Ухвала суду № 37171712, 04.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14888/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

04 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біоритм Плюс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, акту та рішення про результати розгляду скарги, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Біоритм Плюс» (далі - Позивач, ТОВ «Біоритм Плюс») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач-1, ДПІ у Дніпровському районі), Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач-2, ГУ Міндоходів у м. Києві) про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2013 року №0002042260; визнання протиправним та скасування акту №116/22-621/37203503 від 20.06.2013 року про результати позапланової перевірки ТОВ «Біоритм Плюс» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість за жовтень 2012 року та податку на прибуток за 4 квартал 2012 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «ФІЛ Гуд-Україна»; визнання протиправним та скасування рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.09.2013 року №4036/10/26-15-10-06-01 про результати розгляду первинної скарги в частині: «При розгляді первинної скарги з'ясовано, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 року №0002052260 (форма В4), що призвело до подвійного зменшення одних і тих самих сум, оскільки перевіркою вже відкориговано суму податкового кредиту, що має наслідком виникнення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту» та в частині: «залишає без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.07.2013 року №0002042260 (форма «Р»).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2013 року позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 року №0002042260. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено відсутність фактів порушення податкового законодавства. Крім іншого, суд першої інстанції наголосив на тому, що Відповідачем не подано жодних доказів нікчемності укладеного Позивачем з ТОВ «Філ Гуд-Україна» договору, на підставі яких ТОВ «Біоритм Плюс» було сформовано податковий кредит. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що ні акт перевірки, ні рішення за результатами розгляду первинної скарги не породжують для Позивача жодних правових наслідків, а тому позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що у червні 2013 року працівниками ДПІ у Дніпровському районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Біоритм Плюс» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість за жовтень 2012 року та податку на прибуток за 4 квартал 2012 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Філ Гуд-Україна». У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п.п. 201.1, 201.2, 201.6, 201.7 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 44 525,00 грн. та завищено різницю між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за звітний період (р. 19) на суму 1 987 029,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 20.06.2013 року №116/22-621/37203503. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 09.07.2013 року винесені податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №0002042260, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 55 656,00 грн., у тому числі за основним платежем - 44 525,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 11 131,00 грн.; форми «В4» №0002052260, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 987 029,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.09.2013 року №4063/10/2615-10-06-01 частково задоволено скаргу директора ТОВ «Біоритм Плюс» від 17.07.2013 року №17-1 - скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 року №0002052260 (форма «В4»), а податкове повідомлення-рішення від 09.07.2013 року №0002042260 (форма «Р») - залишено без змін.

Вирішуючи питання про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам податкового законодавства, суд першої інстанції встановив наступне.

У жовтні 2012 року між ТОВ «Філ Гуд-Україна» (Продавець) та ТОВ «Біоритм Плюс» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини будівлі спортивно-оздоровчого комплексу від 04.10.2012 року №240170 (далі - Договір), за умовами якого Продавець передає у власність Покупця майно, яким є Ѕ частина будівлі спортивно-оздоровчого комплексу (літ. А), загальною площею 3903,4 кв.м., знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Кудряшова, будинок 16а, а Покупець приймає майно та сплачує за нього обумовлено грошову суму (12 189 325,00 грн.).

Факт реальності виконання умов вказаного Договору, на думку суду першої інстанції, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: акту приймання-передачі нерухомого майна (а.с. 56), витягу з державної реєстрації прав (а.с. 57), виписки з рахунку (а.с. 58), платіжного доручення (а.с. 59), податкової накладної (а.с. 49).

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, в подальшому придбане у ТОВ «Філ Гуд-Україна» нерухоме майно використовувалося Позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується копіями наявних у матеріалах справи: договору оренди нерухомого майна (а.с. 72-83) акту приймання-передачі (а.с. 84).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. 198 ПК України, прийшов до висновку про відсутність у податкового органу підстав для збільшення податкових зобов'язань з ПДВ Позивачу, оскільки наявні у матеріалах справи докази повністю підтверджують правомірність формування ТОВ «Біоритм Плюс» податкового кредиту.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Приписи ч. 1 ст. 208 ГК України визначають, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи положення зазначених вище статей ГК України, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити той факт, що для визнання правочину такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно встановити факт наявності у контрагентів або контрагента такої мети.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, господарські операції між контрагентами мали товарний характер та не були вчинені з метою, яка завідомо суперечила інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 вказаного закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи документи у розумінні приписів Закону про бухгалтерський облік є первинними документами, а тому підтверджують реальність виконання укладеного Позивачем з ТОВ «Філ Гуд-Україна» Договору.

Щодо висновків суду першої інстанції про необґрунтованість твердження податкового органу щодо завищення Позивачем податкового кредиту з ПДВ, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент виписування податкової накладної Позивачу ТОВ «Філ Гуд-Україна» було зареєстровано у встановленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності, а також платником податку на додану вартість, а факт реальності господарських операції, як було встановлено раніше, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а тому правових підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у Відповідача не було.

Окрім іншого, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що навіть встановлення факту взаємовідносин контрагента Позивача з фіктивним суб'єктом господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ «Біоритм Плюс», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Крім того, посилання податкового органу на використання у ході перевірки Позивача акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Філ Гуд-Україна» колегія суддів оцінює критично, оскільки зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ який складається після проведення такої звірки (довідка) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі і про реальність, повноту, достовірність, господарських операцій такої особи. Тобто дані висновки не можуть братися до уваги та використовуватися податковими органами під час проведення перевірок інших платників податків, як податкова інформація чи доказова база.

З огляду на викладене колегія суддів критично оцінює посилання Апелянта на неможливість проведення зустрічної звірки контрагента Позивача.

Щодо оцінки решти висновків суду першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції в ході перегляду оскаржуваної постанови не було встановлено порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення Окружного адміністративного суду м. Києва переглядалось в межах апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біоритм Плюс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, акту та рішення про результати розгляду скарги - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.