано до господарського суду реєстр вимог кредиторів.

В судовому засіданні 12.02.2014 року представники ТОВ „Вадіта" наполягали на задоволенні вказаного клопотання. Розпорядник майна, представник ДПІ в Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, представник ПАТ „Укрсоцбанк", представник ПАТ „Омега Банк", представник ПАТ ВТБ Банк" та представник Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заперечували проти задоволення клопотання про усунення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Хайло М.В.

Відповідно до заперечень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Хайло М.В., які надійшли до суду 12.02.2014 року, зазначено, що вказане клопотання є безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне. Так, з метою вжиття заходів для захисту майна боржника розпорядником майна здійснено виїзд за юридичною адресою боржника, проте боржник був відсутній, про що складено акт від 06.09.2013 р. Розпорядник майна неодноразово звертався до боржника з проханням надати необхідні документи для виконання обов'язків розпорядника майна та проведення аналізу фінансово - господарського стану боржника, та запит з проханням визначитись з датою та часом спільного розгляду заяв кредиторів, які направлені поштою на адресу боржника, що зазначена в Витязі з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме м. Одеса, вул. Успенська, 4-а, що підтверджується доданими реєстрами відправки поштової кореспонденції, у зв'язку з чим розпорядником майна зроблено висновок, що керівник боржника не виконує вимог ухвал суду, ухиляється від спільного розгляду разом з розпорядником майна заяв з кредиторськими вимогами до боржника та не надає розпоряднику майна документи для проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника. Щодо тверджень боржника про незаконне здійснення арбітражним керуючим Хайло М.В. своїх повноважень, розпорядник майна посилається на здійснення повноважень на підставі свідоцтва Міністерства Юстиції України НОМЕР_2 від 06.02.2013 р. та ухвали суду від 01.08.2013 р. Відносно доводів боржника про неподання звітів про свою діяльність, розпорядник майна зазначає про те, що комітет кредиторів на момент подання клопотання не обраний, а до суду розпорядником майна подавався звіт про хід процедури розпорядження майном, який міститься в матеріалах справи. Також розпорядник майна звертає увагу на відсутність доказів відносно заподіяння боржнику матеріальної шкоди на суму 836 000 грн. у зв'язку із знищенням майна бази відпочинку „Сонячна" та на відсутність актів інвентаризації майна. Крім того, розпорядник майна зазначає, що має право залучати на договірних умовах інших осіб для забезпечення виконання своїх повноважень, у зв'язку з чим порушення з цього приводу відсутні. Відносно тверджень боржника про визнання та відхилення грошових вимог кредиторів без узгодження з керівником, розпорядник майна зазначає, що саме боржник ухиляється від спільного розгляду з розпорядником майна заявлених грошових вимог незважаючи на неодноразове звернення розпорядника майна до нього з цього приводу з посилкою на вилучення фінансово-господарської документації боржника правоохоронними органами. При цьому розпорядником майна подано до суду відзиви на заяви кредиторів на виконання вимог ухвал суду. Щодо вимог ПАТ „ВТБ „Банк" розпорядник майна посилається на наявність в матеріалах справи судових рішень, що підтверджують безспірні грошові вимоги вказаного кредитора до боржника.

За таких обставин, розпорядник майна вважає, що керівником боржника не надано доказів порушення розпорядником майна приписів Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні зазначеного клопотання.

Згідно ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, скликати збори кредиторів, надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство, надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника, виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

При здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів.

Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.

Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або призначення ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 3 - 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний додержуватися вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв).

Недотримання арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.

Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

З системного аналізу наведених норм законодавства господарський суд зазначає, що усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків розпорядника майна при розгляді справи про банкрутство є остаточною мірою реагування господарського суду на порушення арбітражним керуючим норм законодавства, яка застосовується судом в разі наявності неоспорюваних підтверджених доказів заподіяння значної шкоди учасникам процесу, кредиторам та боржнику, вчинення арбітражним керуючим дій, переслідуваних у кримінальному порядку, що підтверджується набраним законної сили вироком суду, в разі наявності доказів неможливості арбітражним керуючим виконувати свої обов'язки згідно законодавства, зокрема якщо є докази, що арбітражний керуючий відповідно до законодавства є заінтересованою особою або докази, що він має конфлікт інтересів та йому заборонено судом займати керівні посади. Крім того, ця міра підлягає застосуванню господарським судом з урахуванням ступіню вини арбітражного керуючого та тяжкості вчиненого ним проступку в разі наявності наслідків протиправних дій розпорядника майна або без таких з метою їх запобігання, якщо матеріали справи містять докази, що такі наслідки відбудуться.

В інших випадках в разі відсутності зазначених умов господарський суд може застосувати такі заходи як зобов'язання вчинити певні дії, стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, направлення окремої ухвали в порядку ст. 90 ГПК України, тощо. При цьому усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків розпорядника майна без застосування таких профілактичних заходів є передчасним.

При розгляді клопотання про усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків розпорядника майна встановлено наступне.

Згідно ч. 7 ст. 13 Закону розпорядник майна призначається на строк не більше ніж на шість місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом заклопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника майна або власника (органу, уповноваженого управляти майном) боржника.

Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або призначення ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом, зокрема в разі винесення ухвали суду про усунення арбітражного керуючого або припинення його повноважень.

Приймаючи до уваги, що вказаний строк з урахуванням вихідного дня 01.02.2014 р. сплинув 03.02.2014 р. і господарським судом не винесено ухвал про усунення арбітражного керуючого та припинення його повноважень, та враховуючи, що закон не пов'язує закінчення шестимісячного строку дії повноважень розпорядника майна з автоматичним їх припиненням, і розпорядник майна 03.02.2014 р. подав до суду клопотання про продовження строку процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна на один місяць, яке підлягає розгляду в засіданні суду, твердження боржника про незаконне виконання розпорядником майна своїх обов'язків та про припинення повноважень у зв'язку із закінчення строку, на який його призначено, не засновані на законодавстві і тому до уваги судом не приймаються.

Відносно доводів боржника про ухилення розпорядника майна від спільного з посадовими особами боржника розгляду заяв кредиторів, слід зазначити що у зв'язку з відсутності домовленості розпорядника майна з боржником щодо проведення спільного засідання з питання розгляду кредиторських заяв, хоча розпорядник майна звертався на юридичну адресу боржника м. Одеса вул. Успенська, 4а згідно витягу з ЄДР з такою пропозицією, що підтверджується запитом від 26.11.2013 р. (Т.10, а.с. 23), в матеріалах справи містяться окремі відзиви розпорядника майна та керівника боржника на заяви всіх кредиторів. Оскільки Закон не вимагає проведення спільного засідання розпорядника майна з боржником з питання розгляду заяв кредиторів, господарський суд враховує, що заяви кредиторів розглянуті і боржником і розпорядником майна, права та законні інтереси учасників процесу з цього питання не порушені, тому суд вважає за можливе прийняти відзиви до розгляду і враховувати правову позицію боржника та розпорядника майна при розгляді кредиторських заяв, які за результатом розгляду є різними.

Таким чином кредиторські заяви вважаються розглянутими боржником разом з розпорядником майна, тому порушень з цього питання не вбачається.

Окрім того, в матеріалах справи міститься звіт про надіслані повідомлення про результати розгляду грошових вимог до ТОВ „Вадіта" (Т.5, а.с. 3 - 68), поданий арбітражним керуючим Лясковцем О.В., з доданими відзивами на заяви кредиторів за підписом вказаного розпорядника майна, на якого покладено виконання обов'язків керівника боржника, у зв'язку з чим повторний розгляд тих самих кредиторських заяв іншим розпорядником майна та іншим керівником боржника Законом взагалі не вимагається.

Щодо визнання та відхилення розпорядником майна деяких кредиторських вимог без погодження з керівником боржника, суд зазначає, що висловлення правової позиції по кредиторським вимогам є правом розпорядника майна, з якою суд не пов'язаний при розгляді кредиторських заяв, за результатами якого суд перевіряє заявлені кредиторські вимоги на відповідність законодавству і ухвалює рішення про визнання або відхилення грошових вимог за наявними у справі документами.

Відносно невжиття розпорядником майна заходів щодо захисту майна боржника, збереження та ефективного використання майнових активів боржника, що призвело до заподіяння шкоди майновим інтересам боржника на суму 836 000 грн. слід зазначити, що арбітражний керуючий не уповноважений під час дії процедури розпорядження майном укладати договори на охорону майна боржника тобто не має права втручатись в оперативно-господарську діяльність боржника (ч. 14 ст. 13 Закону), а повинен контролювати їх наявність. Також вжиття розпорядником майна заходів для захисту майна полягає у наданні необхідної допомоги керівнику боржника за його зверненням, участь в судових справах позовного провадження про повернення майна боржнику від третіх осіб, тощо. При цьому матеріально-відповідальною особою у вказаній процедурі залишається керівник боржника. Однак в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі керівником боржника документів розпоряднику майна для виконання ним своїх повноважень, в тому числі договорів на охорону майна боржника, що не заперечується сторонами в судовому засіданні з посилкою на виїмку документації боржника правоохоронними органами в межах кримінальних справ, що також відображено у відзивах боржника на кредиторські заяви, як і відсутні докази звернення боржника до розпорядника майна з приводу захисту майна. Враховуючи неодноразові безрезультатні звернення розпорядника майна до боржника про надання документів та до суду з клопотаннями про витребування цих документів, а також відсутність співпраці розпорядника майна та боржника по процесуальним питанням передбаченим Законом, суд вважає поважними причини відсутності контролю за охороною та збереженням майна боржника з боку розпорядника майна. До того ж, слід зазначити про відсутність в матеріалах справи доказів заподіяння шкоди майновим інтересам боржника на суму 836 000 грн. всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України (акти інвентаризації, експертний висновок, матеріали правоохоронних органів тощо), у зв'язку з чим зазначені доводи боржника є необґрунтованими.

Доводи боржника відносно ухилення розпорядника майна від надання звітів господарському суду про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника спростовуються матеріалами справи, де міститься поточний звіт розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Хайло М.В. з доданими документами, підтверджуючими хід процедури розпорядження майном (Т. 6 а.с.33-114). Щодо відомостей про фінансове становище боржника, суд враховує, що подання їх у повному обсязі станом на 12.02.2012р. неможливе у зв'язку з відсутністю у розпорядника майна відповідних документів.

Відносно неявки розпорядника майна в судові засідання, суд зазначає, що арбітражний керуючий Хайло М.В. з дня призначення був присутній в судових засіданнях 20.12.2013 р. 03.02.2014 р., 12.02.2014 р., був відсутній в судових засіданнях 05.12.2013 р., 22.01.2014 р., тому двократна неявка в засідання суду не носить системний характер та не веде до затягування строків розгляду справи з урахуванням подання ним до суду документів та відсутність застосованих судом до нього профілактичних заходів з цього приводу.

Доводи відносно неодноразового використання інституту представництва для передачі розпорядником майна своїх повноважень іншій особі (помічнику), які він був зобов'язаний здійснювати особисто, зокрема право на участь у судових засіданнях під час провадження у справі про банкрутство, не знайшли підтвердження в матеріалах справи, вказана інформація відсутня також і в протоколах судових засідань від 05.12.2013 р., 22.01.2014 р., хоча Законом дозволяється арбітражному керуючому залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб, а також мати помічника.

Твердження боржника про незаконне визнання розпорядником майна грошових вимог ПАТ „ВТБ Банк" не приймаються господарським судом до уваги, оскільки ухвалою господарського суду від 26.02.2013 р. /суддя Бахарєв Б.О./, яка у встановленому законодавством порядку не оскаржена та не скасована, в підготовчому засіданні визнано Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАДІТА" з грошовими вимогами до боржника на суму 80 199 610, 89 грн. до призначення арбітражного керуючого Хайло М.В. розпорядником майна боржника ухвалою суду від 01.08.2013 р., тому будь-які доводи щодо визнання або відхилення зазначених грошових вимог не мають значення для розгляду справи після проведення підготовчого засідання.

Відносно позбавлення технічних та матеріальних можливостей повноцінно здійснювати розпорядником майна свої повноваження у зв'язку з перебуванням в іншому регіоні, суд зазначає, що відповідність цієї кандидатури вимогам законодавства встановлена ухвалою суду від 01.08.2013 р. про призначення розпорядника майна, яка у встановленому законодавством порядку не оскаржена та не скасована, тому доводи з цього приводу не засновані на законодавстві.

Доводи відносно незаконного визнання вимог податкової інспекції щодо заборгованості із земельного податку відхиляються судом, оскільки як вже зазначалось, відзив на кредиторську заяву є правовою позицією розпорядника майна, а заявлені грошові вимоги підлягають розгляду господарським судом із прийняттям рішення щодо їх визнання або відхилення.

Твердження боржника про те, що розпорядник майна є заінтересованою особою стосовно кредитора ПАТ „ВТБ Банк", а також відносно виникнення конфлікту інтересів також господарським судом не приймаються до уваги, оскільки боржником всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України не надані докази на підтвердження вказаних обставин.

Відносно невжиття розпорядником майна заходів щодо закінчення процедури розпорядження майном боржника у встановлений строк, господарський суд зазначає, що закінчення процедури розпорядження майном і перехід до інших судових процедур неможливий до прийняття господарським судом ухвали за результатом попереднього засідання суду, а відносно самостійного подання розпорядником майна до господарського суду реєстру вимог кредиторів, то це є обов'язком розпорядника майна і підпис реєстру іншими особами Законом не передбачено.

Враховуючи, що господарським судом не встановлено фактів неналежного виконання арбітражним керуючим Хайло М.В. обов'язків розпорядника майна ТОВ „Вадіта" під час проведення процедури розпорядження майном, господарський суд дійшов висновку, що права та законні інтереси ТОВ „Вадіта" та інших учасників процесу не порушені діями розпорядника майна, у зв'язку з чим клопотання про усунення розпорядника майна боржника є необґрунтованим і тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 3 - 1, 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити в задоволенні клопотання ТОВ „Вадіта" про усунення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Хайло М.В. від 30.01.2014 року.

Ухвала підлягає оскарженню до Одеського апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її оголошення .

Копію ухвали направити сторонам в порядку ст. 87 ГПК України.

Суддя Найфлейш В.Д.